справа № 380/15206/25
з питань забезпечення позову
28 липня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач-2), у якому просить:
мовою оригіналу
"Визнати протиправними бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо нерозгляду заяви та відмови у задоволенні заяви Позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 який ВИМАГАВ У ВІДПОВІДАЧІВ: ПРОВЕСТИ ПЕРЕВІРКУ ДІЙ ТА БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ 2 відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 внести в реєстр ОБЕРІГ (РЕЗЕРВ +) відомості про постанову ВЛК за 28.12.2020 р. Щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 видалити запис про ЗВАННЯ РЕКРУТА щодо ОСОБА_1 28.04.1975 р.н У ВИТЯГУ РЕЗЕРВ + в реєстр ОБЕРІГ видалити запис в графі категорія обліку вказано "військовозобов'язаний" щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 . У ВИТЯГУ РЕЗЕРВ+ в реєстр ОБЕРІГ внести в реєстр ОБЕРІГ (РЕЗЕРВ +) відомості про постанову ВЛК та запис про те, що 24.12.2020 року у військовому квитку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 було внесено запис "виключений з військового обліку як непридатний за станом здоров'я", що також зазначено у свідоцтві № НОМЕР_1 від 24.12.2020 року про хворобу.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 та видалити запис про ЗВАННЯ РЕКРУТА щодо ОСОБА_1 28.04.1975 р.н У ВИТЯГУ РЕЗЕРВ+ в реєстр ОБЕРІГ видалити запис в графі категорія обліку вказано "військовозобов'язаний" щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 (ОСКІЛЬКИ ТАКИЙ НЕ Є ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИМ) У ВИТЯГУ РЕЗЕРВ+ в реєстр ОБЕРІГ ТА ВКЛЮЧИТИ (внести) в реєстр ОБЕРІГ (РЕЗЕРВ +) відомості про постанову ВЛК та запис про те, що 24.12.2020 року у військовому квитку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 було внесено запис "виключений з військового обліку як непридатний за станом здоров'я", що також зазначено у свідоцтві № НОМЕР_1 від 24.12.2020 року про хворобу."
Ухвалою від 28.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
24.07.2025 разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 та будь-якому іншому територіальному центру комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити ді .
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що, на переконання позивача, відповідач вчиняє активні дії щодо мобілізації позивача, підтвердженням чого є копія повістки. Стверджує, що без забезпечення позову, мобілізаційні заходи відносно позивача будуть завершені, внаслідок чого буде неможливим поновлення порушених прав.
При цьому наголошує, що у контексті предмету цього спору призов позивача на військову службу по мобілізації спричинить негативні незворотні наслідки для позивача та унеможливить виконання судового рішення у цій справі у разі його ухвалення на його користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи відсутність необхідності отримати додаткові документи або пояснення від учасників справи, суд розглядає заяву позивача у письмовому провадженні без виклику сторін.
Надаючи оцінку доводам позивача про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує таке.
Відповідно до ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
За змістом ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд відзначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову мають бути вжиті в межах позовних вимог та бути співмірними (пропорційними) з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
За правилами ч. 1, ч. 3 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається у письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Аналіз змісту клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову дає підстави для висновку про не наведення позивачем обґрунтованих доводів та, відповідно, не надання належних доказів того, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав та інтересів позивача чи ускладнення виконання судового рішення.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Водночас, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Твердження позивача щодо ймовірності його призову на військову службу під час мобілізації в особливий період базуються на протиправності рішення відповідача про відмову у наданні відстрочки від призову, проте такі аргументи потребують перевірки в ході судового розгляду цього спору.
Імовірність мобілізації під час правового режиму воєнного стану не може вважатися "реальною загрозою", а є виконанням конституційного обов'язку громадянина щодо захисту Вітчизни.
Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно можуть бути порушені у майбутньому.
Отже, на такій стадії суд позбавлений можливості встановити наявність ознак протиправності рішення відповідача, оскільки позивачем не надано належних доказів та обґрунтувань того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Інших доводів на підтвердження доцільності застосування заходів забезпечення позову позивач не зазначив.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених ч. 1 ст. 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відтак, суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150-157, 243, 248 КАС України,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Кисильова О.Й.