25 липня 2025 року № 320/8545/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ПФУ в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві №695 від 19.08.2021 р. про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій за період з 11.02.2020 року по 09.06.2021 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 безпідставно стягнуті суми пенсій на виконання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві № 695 від 19.08.2021 р. із одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, виходячи із розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення відповідача про стягнення з позивача сум пенсії, виплачених надміру, є протиправним з огляду на те, що згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» надміру виплачені суми пенсії підлягають стягненню лише внаслідок зловживань з боку пенсіонера чи подання неправомірних відомостей, чого у даному випадку не було.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №320/8545/24 відкрито провадження та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позову не визнав, просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Згідно наказу № 346-к від 31.07.2019 р. позивач був звільнений із служби цивільного захисту у запас із посади - начальника відділу забезпечення заходів з питань запобігання та протидії корупції у підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Управління забезпечення Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
11.02.2020 позивача поновлено на службі цивільного захисту, відповідно до укладеного контракту та призначено на посаду - заступника начальника управління з персоналу управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС.
09.06.2021 позивача звільнено із служби цивільного захисту у запас за пунктом 176 підпунктом 4 (у зв'язку із скороченням штатів) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затвердженого постановою КМ України № 593 від 11.07.2013 р.
Ні підставі викладеного, відповідачем прийнято рішення № 695 від 19.08.2021, яким встановлено переплату в пенсії у розмірі 187 087 грн. 32 коп. за вислугу років позивачу за період з 11.02.2020 р. по 09.06.2021 р.. Вирішено здійснити стягнення з пенсії в розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення переплати.
Не погоджуючи з таким рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що статтею19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262), цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно абзаців 1 та 2 ст.2 Закону №2262 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні зі служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Голови Державної прикордонної служби України від 11.01.2020 №25-ОС «Про особовий склад» полковника ОСОБА_2 звільнено з військової служби у запас за пп. «в» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі) п. 2 ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
За наслідками звільнення позивачу призвачено пенсію за вислугу років.
Згідно статті 60 Закону №2262, пенсіонери зобов'язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. В разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4 (далі - Порядок №6-4).
Згідно з пунктом 3 цього Порядку №6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто, вказаними нормами передбачено обов'язок позивача повідомляти відповідача про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, за невиконання якого передбачено відповідальність.
З наведених правових норм слідує, що обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у разі призначення її на підставі достовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25.10.2016 (справа № 686/26486/14-а), не відступив від нього і Верховний Суд у постанові від 25.09.2018 (справа № 340/644/15-а).
Для цілей застосування ст. 50 Закону №1058 та ст. 60 Закону №2262 зловживання пенсіонера є формою умисного протиправного діяння, яке слід доводити відповідними доказами. Тягар доведення зловживання пенсіонера покладається на відповідний орган Пенсійного фонду, який про це стверджує.
Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов'язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі неповідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Встановлені судом обставини свідчать, що причиною звернення стягнення на пенсію позивача надмірно виплачених йому сум пенсій, слугувало поновлення позивача на посаді.
Так, судом встановлено, що призначення відповідачем позивачу пенсії за вислугу років відбулось на підставі закону та достовірних даних, наданих позивачем та без його зловживань в розумінні ст. 50 Закону №1058.
Крім того, відповідачем не зазначено, яку ж саме обставину повинен був повідомити позивач для того, щоб відповідач не вважав період отримання позивачем пенсії за спірний період безпідставним.
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку позивача допущено не було, такі зловживання відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, а отже підстави для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера у суб'єкта владних повноважень відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 107 Закону №1058-IV суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
З огляду на викладене, утримання коштів з пенсії позивача за кожен місяць утримання є безпідставним, тому підлягають поверненню позивачу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач повністю не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн, тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві №695 від 19.08.2021 р. про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій за період з 11.02.2020 року по 09.06.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 безпідставно стягнуті суми пенсій на виконання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві № 695 від 19.08.2021 р. із одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, виходячи із розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні) 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.