28 липня 2025 року Справа № 480/5458/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якій просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 , із її збільшенням на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796- XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 15.04.2020,
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 15.04.2020 з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 14.07.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску.
Зазначену ухвалу було надіслано представнику, як особі, яка звернулася з цим позовом в інтересах позивача, та отримано представником через систему Електронний суд 15.07.2025 (наступний робочий день).
У строк, встановлений ухвалою суду від 14.07.2025, представник позивача подала заяву, в якій вказала, що 03 березня 2025 року позивач випадково виявив, що отримує доплату за понаднормовий стаж за 7 років в перерахунку пенсії, сформованому 03.03.2025. Він звернувся до відповідача із заявою з цього питання. 08 квітня 2025 року ОСОБА_3 була надана відповідь за № 1800-0202-8/14505 про те, що судове рішення у справі 2-а/2025/10 виконане і йому виплачується щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 170,82 грн., а пенсія у перерахованому розмірі виплачувалася, починаючи з листопада 2012 року, разом з тим, була перерахована доплата пенсії за минулий період з 16 квітня 2010 року по 31 жовтня 2011 року.
Відтак позивач вважає, що з 01 листопада 2011 року відповідач порушує його права на отримання пенсії із її збільшенням на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, що стало йому відомо саме з листа ГУ ПФУ в Сумській області від 08 квітня 2025 року №1800-0202-8/14505.
Тому у заяві, поданій у порядку усунення недоліків, представник позивача заявила клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з поважних причин, уточнила вимоги та просила суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01 листопада 2011 року ОСОБА_4 перерахунок та виплату пенсії в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", збільшивши пенсію на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, з урахуванням проведених платежів
Відтак враховуючи, що уточнюючи позовні вимоги, представник позивача просить суд серед іншого зобов'язати відповідача вчинити дії вже з 01.11.2011, тому представник позивача фактично збільшила вимоги та просить визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.
Надаючи оцінку доводам представника позивача про те, що позивач випадково дізнався про порушення свого права у березні 2025 року у перерахунку пенсії, сформованому 03.03.2025, суд зауважує, що при визначенні початку строку для звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Судова палата Верховного суду з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у соціальних спорах:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Вказана позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, від 01 серпня 2024 року у справі № 620/10981/23, від 08 серпня 2024 року у справі № 460/19702/23.
З урахуванням уточнених вимог, у цій справі спірні правовідносини виникли у зв'язку із перерахунком та виплатою позивачу щомісячної пенсії із збільшенням на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.11.2011.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, про факт встановлення чи не встановлення позивачу доплати до пенсії з 01.11.2011 останньому не могло не бути відомо принаймні з грудня 2011 року, тобто з моменту отримання пенсії за листопад 2011 року. У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій з метою з'ясування розміру пенсії у період з грудня 2011 року до березня 2025 року (першої заяви позивача до ГУ ПФУ в Сумській області) позивачем не надано. Представником позивача не надано суду доказів на підтвердження того, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості звернутися до суду з цим позовом у встановлений ч.2 ст.122 КАС України строк.
Отримання позивачем листа ГУ ПФУ в Сумській області від 08 квітня 2025 року №1800-0202-8/14505 також не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду за захистом порушених саме цих прав.
Вказані вище висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23, від 01 серпня 2024 року в справі №620/10981/23, від 08 серпня 2024 року в справі № 460/19702/23.
При цьому, суд звертає увагу, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З урахуванням наведеного, вказані представником позивача причини пропуску строку звернення з позовом до суду не приймаються судом до уваги, а тому, в цьому випадку зазначені у заяві підстави не можуть бути розцінені поважними.
Звернувшись до суду з цим позовом через представника 09.07.2025, позивач заявив позовні вимоги з 01.11.2011, та з урахуванням ч.2 ст.122 КАС України, вони можуть бути захищені судом з 09.01.2025 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23, від 01 серпня 2024 року в справі № 620/10981/23, від 08 серпня 2024 року в справі № 460/19702/23, позивачем пропущено 6-місячний строк звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 01.11.2011 до 08.01.2025.
Відповідно до ч.2 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з ч.3 ст.121 КАС України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (ч. 6 ст. 121 КАС України).
Враховуючи викладене, з огляду на положення ч.2 ст.121 КАС України, для забезпечення права позивача на доступ до суду, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 14.07.2025 на 10 днів з дня отримання цієї ухвали суду, та зобов'язати позивача надати суду заяву про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній ІНШИХ підстав та наданням доказів поважності його пропуску в частині вимог, що стосуються періоду з 01.11.2011 до 08.01.2025.
Керуючись ст. 118, 121, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху від 14.07.2025, на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, та зобов'язати позивача надати суду заяву про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній ІНШИХ підстав та наданням доказів поважності його пропуску в частині вимог, що стосуються періоду з 01.11.2011 до 08.01.2025.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу в частині вимог, що стосуються періоду з 01.11.2011 до 08.01.2025.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко