25 липня 2025 року № 320/28176/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ПФУ в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві №26002-51364356-2024-2 від 19 січня 2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні щомісячної страхової виплати особам, які мають право в разі смерті потерпілого;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України місті Києві повторно розглянути питання призначення ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати особам, які мають право в разі смерті потерпілого.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю рішення відповідача, яким відмовлено у призначенні щомісячної страхової виплати особам, які мають право в разі смерті потерпілого.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №320/28176/24 відкрито провадження та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позову не визнав, просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Позивач у відповіді на відзив вказав про недоведеність доводів відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Комісією, утвореною наказом Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 22 лютого 2023 року №219-Ц було складено Акт спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-1/П від 27 листопада 2021 року та встановлено, що 29 грудня 2021 року о 7 годині 20 хвилин стався нещасник випадок, внаслідок якого загинув машиніст баштового крану ОСОБА_3 на об'єкті будівництва: м. Київ, Проспект Перемоги, 72, що працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Крансервіс Україна» (назва змінена на TOB «ЛОГІСТ СТАНДАРТ ПЛЮС»).
10 січня 2024 року донькою потерпілого, позивачем було направленою заяву до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про призначення щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право в разі смерті потерпілого відповідно до п. З ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 5.1. розділу V Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат затвердженого Постановою правлінням Фонду соціального страхування України.
Однак, рішенням відповідача від 19 січня 2024 року №26002-51364356-2024-2 позивачу було відмовлено у призначенні щомісячної страхової виплати особам, які мають право в разі смерті потерпілого.
Відмова у призначенні щомісячної страхової виплати зумовлена тим, що для визначення розміру середньомісячної заробітної плати, відсутня інформація про середню заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) за період з 20.12.2021 по 28.12.2021, що передує даті настання страхового випадку.
Не погоджуючи з таким рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №1105-XIV).
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №1105-XIV уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.
В статті 5 Закону №1105-XIV визначено, що основними завданнями уповноваженого органу управління та його територіальних органів є:
1) реалізація державної політики у сферах соціального страхування;
2) здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону;
3) профілактика нещасних випадків;
4) проведення перевірки обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів;
5) здійснення контролю за використанням страхувальниками та застрахованими особами страхових коштів.
Згідно з частинами 1-4 статті 30 Закону №1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про охорону праці».
Підставою для оплати потерпілому витрат на проведення професійної реабілітації, оплати соціальних послуг, а також для здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, та перелік професійних захворювань визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 7 статті 30 Закону №1105-XIV визначено, що страхові виплати складаються із:
1) щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
4) страхових витрат на професійну реабілітацію та соціальну допомогу;
5) допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Станом на час настання страхового випадку право на страхові виплати в разі смерті потерпілого було передбачено статтею 41 Закону №1105-XIV, частиною 1 якої було визначено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Відповідно до частини 2 статті 41 Закону №1105-XIV такими непрацездатними особами є:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо вони не працюють;
3) особи з інвалідністю - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку (частина 3 статті 41 Закону №1105-XIV).
Частиною 6 статті 42 Закону №1105-XIV передбачалося, що у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Статтею 37 Закону №1105-XIV передбачено, що для призначення страхових виплат потерпілий або особи, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, подають до уповноваженого органу управління в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву про призначення виплати (особисто або через уповноваженого представника) за формою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України.
За малолітніх або неповнолітніх осіб заяву подає один із батьків або інший законний представник.
Заява може бути подана до Пенсійного фонду України у формі паперового документа.
Територіальні органи уповноваженого органу управління приймають рішення про призначення страхових виплат на підставі заяви та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій:
1) акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами;
2) даних про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності;
3) даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи, яка має право на виплати, та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть потерпілого та інших актів цивільного стану, необхідних для призначення страхових виплат;
4) даних реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід) і сплату страхових внесків та інших даних, необхідних для призначення виплат;
5) наявних даних Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання;
6) даних органів реєстрації про реєстрацію місця проживання;
7) даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти про навчання;
8) даних Державного реєстру боржників про виплату аліментів;
9) даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи;
10) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Потерпілий або особи, які мають право на страхові виплати, у разі відсутності необхідної інформації в державних реєстрах і базах даних мають право надати додаткові документи, необхідні для призначення страхових виплат.
Стаття 38 Закону №1105-XIV встановлює порядок розгляду справи про страхові виплати, згідно з яким територіальні органи уповноваженого органу управління розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи і приймають відповідні рішення протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
Територіальні органи уповноваженого органу управління можуть затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.
З метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат і здійснення управліннями (відділеннями) виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання, правління Фонду соціального страхування України постановило затвердити Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат №11 від 19.07.2018 (далі - Порядок №11), який був чинним під час виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 1.2 розділу І Порядку №11 встановлено, що у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або в межах повноважень відділення виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення (далі - управління (відділення) Фонду) зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи:
1) допомогу по тимчасовій непрацездатності;
2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
3) щомісячну страхову виплату втраченого заробітку потерпілого (далі - щомісячна страхова виплата);
4) страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу, нижчеоплачувану роботу;
5) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;
6) відшкодування вартості поховання потерпілого та пов'язаних з цим ритуальних послуг.
Згідно з пунктами 1.3, 1.4 розділу І Порядку №11 Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.
Рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.
Відповідно до пункту 5.1 розділу V Порядку №11 для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого членами сім'ї та особами, які мають право на виплати, до управління (відділення) виконавчої дирекції Фонду подаються:
заяви (колективна чи індивідуальні), для призначення страхових виплат за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою;
копії паспорта;
копії реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого;
копії документів, що підтверджують родинні зв'язки померлого потерпілого (свідоцтво про шлюб потерпілого, свідоцтво про народження його дітей, у разі призначення виплати батькам потерпілого подається свідоцтво про народження потерпілого);
довідка про реєстрацію місця проживання (у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання в документах, що засвідчують особу).
Тобто, слідує що документом, що підтверджує родинні зв'язки у разі призначення виплати батькам потерпілого є свідоцтво про народження потерпілого.
Для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого.
В залежності від категорії осіб, які мають право на страхові виплати, надаються:
для дітей до 23 років, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, довідка навчального закладу (такі довідки надаються в подальшому щосеместру);
для осіб з інвалідністю копія довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності;
для осіб, які доглядають дитину потерпілого до 8 років наказ про надання відпустки по догляду за дитиною.
За малолітніх або неповнолітніх осіб заяву подає один із батьків або інший законний представник.
Працівником управління (відділення) Фонду до справи про страхові виплати додаються:
оригінал акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання (отруєння) за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України;
оригінал висновку МСЕК про причинний зв'язок смерті потерпілого з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання (у разі наявності);
інформація з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про нараховану заробітну плату (дохід) та сплату страхових внесків.
У разі коли відомості Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для визначення розміру середньої заробітної плати потерпілого, працівники управління (відділення) Фонду отримують інформацію у страхувальника. У разі відсутності страхувальника на момент формування справи про страхові виплати, довідку, що підтверджує розмір заробітної плати перед настанням страхового випадку, може надати особа, що має право на виплати;
інформація з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про трудові, цивільно-правові відносини, реєстрації фізичної особи - підприємця, члена фермерського господарства, члена особистого селянського господарства, самозайнятої особи на момент настання страхового випадку в залежності від місця, де стався страховий випадок. У разі відсутності такої інформації особа, яка має право на виплати, надає копії документів, які підтверджують, що на момент настання страхового випадку потерпілий працював у того страхувальника, у якого стався нещасний випадок або зареєстровано професійне захворювання;
інформація з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про трудові, цивільно-правові відносини, реєстрації фізичної особи - підприємця, члена фермерського господарства, члена особистого селянського господарства, самозайнятої особи та доходи у разі призначення страхових виплат дітям з 16 до 18 років, дружині (чоловіку), які досягли пенсійного віку, особі з інвалідністю - члену сім'ї померлого, особам, які доглядають дітей потерпілого до 8 років.
Зазначені документи формуються в справу про страхові виплати та зберігаються в управлінні (відділенні) Фонду.
У разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення факт перебування на утриманні потерпілого встановлюється в судовому порядку. Відповідні рішення суду надаються для призначення виплат та додаються до справи про страхові виплати.
Як вже зазначалось, відмова у призначенні щомісячної страхової виплати зумовлена тим, що для визначення розміру середньомісячної заробітної плати, відсутня інформація про середню заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) за період з 20.12.2021 по 28.12.2021, що передує даті настання страхового випадку.
Статтею 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг, а саме:
1. Уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо:
1) потерпілий вчиняв дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання рекомендацій лікаря), що сприяли настанню страхового випадку;
2) роботодавець, інші органи, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілий надали уповноваженому органу управління завідомо неправдиві відомості про страховий випадок;
3) застрахована особа вчинила умисне кримінальне правопорушення, що призвело до настання страхового випадку.
2. Уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованій особі, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.
Таким чином, відмова позивача прийнята останнім з перевищенням наданих відповідачу повноважень, так як відсутність інформації про середню заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), що передує даті настання страхового випадку не може слугувати підставою для відмови у призначенні щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право в разі смерті потерпілого.
Більше того, відповідачем позивачу не надано жодних відомостей стосовно вжиття будь-яких дій по одержанню документів, а саме інформаціїпро середню заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) ОСОБА_3 за період з 20.12.2021 року по 28.12.2021 року, що передує даті настання страхового випадку, необхідних відповідачу для призначення страхових виплат.
З огляду на викладене, суд доходить про обґрунтованість доводів позивача та наявності правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач повністю не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,60 грн, тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві №26002-51364356-2024-2 від 19 січня 2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні щомісячної страхової виплати особам, які мають право в разі смерті потерпілого.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України місті Києві повторно розглянути питання призначення ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати особам, які мають право в разі смерті потерпілого.
Стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.