28 липня 2025 року м. Рівне №460/11115/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 в інтересах недієздатної ОСОБА_2
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 в інтересах недієздатної ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій відповідача, скасування рішення від 01.05.2025 №1700-0203-8/31236 щодо відмови у призначенні пенсії по втраті годувальника померлого батька згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та зобов'язання відповідача призначити пенсію по втраті годувальника померлого батька згідно Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби га деяких інших осіб» з дати звернення з заявою про призначення, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
Ухвалою суду від 01.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в інтересах ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю її батька, подано заяву про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 01.05.2025 №1700-0203-8/31236 їй було відмовлено з тих підстав, що довідка МСЕК серії 2-18 АЗ №210183 про час настання інвалідності, видана у віці 21 рік. Позивач з таким рішенням не погоджується та зазначає, що вона є інвалідом 2 групи з дитинства, що на її думку надає право на призначення пенсії в разі втрати годувальника. Просить позов задовольнити повністю.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач проти позову заперечує. Звертає увагу, що відповідно до наданих документів для призначення пенсії в разі втрати годувальника для ОСОБА_2 відсутній висновок МСЕК про час настання інвалідності (особи, яка досягла 18-річного віку та якій право на пенсію в разі втрати годувальника надається внаслідок її інвалідності), то відсутні підстави для призначення пенсії в разі втрати годувальника на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». За таких обставин вважає заявлені позовні вимоги безпідставними, а тому у їх задоволенні просить суд відмовити.
Дослідженням письмових доказів, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є опікуном недієздатної ОСОБА_2 відповідно до рішення Рівненського міського суду у справі №569/4968/23 від 06.10.2023.
ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства, що підтверджується довідкою МСЕК серії 2-18 АЗ №210183 від 24.07.1997, довідкою МСЕК серії РВН №041713 від 05.07.1997, довідкою МСЕК серії РВН №016196 від 26.07.2002, довідкою МСЕК серії РВН №120325 від 13.08.2007.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.06.1976, ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Вказані особи проживали разом (за однією адресою), що підтверджується довідкою про останнє місце реєстрації померлого від 11.03.2025 №5698 та витягом з реєстру територіальної громади №2025/003321170 від 11.03.2025.
Гайдаєнко О.А. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 01.05.2025 №1700-0203-8/31236 повідомило про відсутність підстав для призначення ОСОБА_2 пенсії в разі втрати годувальника. Вказано, що в наданих документах для призначення пенсії в разі втрати годувальника, наявна довідка МСЕК серії 2-18 АЗ №210183 про час настання інвалідності (24.07.1997), тобто у віці 21 рік. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області 19.03.2025 зроблено запит до комунального підприємства «Рівненського обласного центру психічного здоров'я населення» Рівненської обласної ради, щодо надання висновку МСЕК про час настання інвалідності ОСОБА_2 (для призначення пенсії дитині годувальника, яка досягла 18-річного віку та якій право на пенсію в разі втрати годувальника надається внаслідок її інвалідності). Комунальним підприємством «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» Рівненської обласної ради надано відповідь, відповідно до якої формування «Висновку про час настання інвалідності» за формою 157-2/о було регламентоване Наказом МОЗ України від 30.07.2012 №577 «Про затвердження форм первинної облікової документації що використовується в медико соціальних експертних комісіях» який втратив чинність 01.01.2025. Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) керуються у своїй роботі положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, якими не передбачено надання подібних висновків.
Не погоджуючись з таким рішенням, Гайдаєнко О.А. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Частиною третьою статті 1 Закону №2262-XII встановлено, що члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 30 Закону №2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків.
Згідно зі статтею 31 Закону №2262-XII члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-XII регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 (далі - Порядок №3-1).
За малолітніх або неповнолітніх осіб, недієздатних осіб, осіб, дієздатність яких обмежено, заяви подаються законними представниками (батьками, усиновлювачами, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками, представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників) (пункт 5 розділу І Порядку №3-1).
Відповідно до абз. 2 пункту 2 розділу І Порядку №3-1 Заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається членом сім'ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно із Законом, якому на дату смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважений орган (структурний підрозділ). У такому самому порядку подається заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім'ї померлого годувальника, який має право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника.
Згідно з абз. 1 пункту 11 розділу І Порядку №3-1 Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом).
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №3-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додаються такі документи: 1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (якщо пенсія померлому годувальнику органом, що призначає пенсію, не призначалась); 2) витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю/ з визнанням судом безвісно відсутнім (якщо годувальник помер (загинув) / пропав безвісти у період проходження служби) або його копія; 3) свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим; 4) документи, що засвідчують родинні відносини непрацездатних членів сім'ї з померлим годувальником, які передбачені пунктом 12 цього розділу; 5) документи про перебування непрацездатних членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника (крім непрацездатних дітей; непрацездатних батьків і дружини (чоловіка) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби), які передбачені пунктом 13 цього розділу; 6) документи померлого годувальника, які передбачені підпунктом 4 пункту 2 цього розділу; 7) документи, що підтверджують право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, які передбачені підпунктами 5-7 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону); 8) документи про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби) (висновок військово-лікарської комісії, витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю / визнанням судом безвісно відсутнім або його копія) (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону); 9) документи, що підтверджують право на встановлення надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу.
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду МСЕК непрацездатних членів сім'ї, які досягли 18-річного віку та яким право на пенсію в разі втрати годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
Для призначення пенсії в разі втрати годувальника непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті «а» статті 30 Закону, додатково подаються такі документи: висновок МСЕК про час настання інвалідності (для призначення пенсії дитині годувальника, яка досягла 18-річного віку та якій право на пенсію в разі втрати годувальника надається внаслідок її інвалідності); свідоцтво про смерть батьків або інші документи, що підтверджують відсутність батьків (для призначення пенсії братам, сестрам, онукам); довідка про те, що пасинок або падчерка не одержують аліментів від батьків; довідки закладів освіти про навчання, в тому числі за кордоном, членів сім'ї за денною формою (для призначення пенсії особам, зазначеним у частині шостій статті 30 Закону); довідка закладу освіти про перебування на повному державному утриманні (якщо в закладі освіти передбачено таке утримання).
Відповідно до пунктів 12, 13 розділу ІІ Порядку №3-1 за документи про родинні відносини приймаються: 1) паспорт громадянина України; 2) свідоцтво про народження; 3) свідоцтво про шлюб; 4) рішення суду. За документи про перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї приймаються: 1) відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт; 2) рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім'ї на утриманні померлого годувальника.
Як встановлено судом, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 01.05.2025 №1700-0203-8/31236 повідомило про відсутність підстав у призначенні пенсії в разі втрати годувальника. Вказаний лист відповідача, фактично є рішенням про відмову у призначенні пенсії.
Єдиною підставою для відмови зазначено те, що в наданих документах для призначення пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , наявна довідка МСЕК серії 2-18 АЗ №210183 про час настання інвалідності (24.07.1997), тобто у віці 21 рік.
Суд вважає, що вказана підстава для відмови в призначенні позивачу пенсії в разі втрати годувальника не відповідає критеріям добросовісності та розсудливості.
Дійсно, довідка МСЕК серії 2-18 АЗ №210183 видана 24.07.1997 (у віці ОСОБА_2 21 рік). Разом з тим, вказаною довідкою підтверджується, що ОСОБА_2 встановлено 2 групу інвалідності з дитинства (тобто, те, що ОСОБА_2 стала особою з інвалідністю до досягнення 18 років), що чітко зазначено в причинах інвалідності. Крім цього, те, що вона є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства підтверджується також довідкою МСЕК серії РВН №041713 від 05.07.1997, довідкою МСЕК серії РВН №016196 від 26.07.2002, довідкою МСЕК серії РВН №120325 від 13.08.2007.
Відповідачем не заперечується, що наявний в матеріалах справи перелік підтверджуючих документів подавався до заяви про призначення пенсії.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд зазначає, що позивачем надано всі необхідні документи, які передбачені чинним законодавством України для призначення ОСОБА_2 пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-XII.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова у призначенні ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника, викладена в листі від 01.05.2025 №1700-0203-8/31236, є протиправною. При цьому, суд зауважує, що лист відповідача від 01.05.2025 №1700-0203-8/31236 за своїм змістом є рішенням про відмову у призначенні пенсії.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відмова відповідача в призначенні пенсії в разі втрати годувальника не відповідає критеріям добросовісності та розсудливості, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, отже є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 50 Закону №2262-XII членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Матеріалами справи підтверджується дата смерті годувальника 04.03.2025, отже ОСОБА_2 має право на призначення пенсії в разі втрати годувальника з 05.03.2025.
Відтак, порушене право підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у призначенні ОСОБА_2 пенсії в разі втрати годувальника та відновленню шляхом зобов'язання відповідача призначити їй таку пенсію з 05.03.2025.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 в інтересах недієздатної ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області викладену у листі від 01.05.2025 №1700-0203-8/31236, в призначенні ОСОБА_2 пенсії в разі втрати годувальника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_2 пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_3 , з 05.03.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 28 липня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 в інтересах недієздатної ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, 7, м.Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Н.В. Друзенко