справа № 380/7447/25
28 липня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 (далі відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, в якій просила суд:
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення з 10.12.2024 року по 31.12.2024 року виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року, з 01.01.2025 по 06.02.2025 грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року, з 01.01.2016 року по день їх фактичної виплати - відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та “Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Ухвалою постановленою у справі №380/6889/25 від 14.04.2025 суддя роз'єднала позовні вимоги ОСОБА_1 в самостійні провадження.
Ухвалою від 18.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок несвоєчасної виплати грошового забезпечення відповідач на виконання вимог Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» повинен нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, в яких проти позовних вимог заперечив. В обґрунтування вказує, що при визначенні розмірів окладів за військовими званнями та посадових окладів військовослужбовців до внесення зазначених змін ІНФОРМАЦІЯ_3 чинною на той час редакцією пункту 4, оскільки з цього питання Міністерство соціальної політики як центральний орган виконавчої влади, який забезпечував формування та реалізацію державної політики у сфері праці, розробляв та вносив в установленому порядку пропозиції щодо визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, листом від 14.08.2018 № 15863/0/2-18/28 надало роз'яснення, що в пункті 4 постановляючої частини зазначено, що розміри окладів за посадою, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року, отже цей показник і застосовується при розрахунках складових грошового забезпечення.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) головного сержанта ОСОБА_1 , штаб-сержанта 3 категорії відділення організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 військової частини НОМЕР_3 , звільнену наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 25 січня 2025 року № 2-РС з військової служби у відставку за підпунктом “б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) пункту'третього частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу, вважати такою, що справи та посаду здала і направлена для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
З 06.02.2025 виключена зі списків особового складу зонального відділу та з усіх видів забезпечення.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням термінів виплати сум грошового забезпечення, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі - Закон України № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до статті 1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).
Статтею 3 Закону №2050-ІІІ передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159 затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі, заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно із пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Зміст зазначених норм права дає підстави дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24.01.2023 у справі №200/10176/19-а, від 20.04.2023 у справі №200/11746/19-а, від 18.05.2023 у справах № 200/14129/19-а і № 200/14127/19-а, від 31.07.2024 у справі № 480/1704/19.
Як вбачається із матеріалів справи позивач не зверталась до відповідача із заявою про нарахування та виплати їй компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159.
Своєю чергою, відповідач не відмовляв позивачу своїм рішенням у виплаті відповідної компенсації.
Судом встановлено, що станом на дату розгляду цієї справи, матеріали справи не містять доказів того, що позивачу здійснено перерахунок та виплату розміру грошового забезпечення за період з 10.12.2024 року по 31.12.2024 та з 01.01.2025 по 06.02.2025.
З огляду на те, що у цій справі позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів, а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті відповідної компенсації, то право позивача ще не було порушено суб'єктом владних повноважень і звернення його до суду з цим позовом є передчасним.
Таким чином, позовні вимоги позивача про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів є передчасними.
На підставі викладеного, позов не підлягає до задоволення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.