28 липня 2025 року Справа № 160/21049/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
21 липня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 20.05.2023 по 30.04.2024 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року та на 1 січня 2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткова види грошового забезпечення) з 20.05.2023 по 30.04.2024 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 1 січня 2023 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 1 січня 2024 року, з урахуванням виплаченої суми.
Крім того, позивач в позовній заяві просить поновити строк звернення до адміністративного суду. В обґрунтування свого клопотання позивач зазначає, що дізнався про порушення його прав на перерахунок грошового забезпечення з дати набрання законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 щодо внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а отже, ОСОБА_1 , просить суд поновити пропущений строк звернення з адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписами частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
З огляду на зміст позовних вимог, до вказаних спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 2 ст. 233 КЗпП України, а саме тримісячний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільнення.
Відповідно до матеріалів справи, позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира Військової частини НОМЕР_1 у період з 24.04.2020 по 30.04.2024 року, що підтверджується наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2020 №88 та витягом із послужного списку ОСОБА_1 .
Разом з тим, про право на перерахунок та виплату грошового забезпечення позивач дізнався з дати набрання законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, та яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 щодо внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», - тобто з 18.06.2025.
Водночас, до суду з даною позовною заявою позивач звернувся 21.07.2025 року, тобто в межах тримісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 233 КЗпП України.
З огляду на вищевикладене, позивачем не пропущено встановлений строк звернення до суду з даним позовом.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті відсутні.
Враховуючи зміст позовних вимог і обставини, якими їх обґрунтовує позивач, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, суд приходить до висновку, що справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії слід віднести до справ незначної складності, та призначити до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 80, 257, 258, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 160/21049/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Кальником В.В., в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Розгляд справи по суті розпочати з 28 серпня 2025 року.
Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази, роз'яснивши, при цьому про необхідність дотримання вимог ст.162 КАС України в частині одночасного направлення копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, та можливість пред'явлення зустрічного позову відповідно до п.4 ст.177 КАС України у строк для подання відзиву.
Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем - подати відповідь на відзив, дотримуючись, при цьому, приписів ст.163 КАС України.
Запропонувати відповідачу у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив на позов, у разі його подання позивачем - подати заперечення на позов, дотримуючись, при цьому, приписівст.164 КАС України.
Копії даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі, відповідачу разом з ухвалою надіслати копію позовної заяви.
Роз'яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов'язків, що передбачені ст.ст.44,47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/на Офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Суддя В.В. Кальник