24 липня 2025 рокуСправа №160/29376/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по справі № 160/29376/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 160/29376/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року у справі № 160/29376/24 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, зокрема зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року, з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022 року, 01.02.2023 року.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року у справі № 160/29376/24 набрало законної сили 13.02.2025 року.
01.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 160/29376/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 заяву призначено до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмовому провадження та встановлено відповідачу 3-денний строк з дня отримання цієї ухвали, для подання до суду пояснень.
18.07.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 надані пояснення та зазначено, що ним виконано рішення у відповідності до вимог чинного законодавства та роз'яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України доведених листом від 13.10.2023 №423/6682 та листом 14.11.2023 №220/13/7642, а тому підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю відсутні.
Розглянувши заяву позивача, докази надані на виконання рішення суду, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною 2 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Згідно частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
З урахуванням викладеного, судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Кодексом адміністративного судочинства України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Так, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема, стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладена у постановах 14 травня 2020 року у справі №800/320/17, від 27 лютого 2020 року у справі №0640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року у справі № 160/29376/24, зокрема зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року, з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022 року, 01.02.2023 року.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконання рішення суду до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області були направлені довідки про розмір грошового забезпечення від 22.01.2025 року №ФД95916 та №ФД95916, у яких зазначені наступні складові грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, премія.
Тобто, ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинено дії щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року у справі № 160/29376/24.
Водночас, зі змісту заяви, поданої в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, вбачається, що позивач фактично не погоджується із визначеним у довідках від 22.01.2025 року №ФД95916 та №ФД95916 розміром надбавки за особливості проходження служби та премії, оскільки такі, на переконання позивача, повинні бути розраховані виходячи з розміру встановлених окладів.
Проте враховуючи зміст рішення суду у справі №160/29376/24, обсяг та зміст заявлених позивачем позовних вимог, суд зазначає, що предметом розгляду у цій справі була саме відмова відповідача у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлених довідок та наявність права на їх отримання, а питання визначення складових частин цих довідок розміру складових грошового забезпечення, які підлягали зазначенню відповідачем у таких довідках, не досліджувалось судом під час розгляду цієї справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року у справі № 160/29376/24 виконано в повному обсязі, отже відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 248, 256, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по справі № 160/29376/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська