"28" липня 2025 р. Справа № 480/5514/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши у приміщенні суду в м. Суми заяву у порядку усунення недоліків позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 через представника з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якій просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 з 01.03.2023 р.; 1,0796 з 01.03.2024 р. та у розмірі 1,115 з 01.03.2025,
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області з 28.03.2024 р. здійснити з 01.03.2023 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, з 01.03.2024 у розмірі 1,0796, з 01.03.2025 у розмірі 1,115 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації пенсії з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 р..
Ухвалою суду від 14.07.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позову. Зокрема, позивача зобов'язано надати суду заяву про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску в частині вимог, що стосуються періоду з 01.03.2023 до 07.01.2025.
Вказану ухвалу суду від 14.07.2025 надіслано особі, яка звернулася із позовом - представнику позивача адвокату Кривенко Наталією Анатоліївною та з урахуванням ч.1 ст.120 КАС України отримано нею через систему Електронний суд 15.07.2025 (наступний робочий день). Відтак, останній день на усунення недоліків позову є 25.07.2025.
У строк, встановлений ухвалою суду від 14.07.2025, представник позивача подала заяву, в якій просила визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк за період з 01.03.2023 до 07.01.2025.
Заяву обґрунтувала тим, що позивач отримує пенсію за віком з 01.12.2020. Про порушення своїх прав він дізнався у лютому 2025 року, коли після звернення до ГУ ПФУ в Сумській області щодо надання інформації та документів зі своєї пенсійної справи про нарахування та перерахунок своєї пенсії з моменту її призначення, він отримав вказані документи, та виявив порушення у нарахуванні пенсійних виплат, в тому числі і неправильної індексації пенсії за період з 2022 року по теперішній час, оскільки раніше він не був обізнаний про розмір і складові своєї пенсії. Таким чином, оскільки на заяву позивача про проведення індексації пенсії, відповідач надав письмову відповідь від 17.02.2025 р., то лише з моменту її отримання позивачу стало відомо про порушення відповідачем його прав.
Також вказала, що неправильне нарахування позивачу пенсійних виплат, в тому числі у зв'язку з неправильним проведенням щорічної індексації розміру пенсії безпосередньо пов'язане та впливає на майнові права позивача та є триваючим правопорушенням з боку відповідача.
Також вказала у заяві з посиланням на висновки Верховного Суду у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Перевіривши матеріали позову та подану представником позивача заяву у порядку усунення недоліків, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Вказане представником позивача у заяві, поданій у порядку усунення недоліків позову, не заперечується.
Поряд з цим представник позивача наголошує у заяві, що позивач дізнався про порушення свого права лише після отримання відповіді-листа відповідача від 17.02.2025.
Так, при визначенні початку строку для звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Судова палата Верховного суду з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у соціальних спорах:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Вказана позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, від 01 серпня 2024 року у справі № 620/10981/23, від 08 серпня 2024 року у справі № 460/19702/23.
У цій справі спірні правовідносини виникли у зв'язку із перерахунком та виплатою позивачу щомісячної індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2025.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отримання позивачем листа ГУ ПФУ в Сумській області від 17.02.2025 також не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду за захистом порушених саме цих прав.
Отже, про факт проведення чи не проведення позивачу індексації пенсії з 01.03.2023 позивачу не могло не бути відомо принаймні з квітня 2023 року, тобто з моменту отримання пенсії за березень 2023 року. У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій з метою з'ясування розміру пенсії у період з квітня 2023 року до лютого 2025 року (заяви позивача до ГУ ПФУ в Сумській області) представником позивача не надано. Представником позивача не надано суду й доказів на підтвердження того, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості звернутися до суду з цим позовом у встановлений ч.2 ст.122 КАС України строк.
Вказані вище висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23, від 01 серпня 2024 року в справі №620/10981/23, від 08 серпня 2024 року в справі № 460/19702/23.
Відтак, посилання представника позивача на те, що позивач дізнався про порушені права лише після отримання листа відповідача від 17.02.2025 не можуть судом бути розцінені як поважні причини, а тому не приймаються до уваги.
Покликання представника позивача в обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду на звернення з позовом до суду саме в умовах воєнного часу, суд також оцінює критично з огляду на таке.
Дійсно, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб. Тобто, введений воєнний стан триває станом і на сьогодні.
Суд погоджується, що введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому.
При цьому Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 (на яку також посилається представник позивача у заяві) вказав, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв'язок та поновлення строку на подання позовної заяви до суду у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку, щодо того, яким саме чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з позовом до суду.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеними у постановах від 22 вересня 2022 року у справі №140/13772/21, від 09 лютого 2023 року у справі №240/44132/21.
Натомість представник позивача не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на подання позову саме у цій справі та не надає відповідні докази на підтвердження такого обґрунтування.
Щодо покликання представника позивача на триваюче порушення прав позивача, суд вказує, що розмір пенсії щомісяця відомий особі, яка його отримує, та отримуючи його у неналежному, на думку особи, розмірі вона має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові пенсії, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Тому посилання в обґрунтування поважності причин пропуску строку на триваюче порушення з боку відповідача судом також не приймається до уваги.
При цьому суд наголошує, що під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (правова позиція, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 в справі №755/10947/17 та підтримана у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 22.06.2023 у справі №420/26813/21). Тому застосуванню до цих правовідносин підлягають саме останні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23, від 01 серпня 2024 року в справі № 620/10981/23, від 08 серпня 2024 року в справі №460/19702/23.
З урахуванням наведеного, вказані представником позивача причини пропуску строку звернення з позовом до суду не приймаються судом до уваги, а тому, в цьому випадку зазначені у заяві підстави не можуть бути розцінені поважними.
Будь-яких інших заяв у порядку усунення недоліків позовної заяви представником позивача, станом на сьогодні, не подано.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1). Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2).
Відповідно до п.п.1,9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п.1); у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (п.9).
З урахуванням наведеного вище, позивачем пропущено 6-місячний строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.03.2023 до 07.01.2025, тому вбачається необхідним позовну заяву про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії та про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації пенсії, за період з 01.03.2023 до 07.01.2025 - повернути позивачу..
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у вказаній частині вимог в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи, в частині вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії та про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації пенсії, за період з 01.03.2023 до 07.01.2025 - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя І.Г. Шевченко