28 липня 2025 рокуСправа №160/14704/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа: Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
21 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства освіти і науки України, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиний державний електронний базі з питань освіти відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України - внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України “Про освіту», а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати “Так, не порушує».
Обґрунтовуючи вимоги, позивач посилається на те, що Міністерство освіти і науки України протиправно зазначило у Довідці про здобувача освіти № 635607 від 02.05.2025 року недостовірну інформацію про порушення ним послідовності здобуття вищої освіти. Позивач стверджує, що він послідовно здобував освіту: спочатку диплом молодшого спеціаліста (який прирівнюється до молодшого бакалавра), потім диплом бакалавра, а зараз здобуває освітній ступінь магістра. Факт попереднього відрахування з навчального закладу без отримання диплома не є підставою для твердження про непослідовність здобуття освіти. Крім того, переведення до іншого університету внаслідок реорганізації навчального закладу, не може вважатися порушенням послідовності. Позивач зазначає, що Міністерство освіти і науки України діяло всупереч нормам Конституції України, Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", які гарантують право на освіту та визначають, що рівень освіти вважається здобутим лише після успішного завершення та отримання диплома. Також позивач вказує, що лист-роз'яснення Міністерство освіти і науки України, на який посилається відповідач, має нижчу юридичну силу, ніж закони, і не може змінювати їх положень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" (ЄДРПОУ 37533381, 03057, Україна, м. Київ, вул. Олександра Довженка, буд. 3).
09.07.2025 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що за інформацією з ЄДЕБО, здобувач освіти ОСОБА_1 , 01.09.2014 був зарахований для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста (НРК 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Європейський медичний університет» та був відрахований з цього закладу освіти 25.04.2016 р. Отже протягом часу понад вісімнадцять місяців ОСОБА_1 набував сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей за рівнем спеціаліста. Згодом, він 01.09.2024 р. був зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту та був відрахований з цього закладу освіти 01.04.2025 р. Отже протягом часу понад шість місяців ОСОБА_1 набував сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей за рівнем магістра. Після цього, 01.04.2025 р. він був поновлений для продовження здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) в Українському державному університеті науки і технологій. Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено “Ні, порушує», що відповідає дійсності. Ні організаційні повноваження Міністерства, ні повноваження із встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО не є предметом спору у цій справі. Крім того відповідач вказав, що лист Міністерства освіти і науки України від 07.05.2025 № 3/3912-25 не є актом індивідуальної дії і має рекомендаційний характер. Суб'єкти освітньої діяльності (навчальні заклади) наділені повноваженнями вносити відомості до ЄДЕБО. Міністерство освіти і науки України не вносить відомості до ЄДЕБО стосовно здобувачів освіти; на нього покладено організаційні та контролюючі функції ведення ЄДЕБО, а на ДП “Інфоресурс» - технічні функції.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу про відкриття провадження у справі третя особа отримала 29.05.2025 року, проте станом на 28 липня 2025 року письмові пояснення від неї не надходили.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студентом Українського державного університету науки і технологій, де здобуває освітній ступінь “магістр» за денною формою навчання за спеціальністю 227 “Терапія та реабілітація».
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , 01.07.2014 року отримав диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_1 у ТОВ “Європейський медичний Університет» (ТОВ Дніпропетровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини) за спеціальністю 5.12010102 “сестринська справа»; дата початку навчання - 03.09.2012 року; дата завершення навчання - 01.07.2014 року)).
У 2016 році позивач був зарахований до ТОВ “Європейський медичний Університет» (ТОВ Дніпропетровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини) за освітнім ступенем спеціаліст за спеціальністю 7.12010001 “лікувальна справа», проте позивача було відраховано із ЗО (карта здобувача: 4682042); дата початку навчання - 01.09.2016 року; дата завершення навчання - 30.06.2019 року)).
З 01.09.2016 по 29.06.2019 позивач здобував перший (бакалаврський) рівень вищої освіти у Запорізькому національному університеті за спеціальністю 6.010203 “Здоров'я людини» та у 2019 році отримав диплом бакалавра серії НОМЕР_2 , дата початку навчання - 01.09.2016 року; дата завершення навчання - 29.06.2019 року))..
З 01.09.2024 позивач вступив для здобуття освітнього рівня “магістр» за денною формою навчання за спеціальністю 227 “Терапія та реабілітація» до “Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту». У зв'язку з реорганізацією “Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту» (Наказ МОН України № 719 від 20.05.2024 року), позивача було переведено наказом № 133-ст від 31.03.2025 року до Українського державного університету науки і технологій, де він наразі продовжує навчання. Переведення відбулося в межах одного дня: відрахування та поновлення датовані 01.04.2025 року.
02.05.2025 року позивачем була отримана Довідка про здобувача освіти за даними ЄДЕБО № 635607, в якій зазначено, що “На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - Ні, порушує».
06.05.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо порушення послідовності здобуття освіти та внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Листом Міністерства освіти і науки України від 07.05.2025 року № 3/3912-25 позивача повідомлено, що листом МОН від 03.06.2024 № 1/9758-24 “Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти», що спрямований на виконання пункту 62 Порядку, визначено алгоритм, за яким повторний вступ (повторне зарахування) у термінах визначення поточного здобуття освіти у послідовності свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку.
Звертає увагу, що відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу XV Закону України “Про вищу освіту» вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.
Згідно з інформацією, що міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 , 01.09.2014 був зарахований для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста (НРК 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Європейський медичний університет» та був відрахований з цього закладу освіти 25.04.2016; 01.09.2024 був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту та був відрахований з цього закладу освіти 01.04.2025; 01.04.2025 був поновлений для продовження здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) в Українському державному університеті науки і технологій, що свідчить, враховуючи викладене вище, про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі буде зазначено “Ні, порушує».
Враховуючи вищевикладене, повідомлено про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки.
Не погоджуючись зі змістом довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО № 635607 від 02.05.2025 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту» № 2145-VIII рівнями освіти є:
дошкільна освіта;
початкова освіта;
базова середня освіта;
профільна середня освіта;
перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта;
початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти;
третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Пунктом 23 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про освіту» визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Таким чином, зазначені норми чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту». Обов'язковою характеристикою є завершеність етапу освіти.
Відповідно до абзацу 1 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Згідно з нормою Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач має право на відстрочку, якщо здобуває рівень освіти вищий за раніше здобутий. Тобто, раніше здобутий рівень повинен підтверджуватись дипломом магістра, якого позивач не має.
Законодавство акцентує увагу на фактично здобутому рівні освіти, оскільки лише завершена освіта може свідчити про відповідний рівень професійних та академічних знань та навичок. (Це прямо випливає з формулювання “раніше здобутий рівень освіти»).
Незавершена освіта не є показником досягнення певного рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння. Це положення закріплене в статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка чітко визначає, що відстрочка надається особам, які здобувають новий рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий.
Закон вимагає порівнювати поточний рівень освіти із рівнем, який особа вже завершила. Тобто, враховується тільки та освіта, яка була дійсно була здобута.
Законодавством не встановлено будь- яких особливостей для осіб, які були раніше відраховані із навчального закладу.
У своїх роз'ясненнях МОН щодо формування довідки з ЄДЕБО (Лист МОН № 1/9758-24 від 03.06.2024), останній прирівнює “відрахування» до “здобутого рівня освіти», що не відповідає законодавству вищої юридичної сили.
Лист МОН не є нормативно-правовим актом, має лише роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм. Норма Закону є нормою прямої дії та має вищу юридичну силу, ніж Лист МОН № 1/9758-24 від 03.06.2024.
Крім того, суд зазначає, що позивач був переведений до Українського державного університету науки і технологій саме внаслідок реорганізації Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту. Цей процес відбувався згідно з Наказом МОН України № 719 від 20.05.2024 року, який передбачав, що всі студенти реорганізованого закладу продовжують навчання в Українському державному університеті науки і технологій. Переведення ОСОБА_1 було оформлено наказом № 133-ст. від 31.03.2025 року, а відрахування та поновлення відбулися в одну дату - 01.04.2025 року. Таким чином, позивач фактично не втрачав статусу здобувача освіти, а лише змінив місце навчання через об'єктивні обставини, на які він не міг впливати.
Відповідно частини 2 до статті 31 Закону України "Про вищу освіту", реорганізація чи ліквідація закладу вищої освіти не повинна порушувати права та інтереси осіб, які навчаються у цьому закладі вищої освіти. Обов'язок щодо вирішення всіх питань продовження безперервного здобуття вищої освіти такими особами покладається на засновника (засновників) закладу вищої освіти.
Суд зазначає, що переведення, спричинене реорганізацією, не може слугувати підставою для порушення прав позивача, зокрема, шляхом некоректного відображення інформації про послідовність здобуття освіти.
Щодо доводів відповідача про те, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Закону № 1556-VII засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України “Про освіту», у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.
Згідно з частиною 5 ст. 74 Закону України “Про освіту» визначено, що держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
- здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
- відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
- забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
- проводить навчання для роботи з Електронною базою;
- здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 74 Закону України “Про освіту», положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене МОН України від 08 червня 2018 року № 620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство “Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.
Згідно з п. 2 розділу III Положення про ЄДЕБО, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб'єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.
Відповідно до п. 1 розділу IV Положення про ЄДЕБО, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб'єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб'єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня “молодший спеціаліст», а також освітньо-професійних програм у сфері фахової перед вищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб'єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов'язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.
Власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - державне підприємство “Інфоресурс», що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.
Обробка і захист інформації здійснюються в ЄДЕБО відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації, що перебуває у власності держави.
Таким чином, саме Міністерство освіти і науки України, як розпорядник ЄДЕБО через технічного адміністратора ЄДЕБО - ДП “Інфоресурс» має повноваження на внесення інших змін до електронної бази, зокрема щодо внесення змін про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст. 10 Закону України “Про освіту» щодо позивача.
При цьому, заклад освіти уповноважений на видачу довідки про здобувача освіти, що формується за даними ЄДЕБО в автоматичному порядку; заклад освіти не уповноважений на внесення змін до ЄДЕБО чи коригування інформації в базі.
Під час розгляду справи судом встановлено, що процес здобуття позивачем освіти відповідає послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 Закону № 2145-VIII, тоді як Міносвіти в порушення приписів чинного законодавства України не забезпечило належного функціонування системи ЄДЕБО, що призвело до порушення прав позивача.
Разом із цим суд зазначає, що відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: […] 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […] 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, […] від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно дост. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Враховуючи наведені нормативно-правові приписи, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправними дій Міністерства освіти і науки України щодо внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиний державний електронний базі з питань освіти відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язання Міністерства освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України “Про освіту», а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати “Так, не порушує».
Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.4379080968.1 від 20.05.2025 року, позивачем за подання позову було сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Беручи до уваги наведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати останнього зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 94, 132, 139, 192-193, 242-246, 255-258, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа: Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиний державний електронний базі з питань освіти відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України “Про освіту», а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати “Так, не порушує».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник