28 липня 2025 рокуСправа №160/8672/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсійної виплати та застосування в протоколі розрахунку пенсії №045550013288 в графі «Особливості» напису «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. з 29.03.2022 по довічно»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 о, без застосування зменшення розміру пенсійної виплати, та без застосування до його пенсійних виплат в графі «Особливості» напису «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. з 29.03.2022 по довічно», починаючи з 29.03.2022 року, та враховуючи автоматичні масові перерахунки пенсії, на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та з урахуванням Постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118, від 24.02.2023 року №168, від 23.02.2024 №185 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі: з 01.03.2022 року 1,14, з 01.03.2023 року 1,197, з 01.03.2024 року 1,0796;
- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 о, відповідно до постанови №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 о, відповідно до постанови №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі №160/4331/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024, позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено.
Суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах у розмірі не менше 6 572,43 грн довічно, починаючи з 29.03.2022 року, та виплатити різницю між фактично виплаченою та належною сумою пенсії.
На виконання цього рішення, відповідач здійснив виплату пенсії у встановленому розмірі з 29.03.2022 року.
Однак, у протоколі розрахунку пенсії №045550013288 від 25.12.2024 у графі «Особливості» зазначено: «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. з 29.03.2022 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ».
Крім того, позивач стверджує, що під час перерахунку пенсії відповідач не збільшив показник середньої заробітної плати по Україні, який враховується при обчисленні його пенсії, на встановлені коефіцієнти: 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.
Ухвалою від 26.03.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою від 08.04.2025 року провадження у справі закрито в частині позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо не виконання Постанови Третього апеляційного адміністративного суду по справі №160/4331/24 від 07.10.2024 та Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/4331/24 від 29.04.2024;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 о, пенсію з 16.01.2018 року на пільгових умовах у тому розмірі, що була призначена з 29.03.2022 року у загальній сумі не менше ніж 6 572 грн. 43коп. у сумі 331 277 грн 68 коп. та з урахуванням цієї обставини сплатити різницю між виплаченою пенсією та тією сумою, що належить позивачу;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 о, пенсію з 29.03.2022 року у загальній сумі не менше ніж 6 572грн. 43коп. та з урахуванням цієї обставини сплатити різницю між виплаченою пенсією та тією сумою, що належить позивачу.
Ухвалою від 09.04.2025 року уточнену позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.
Ухвалою від 25.04.2025 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 26.06.2025 року продовжено процесуальний строк розгляду справи на тридцять днів.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 по справі № 160/4331/24, яке набрало законної сили 07.10.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області була призначена ОСОБА_1 пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 29.03.2022 у загальній сумі не менше ніж 6 572 грн. 43 коп., довічно. За період з 29.03.2022 по 31.12.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по особовому рахунку позивача було нараховано суму доплати 45663.35 грн, яка в січні 2025 року виплачена. Отже, зобов'язання вчинити певні дії відповідачем виконанні відповідно до норм чинного законодавства.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 16.01.2018 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
16.01.2018 року йому було відмовлено у призначенні пенсії через невідповідність відомостей про його П.І.Б. у архівних довідках з паспортними даними та свідоцтвом про народження.
24.04.2018 року позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Рішенням суду від 06.10.2021 року №200/7553/18 заяву було задоволено в повному обсязі, рішення набрало законної сили 08.11.2021 року.
14.12.2021 року ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, надавши відповідний пакет документів, включаючи рішення суду. Проте Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення від 14.12.2021 року №045550013288 про відмову у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового та пільгового стажу. Зокрема, до пільгового стажу не було зараховано період трудової діяльності з 16.06.1983 року по 01.06.2001 року згідно з довідкою від 29.04.2014 року №274, виданою ВАТ «Дніпрошина», оскільки підприємство ліквідовано, і для врахування цього періоду необхідно було рішення Комісії з питань підтвердження стажу.
Позивач звернувся до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Рішенням Комісії від 15.02.2022 року №3 йому було підтверджено періоди роботи з 01.08.1983 року по 31.05.2001 року для зарахування до пільгового стажу за Списком №2.
29.03.2022 року ОСОБА_1 о. повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, надавши відповідний пакет документів, включаючи рішення Комісії. За результатами розгляду його документів, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначило йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 29.03.2022 року.
Не погодившись із призначенням пенсії з 29.03.2022 року, 19.04.2022 року позивач звернувся із заявою до пенсійного органу щодо питання його пенсійного забезпечення. В ході розгляду заяви пенсійний орган переглянув документи пенсійної справи та вирішив призначити пенсію з 14.12.2021 року (з дати повторного звернення).
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення пенсії з 29.03.2022 року (замість 16.01.2018 року, дати його першого звернення) та невиплати заборгованості по пенсійним виплатам, яка виникла з 16.01.2018 року, ОСОБА_1 о. звернувся до суду за позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії було відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2023 року у справі №160/7582/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у справі №160/7582/22 скасоване та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №3 від 15.02.2022 року в частині дати призначення ОСОБА_1 пенсії за віком визнано неправомірним та скасовано.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНН: НОМЕР_2 , пенсію на пільгових умовах з 16.01.2018 року та виплатити ОСОБА_1 , ІНН: НОМЕР_2 заборгованість, як різниці між фактично виплаченою пенсією та пенсією, яка підлягає виплаті з 16.01.2018.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі №160/4331/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024, позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено та зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , пенсію на пільгових умовах у тому розмірі, що була призначена з 29.03.2022 року у загальній сумі не менше ніж 6 572 грн. 43 коп. довічно та з урахуванням цієї обставини сплатити різницю між виплаченою пенсією та тією сумою, що належить позивачу.
На виконання цього рішення, відповідач здійснив виплату пенсії у встановленому розмірі з 29.03.2022 року.
Як вбачається з протоколу розрахунку пенсії №045550013288 від 25.12.2024 у графі «Особливості» відповідачем зазначено: «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. з 29.03.2022 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ».
Крім того, під час перерахунку пенсії відповідач не збільшив показник середньої заробітної плати по Україні, який враховується при обчисленні його пенсії, на встановлені коефіцієнти: 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.
Позивач не погоджуючись з діями відповідача щодо зменшення розміру пенсійної виплати та застосування до пенсійних виплат позивача напису «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. з 29.03.2022 по довічно», а також щодо відмови здійснювати автоматичні масові перерахунки пенсії позивача відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням Постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118, від 24.02.2023 року №168, від 23.02.2024 №185 та від 25.02.2025 року №209, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 25 Конституції України гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Приписами ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Нормами ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право на пенсію в Україні є конституційним правом громадянина України.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV від 09.07.2003), який згідно ч. 1 ст. 5 цього закону регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №1058-IV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Як зазначено у ст.1 цього Закону, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Окремим положенням ч.2 ст.5 Закону №1058-IV від 09.07.2003 визначено, що виключно цим Законом визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.
За приписами ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV від 09.07.2003, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
З 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (частина друга статті 28 Закону № 1058-ІV).
За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року у справі №160/4331/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 року у справі № 160/4331/24 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено, та зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , пенсію на пільгових умовах у тому розмірі, що була призначена з 29.03.2022 року у загальній сумі не менше ніж 6 572 грн. 43 коп. довічно та з урахуванням цієї обставини сплатити різницю між виплаченою пенсією та тією сумою, що належить позивачу.
На виконання цього рішення, відповідач здійснив виплату пенсії у встановленому розмірі з 29.03.2022 року.
Як встановлено судом з протоколу розрахунку пенсії № 045550013288 від 25.12.2024 року у графі «Особливості» зазначено: «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. з 29.03.2022 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ» .
Суд зазначає, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року у справі №160/4331/24 не містять застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати позивачеві та щодо того, що пенсія позивача не підлягає масовим перерахункам.
Також суд зазначає, що з дня поновлення виплати пенсії (на підставі рішення суду від 29.04.2024 року у справі №160/4331/24) позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно вимог Закону України № 1058-IV, при цьому, будь-яких обмежень його прав, як пенсіонера, якому призначено виплату пенсії за рішенням суду, наведеним Законом не встановлено.
Крім того, Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік передбачається зростання мінімальної заробітної плати, у зв'язку з чим, пенсійний орган в автоматичному режимі перераховує мінімальний розмір пенсійних виплат для непрацюючих пенсіонерів, що також підтверджує безпідставність доводів представника відповідача про відсутність у рішенні суду про зобов'язання щодо проведення перерахунку пенсії.
Слід наголосити, що виконання вимог закону, в тому числі, щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій є обов'язком відповідача.
Таким чином, при поновленні позивачу пенсії та здійсненні перерахунку відповідачем безпідставно встановлено особливість «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.», що призвело до порушення права позивача на належний розрахунок пенсії та подальшого підвищення її розміру.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача без застосування до пенсійних виплат особливості - «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 29.03.2022 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ».
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням Постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118, від 24.02.2023 року №168, від 23.02.2024 №185 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі: з 01.03.2022 року 1,14, з 01.03.2023 року 1,197, з 01.03.2024 року 1,0796 та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно приписів статті 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина другастатті 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зістаттею 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частинадругастатті 9 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення»).
У зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ, яким частину п'ятустатті 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначеніЗаконом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Преамбулою указаного Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20 лютого 2019 року видав постанову № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другоїстатті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Порядок № 124).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%
К=----------------------------+ 1%,
100%
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
Кабінет Міністрів України постановою від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»(далі - Постанова № 118) з 01 березня 2022 року установив, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 (пункт 1).
Пунктом 4 Постанови № 118 установлено з 1 березня 2022 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 року включно, які не підвищуються з1 березня 2022 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другоїстатті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 гривень, яка виплачується додатково до встановленої пунктом 2постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»щомісячної доплати до пенсії, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 розділу “Прикінцеві положення» Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України “Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу “Прикінцеві положення» Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік»установлено, що у 2023 році, зокрема, частина другастатті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації пункту 8 розділу “Прикінцеві положення» Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв постанову № 168 (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другоїстатті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
Пунктом 6 Постанови № 168 установлено з 1 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно доЗакону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з1 березня 2023 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другоїстатті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185) з 01 березня 2024 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1).
Підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 185 установлено з 1 березня 2024 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року№ 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», пунктом 4постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»тапунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
З 01.03.2025 відбулась індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році".
Пунктом 1 Постанови КМУ №209 було установлено, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІУ та Порядку № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України“Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185, постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другоїстатті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Відповідно до статті 7 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розміру внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Таким чином, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду України, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституції Україничи закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію “якості закону».
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2021 - 2024 роках згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другоюстатті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема,
у 2021 році - 1,11 згідно з постановою №127;
у 2022 році - 1,14 згідно з постановою №118;
у 2023 році - 1,197 згідно із постановою №168;
у 2024 році - 1,0796 згідно з постановою №185;
у 2025 році - 1,115 згідно з постановою №209.
Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
Враховуючи зазначене, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другоюстатті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена впостановах Верховного Суду: від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 200/422/24, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24.
Враховуючи зазначені вище висновки Верховного Суду, слід дійти висновку, що здійснюючи перерахунок пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та встановивши позивачеві відповідну щомісячну доплату до пенсії замість застосування коефіцієнта збільшення у відповідному розмірі до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, пенсійний орган діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Визначаючись із найбільш ефективним способом відновлення порушеного права щодо зазначення в резолютивній частині судового акту показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, про який просить позивач, та який йому встановлений станом на момент призначення пенсії, є дотримання судом гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
При цьому, в означений спосіб, суд не втручається в дискреційні повноваження відповідача, адже цей показник визначається щороку Кабінетом Міністрів України та залежить виключно лише від дати призначення пенсії особі (три попередні роки, які передують року звернення).
Обираючи цей спосіб відновлення порушеного права суд також виходить із того, що означеним обставинам не надавалася правова оцінка у згаданих вище постановах Верховного Суду, що не позбавляє суд можливості надати таку оцінку в рамках розгляду цієї справи.
Насамперед, це зумовлено встановленими у цій справи обставинами справи із приводу врахування відповідачем цього показника за приписами Порядку, а саме, станом на 01.10.2017 року.
Водночас, як наголосив Верховний Суд в постановах: від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 200/422/24, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24, право громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2024 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і їх захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентованістаттею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України Про пенсійне забезпечення та статті 46 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що передбачені індексації позивачеві не нараховувалися, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, при цьому нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
З матеріалів справи вбачається, що до суду з цим позовом позивач звернувся 24.03.2025 року з вимогами зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.03.2022 року, у зв'язку із чим, з урахуванням визначеного вище висновку, порушені права позивача можуть бути захищені судом з 24.09.2024 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, позовні вимоги, що стосуються періоду з 01.03.2022 року по 23.09.2024 року, не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування в протоколі розрахунку пенсії №045550013288 у графі «Особливості» напису «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. з 29.03.2022 по довічно» до пенсійних виплат ОСОБА_1 .
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення перерахунку (індексації) пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796 та у розмірі 1,115.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 29.03.2022 року, без застосування напису «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. з 29.03.2022 по довічно» та з урахуванням автоматичних масових перерахунків пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 24.09.2024 року, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796 та у розмірі 1,115.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник