28 липня 2025 рокуСправа №160/12363/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
30.04.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправними дії Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України щодо відмови скласти розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію ОСОБА_1 відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- зобов'язати Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України скласти основний розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію ОСОБА_1 відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії термін навчання ОСОБА_1 у Львівському військовому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 11.08.1997 по 17.06.2000 відповідно до постанови Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04.06.2010 у справі №2а-301/10;
- зобов'язати Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України скласти основний розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію ОСОБА_1 відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, проходив службу, протягом якої брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів (один місяць служби за три місяці), період служби, протягом якої перебував на посадах, де виконання обов'язків пов'язане з систематичними стрибками з парашутом, при виконанні річних норм стрибків, що визначаються відповідно Міністерством оборони України (один місяць служби за півтора місяця).
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що витягом з наказу Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України (по особовому складу) №353 від 17.07.2024 прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас. З рахуванням календарної вислуги років - 26 років 10 місяців 23 дні, пільгової - 02 роки 04 місяці 24 дні, позивач вважає, що набув право на оформлення пенсії за вислугою років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України відмовив позивачу у здійсненні розрахунку вислуги років за особистою справою через відсутність вимоги щодо наявності 25 років стажу у календарному обчисленні. Враховуючи останнє місце служби, попередній розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію був проведений військовою частиною НОМЕР_1 за два місяці до дати, на яку планувалося звільнення. Зокрема, позивачем додано копію розрахунку вислуги років військовослужбовця від 07.05.2024, яким зазначено, що календарний строк служби становить - 26 років 07 місяців 28 днів. Безпосередньо на момент звільнення, на підставі Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №244 від 04.08.2024 зафіксовано, що календарна вислуга років у Збройних Силах України станом на 04.08.2024 становить - 26 років 10 місяців 23 дні. Таким чином, виходячи з вказаного вище, календарна вислуга військової служби ОСОБА_1 становить повних 26 календарних років, що є підставою для оформлення та призначення пенсії за вислугою років на підставі п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Однак, всупереч зазначеному Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України протиправно ухиляється від складення основного розрахунку вислуги років (страхового стажу) на пенсію ОСОБА_1 чим порушує законні права та інтереси позивача. Пільговий стаж роботи, набутий ОСОБА_1 відповідно до нормативних актів, що діяли у період проходження такої служби, не може бути нівельований подальшими законодавчими змінами та повинен бути врахований для призначення пенсії за віком. За таких обставин, позивач вважає, що наявні правові підстави для зарахування до загального та пільгового стажу для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» періоди: 08 місяців 10 днів - за участь в антитерористичній операції, а також час проходження служби, протягом якого позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; 01 рік 08 місяців 16 днів - за час проходження служби, протягом якого позивач перебував на посадах, де виконання обов'язків пов'язане з систематичними стрибками з парашутом, при виконанні річних норм стрибків, що визначаються відповідно Міністерством оборони України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 відкрито провадження у адміністративній справі; призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
14.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання Міністерства оборони України про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 клопотання Міністерства оборони України про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі №160/12363/25 задоволено. Залучено до участі у справі №160/12363/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України (пр-т Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022).
19.05.2025 представником Міністерства оборони України через автоматизовану систему «Електронний суд» подані до суду пояснення, в яких зазначено, що до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України надійшла особова справа ОСОБА_1 для складання розрахунку вислуги років на пенсію. В документах особової справи була наявна постанова Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04.06.2010 у справі №2a-301/10 (за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 ) якою задоволено та зобов'язано військову частину НОМЕР_3 зарахувати, ОСОБА_1 , термін навчання у Львівському військовому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 11.08.1997 по 17.06.2000 у строк військової служби. До участі у зазначеній справі Міністерство оборони України залучено не було і рішення Суду не зобов'язує Міністерство оборони України вчинити дії щодо його виконання. Дізнавшись про існування та зміст зазначеної постанови суду від 04.06.2010, оскільки вона суперечить позиції Верховного Суду, Міністерством оборони України було подано апеляційну скаргу з клопотанням на поновлення строку на апеляційне оскарження. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04.06.2010 на підставі ч. 2 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судом встановлено, що апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. 19.09.2024 Верховним Судом касаційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №2-а-301/10 залишено без змін. Представник третьої особи зазначає, що Львівський військовий ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою не є військовим навчальним закладом в розумінні Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», тому строк навчання позивача не може бути зараховано у загальний строк військової служби, оскільки навчання в такому учбовому закладі не можна вважати проходженням військової служби згідно з переліком її видів, що закріплений у частині четвертій статті 2 зазначеного Закону. Навчання у військовому ліцеї є лише підготовкою до вступу у вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів. Здійснювати комплектування військової служби громадянами, які приймаються на навчання до військового ліцею, відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» неможливо у зв'язку з їх недостатнім віком. Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону, пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Вислуга років розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення військовослужбовця. Розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію не складається для військовослужбовців, щодо яких на дату запланованого звільнення не дотримуються умови призначення пенсії, зазначені у статті 12 Закону. Враховуючи зазначене, представник третьої особи просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 05.05.2025 відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Адміністративний позов з додатками та копія ухвали від 05.05.2025 отримані відповідачем в системі «Електронний суд» 30.04.2025 та 05.05.2025 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_4 .
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 від 02.08.2018.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2024 №244 (по стройовій частині) полковника ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , колишнього заступника начальника штабу у військовій частині НОМЕР_1 , звільненого наказом командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України (по особовому складу) від 17.07.2024 №353 у запас за підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів на три місяці) відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», вирішено вважати таким, що справи і посаду здав, направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ).
В наказі зазначено, що вислуга років у Збройних Силах України станом на 04.08.2024 становить: календарна - 26 років 10 місяців 23 дні, пільгова - 02 роки 04 місяці 24 дні, загальна - 29 років 03 місяці 17 днів.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України із заявою про надання довідки про вислугу років.
Листом від 04.11.2024 за №220/13/ВихЗВГ/9384 Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України повідомив позивача про те, що послужний списом особової справи, яка надходила до Департаменту соціального забезпечення у травні 2024 року, підтверджує періоди, зазначені в ч. 1 ст. 17 Закону №2262 загальною тривалістю 23 роки 9 місяців у календарному обчисленні. Отже, особа справа, яка надходила до Департаменту соціального забезпечення, не підтверджувала дотримання вимог ст. 12 Закону №2262 щодо умов призначення пенсії за вислугу років.
Вважаючи протиправними дії Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України щодо відмови скласти розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію ОСОБА_1 відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в органах внутрішніх справ є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до п. "а" ст. 12 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього закону мають звільнені зі служби особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом.
Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б - д , ж статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у ч. 2 ст. 17 цього Закону. Статтею 17 Закону №2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. При призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до ст. 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України постановою №393 від 17.07.1992 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок №393). Вказаним Порядком №393 також визначаються періоди проходження військової служби, що зараховуються до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах.
Отже, Законом №2262-ХІІ передбачено пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом в постановах від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а, від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а, від 10.03.2021 у справі №812/1100/17, від 16.03.2021 у справі №826/16811/18 та від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, які відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
Крім того, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-ХІІ в частині призначення пенсії за вислугу років, враховуючи пільгове нарахування стажу, вважав за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17. При цьому Верховний Суд зазначив про необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Отже, для виникнення в позивача права на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону №2262-XII необхідною умовою є наявність на день звільнення зі служби загальної вислуги 25 календарних років і більше.
Судом встановлено, що на день звільнення позивача з військової служби (наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2024 №244) календарна вислуга років позивача становить 26 років 10 місяців 23 дні, пільгова - 02 роки 04 місяці 24 дні, загальна - 29 років 03 місяці 17 днів.
Таким чином, на день звільнення зі служби позивач відповідав визначеній п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону №2262-XII вимозі, оскільки мав вислугу більше 25 календарних років.
Вказуючи на відсутність необхідної кількості вислуги років, Міністерство оборони у поясненнях на позовну заяву викладає незгоду із зарахування до вислуги років позивачу час навчання у Львівському військовому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 11.08.1997 по 17.06.2000 у строк військової служби.
Судом встановлено, що відповідно до наказу начальника Львівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут від 11.08.1997 №142 ОСОБА_1 зараховано на перший курс ліцею.
Згідно з наказом начальника Львівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут від 17.06.2000 №156 ОСОБА_1 видано атестат про середню освіту.
Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04.06.2010 у справі №2-а-301/10 зобов'язано військову частину НОМЕР_3 зарахувати ОСОБА_1 у строк військової служби термін навчання у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 11.08.1997 по 17.06.2000 включно у строк військової служби та стажу безперервної військової служби, а саме 2 роки 10 місяців 6 днів як навчання у військових закладах.
Міністерством оборони України було подано апеляційну скаргу з клопотанням на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04.06.2010 на підставі ч. 2 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судом установлено, що апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
19.09.2024 Верховним Судом касаційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №2-а-301/10 залишено без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Станом на день розгляду справи та вирішення питання щодо обчислення вислуги років ОСОБА_1 є така, що набрала законної сили постанова Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04.06.2010 у справі №2-а-301/10, якою зобов'язано військову частину НОМЕР_3 зарахувати ОСОБА_1 у строк військової служби термін навчання у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 11.08.1997 по 17.06.2000 включно у строк військової служби та стажу безперервної військової служби, а саме 2 роки 10 місяців 6 днів як навчання у військових закладах.
Таким чином, питання щодо зарахування позивачу терміну навчання у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 11.08.1997 по 17.06.2000 включно у строк військової служби та стажу безперервної військової служби, а саме 2 роки 10 місяців 6 днів як навчання у військових закладах, не є спірним між сторонами з огляду на факт наявності судового рішення, яким вказане питання було вирішено.
Повторне вирішення вказаного питання не допускається з огляду на конституційний принцип, визначений ст. 129-1 Конституції України щодо обов'язковості до виконання судових рішень.
З метою виконання постанови Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04.06.2010 у справі №2-а-301/10 командиром військової частини НОМЕР_6 було прийнято наказ №1232 від 21.08.2010, яким зараховано у строк військової служби термін навчання у Львівському військовому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 11.08.1997 по 17.06.2000.
Внесено відповідні зміни в облікові документи. В подальшому календарна вислуга років з урахуванням навчання у військовому ліцеї була врахована при несенні позивачем військової служби та підтверджується:
- наказом командира військової частини НОМЕР_7 №99 від 21.01.2013 «Про оголошення вислуги років військовослужбовців військової частини НОМЕР_6 » (відповідно до витягу з акту затвердженого цим наказом вислуга років ОСОБА_1 становить - 15 років 3 місяці 22 дні);
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_8 №172 від 11.10.2013 «Про оголошення вислуги років військовослужбовцям військової частини НОМЕР_8 » (станом на 11.10.2013 оголошено вислугу років ОСОБА_1 - 16 років
2 місяці);
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_9 №192 від 26.12.2016 «Про визначення вислуги років військовослужбовцям військової частини НОМЕР_10 » (станом на 26.12.2016 року обчислено вислугу років ОСОБА_1 - 19 років 09 місяців 20 днів);
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_9 №12 від 01.01.2018 «Про визначення вислуги років військовослужбовцям військової частини НОМЕР_10 станом на 01 січня 2018 року» (встановлено з 01.01.2018 року календарну вислугу років ОСОБА_1 - 20 років 03 місяці 21 день, пільгову вислугу років (один місяць служби за півтора місяці) - 10 місяців 19 днів, загальна вислуга років - 21 рік 04 місяці 10 днів);
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_10 №26 від 14.02.2019 «Про визначення вислуги років станом на 01 січня 2019 року» (встановлено станом на 01.01.2019 календарну вислугу років ОСОБА_1 - 21 рік 02 місяці 24 дні, пільгову вислугу років (один місяць служби за півтора місяці) - 01 рік 02 місяці 22 дні, пільгову вислугу років (один місяць служби за три місяці) - 06 місяців 24 дні, загальна вислуга років - 23 роки 00 місяців 10 днів);
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_9 №30 від 14.01.2020 «Про визначення вислуги років станом на 01 січня 2020 року» (встановлено станом на 01.01.2020 календарну вислугу років ОСОБА_1 - 22 роки 08 місяців 24 дні, пільгову вислугу років (один місяць служби за півтора місяці) - 01 рік 08 місяці 22 дні, пільгову вислугу років (один місяць служби за три місяці) - 06 місяців 24 дні, загальна вислуга років - 24 роки 00 місяців 10 днів);
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_11 №5 від 02.01.2023 «Про оголошення вислуги років військовослужбовців військової частини НОМЕР_11 та командирам військових частин» та додатком до нього (встановлено ОСОБА_1 станом на 01.01 2023 року календарну вислугу років - 25 роки 03 місяців 22 дні, пільгова вислуга років (один місяць служби за півтора місяці, один місяць служби за три місяці) - 02 роки 02 місяці 07 днів, загальна вислуга років - 27 роки 06 місяців 29 днів);
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 №155 від 01.03.2024 «Про оголошення вислуги років військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 » (встановлено
ОСОБА_1 станом на 01.03.2024 року календарну вислугу років - 26 роки 05 місяців 22 дні, пільгова вислуга років (один місяць служби за півтора місяці, один місяць служби за три місяці) - 02 роки 04 місяці 24 днів, загальна вислуга років - 28 років 10 місяців 16 днів).
У рішенні Конституційного Суду України в від 29.06.2010 №17-рп/2010 вказано, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції) неодноразово висловлював свою позицію, у відповідності до якої принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості" закону, яким передбачається втручання у права особи, основоположні свободи. Зокрема, на думку суду, вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права, тлумачитися у спосіб, сумісний з верховенством права і найбільш сприятливий для особи (рішення у справах "Полторацький проти України" (Poltoratskiy v. Ukraine) від 29.04.2003, заява №38812/97, §155, "Олександр Волков проти України" (Oleksandr Volkov v. Ukraine), від 09.01.2013, заява №21722/11, §170, "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine) від 14.10.2010, заяви №23759/03 та №37943/06, §57).
При цьому, під терміном "закон" слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам "доступності" і "передбачуваності". "Закон" повинен бути належним чином доступним: громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку. Крім того, норма не може розглядатися як "закон", якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку. Громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія (рішення у справі "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), рішення від 23.06.1995, заява №18139/91, §37).
Таким чином, позивач мав обґрунтовані сподівання, з урахуванням наведеного принципу правової визначеності, що за наявності постанови Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04.06.2010 у справі №2-а-301/10 та наказів командирів військових частин під час несення служби, при призначенні пенсії не буде зменшено його календарну вислугу років, проте відповідачем порушено вказаний принцип та фактично вчиняються дії, що призводять до позбавлення позивача права на пенсійне забезпечення.
Отже, підлягає задоволенню вимога щодо зобов'язання Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України скласти основний розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію ОСОБА_1 відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії термін навчання ОСОБА_1 у Львівському військовому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 11.08.1997 по 17.06.2000 відповідно до постанови Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04.06.2010 у справі №2а-301/10.
Щодо вимоги про зарахування до вислуги років для призначення пенсії час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, проходив службу, протягом якої брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів (один місяць служби за три місяці), період служби, протягом якої перебував на посадах, де виконання обов'язків пов'язане з систематичними стрибками з парашутом, при виконанні річних норм стрибків, що визначаються відповідно Міністерством оборони України (один місяць служби за півтора місяця), суд зазначає наступне.
На підставі Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №244 від 04.08.2024 визначено, що пільгова вислуга років ОСОБА_1 у Збройних Силах України станом на 04.08.2024 становить 02 роки 04 місяці 24 дні, а саме:
1) з 01.01.2015 по 31.12.2015; з 24.03.2017 по 07.12.2017; з 14.04.2018 по 31.12.2019 - проходив службу у військах Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, виконував норму стрибків з парашутом - додаткова пільгова вислуга років становить 01 рік 08 місяців 14 днів (з розрахунку один місяць служби за півтора місяця);
2) з 08.12.2017 по 13.04.2018 - проходив військову службу у складі сил та засобів, які залучались та безпосередньо брали участь в АТО на території Донецької та Луганської областей - додаткова пільгова вислуга років становить 08 місяців 10 днів (з розрахунку один місяць служби за три місяці).
Вказані періоди підтверджуються:
- довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведенні і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №581 від 04.05.2018, виданої військовою частиною НОМЕР_10 ;
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_10 №12 від 01.01.2018;
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_10 №26 від 14.02.2019;
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_11 №5 від 02.01.2023 та додатком до нього;
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №155 від 01.03.2024;
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №244
від 04.08.2024;
- розрахунком вислуги років військовослужбовця від 07.05.2024 проведеним військовою частиною НОМЕР_2 ;
- послужним списком та іншими документами, що знаходяться в особовій справі ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 17-1 Закону №2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що позивача звільнено з військової служби наказом командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України (по особовому складу) від 17.07.2024 №353.
Отже, спірні правовідносини щодо обрахунку вислуги років позивача для призначення та визначення розміру пенсії виникли у липні 2024 року.
Згідно з пунктом 1 Постанови №393, в редакції від 13.01.2024, яка діяла на час звільнення позивача, установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б»-“д», “ж» і “з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
Підпунктом в пункту 3 Порядку №393, в редакції від 13.01.2024, яка діяла на час звільнення позивача, передбачено, що До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: (Абзац перший пункту 3 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022)
а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час
в) один місяць служби за півтора місяця: на посадах, де виконання обов'язків пов'язане з систематичними стрибками з парашутом, при виконанні річних норм, що визначаються відповідно Міністерством оборони, Службою зовнішньої розвідки, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Верховний Суд в постанові від 15.01.2024 у справі №240/22910/22 визначає, що редакція Порядку № 393 до внесення змін передбачала зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ. Натомість, новою редакцією пункту 3 Порядку №393 передбачено зарахування останньої тільки для визначення розміру пенсії.
Таким чином, зазначені положення Закону №2262-ХІІ та Порядку №393 відповідають вимогам стосовно якості та передбачуваності закону, мають легітимну мету, зокрема, спрямовані на проведення в України реформи у сфері соціального забезпечення, яка, серед іншого, передбачає побудову нової системи соціального забезпечення на основі принципів соціальної справедливості та максимальної реалізації для всіх осіб частини третьої статті 46 Конституції України, згідно з якою пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З огляду на це, Верховний Суд зробив висновок, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022.
Враховуючи те, що станом на дату звільнення позивача з військової служби (17.07.2024) діяла нова редакція пункту 3 Порядку №393, відсутні підстави для зарахування на пільгових умовах позивачу часу проходження служби проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, проходив службу, протягом якої брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів (один місяць служби за три місяці), період служби, протягом якої перебував на посадах, де виконання обов'язків пов'язане з систематичними стрибками з парашутом, при виконанні річних норм стрибків, що визначаються відповідно Міністерством оборони України (один місяць служби за півтора місяця) до вислуги років для призначення пенсій, оскільки такий період враховується тільки для визначення розміру пенсії.
Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 31.08.2023 у справі №200/4951/22, від 11.09.2023 у справі №480/4827/22, від 07.09.2023 у справі №560/9478/22, від 15.09.2023 у справі №380/10714/22 та від 18.10.2023 у справі №360/17/23.
Отже, вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки питання визначення розміру пенсію покладено не на відповідача у цій справі, а на органи Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню судом.
Розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_12 ) до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 26632298), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України (пр-т Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України щодо відмови скласти розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію ОСОБА_1 відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Зобов'язати Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України скласти основний розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію ОСОБА_1 відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії термін навчання ОСОБА_1 у Львівському військовому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 11.08.1997 по 17.06.2000 відповідно до постанови Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04.06.2010 у справі №2а-301/10.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський