про залишення позовної заяви без руху
28 липня 2025 рокусправа № 380/15169/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Галина Михайлівна розглянувши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області підготувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло в розмірі 24080,57 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір».
Згідно ст.1 Закону України “Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 грн.
З матеріалів справи слідує, що позивачем заявлено вимогу зобов'язати відповідача сформувати подання про повернення ОСОБА_1 збір на загальнообов'язкове держане пенсійне страхування у сумі 24080,57 грн.
Тобто, позивачем подано позов з однією вимогою майнового характеру - судовий збір становить 1211,20 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 3028,00).
В порушення зазначених норм позивачем не надано доказів сплати судового збору.
Однак, у позовній заяві позивач, посилаючись на позицію Верховного Суду в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати ВС по справі №567/79/23, зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір".
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI.
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Ця норма Закону має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22.10.1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Частиною 2 статті 22 Закону № 3551-XII визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону № 3551-XII.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 18.04.2022 року у справі № 910/6441/21 та від 18.07.2022 року у справі № 161/18983/20.
Ураховуючи викладене, хоча указана норма (пункт 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI) не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права мають бути нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання пенсійного органу сформувати та надіслання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області подання для повернення йому збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівні-продажу нерухомого майна у сумі 24080,57 грн.
Наявність чи відсутність статусу учасника бойових дій ніяк не впливає на можливість претендувати на повернення помилково сплаченого збору а загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівні-продажу нерухомого майна.
Таким чином, в розрізі норм статті 12 Закону № 3551-XII, змісту та підстав заявлених позовних вимог відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у цій справі на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI.
В позовній заяві позивач посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №567/79/23. Суд зазначає, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа №567/79/23 для відступлення зокрема і від вищенаведених висновків щодо застосування пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Однак, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 року справа №567/79/23 була повернута на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду не встановила об'єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання даної ухвали.
Враховуючи викладені обставини, вбачаються підстави для залишення позову без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме: надання документу про сплату позивачем судового збору в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/15169/25 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
СуддяМорська Галина Михайлівна