14 липня 2025 рокуСправа №160/13418/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/13418/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
08 травня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №047050031268 від 18.04.2025р. про відмову у призначенні мені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 26.04.1994 по 30.04.1997 - 3 роки 0 місяців 05 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального страхового стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), такі періоди роботи, а саме з 26.04.1994 по 30.04.1997, а також періоди з 01.07.1998 по 11.12.1998, з 03.01.1999 по 31.03.2002 та з 01.04.2002 по 30.09.2003 (повністю);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії від 11.04.2025 року з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення про призначення пенсії.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача-2 про відмову у призначенні позивачу пенсії. Позивач зазначає, що відповідач-2 неналежним чином обчислив пільговий стаж позивача.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/13418/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/13418/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження)
07 липня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від відповідача-1 в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання долучено матеріали пенсійної справи позивача.
Відповідачі правом на подання відзиву не скористалися, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримали завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Рішенням відповідача-2 від 18.04.2025 року №047050031268 позивачу відмовлено в призначенні пенсії через недостатність страхового та пільгового стажу, так страховий стаж становить 10 років 02 місяці 11 днів, страховий стаж становить 25 років 02 місяці 015 днів. Спірні періоди не зараховано через роботу в російській федерації та недоліки оформлення трудової книжки.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 101 Закону №1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Згідно п. 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Щодо періоду з 26.04.1994 року по 30.04.1997 року.
Позивач просив зарахувати цей період до пільгового стажу за Списком №2.
У спірному рішенні вказано, що до страхового стажу не зараховано періоди з 26.04.1994 року по 31.10.1994 року, з 27.04.1995 року по 30.04.1997 року.
В трудовій книжці позивача від 26.06.1992 року НОМЕР_2 наявні наступні записи:
10) 26.04.1994 року - прийнятий монтером шляху 3 розряду;
11) 31.10.1994 року - звільнений за власним бажанням.
12) 27.04.1995 року - прийнятий монтером шляху 3 розряду;
13) 20.05.1996 року - присвоєно 4 розряд;
14) 30.04.1997 року - звільнений.
Передусім суд звертає увагу, що заявлена позивачем тривалість періоду роботи (з 26.04.1994 року по 30.04.1997 року безперервно) не узгоджується з записами в його трудовій книжці та спірним рішенням, у позовній заяві також відсутнє будь-яке обґрунтування щодо включення періоду з 01.11.1994 року до 20.04.1995 року до періоду роботи. В тексті позовної заяви в наявності лише посилання на архівну довідку від 18.05.2020 року, яка до суду не надана, а її викладений у позовній заяві зміст в будь-якому випадку суперечить трудовій книжці позивача, яка є основним джерелом відомостей про стаж особи.
Оскільки як трудова книжка позивача, так і спірне рішення дозволяють виокремили лише періоди з 26.04.1994 року по 31.10.1994 року, з 27.04.1995 року по 30.04.1997 року, правова оцінка судом надається саме виходячи саме щодо зайнятості позивача в ці періоди.
Окрім цього, відповідач не зарахував цей період саме до страхового стажу позивача, що унеможливило його оцінку на предмет наявності підстав для зарахування цього ж періоду до пільгового стажу позивача.
Як наслідок, наразі наявні правові підстави лише для оцінки правомірності незарахування цих періодів до страхового стажу позивача, оскільки правовідносини щодо його зарахування до пільгового стажу позивача не виникли.
Ці періоди не зараховані через роботу в російській федерації. Інших зауважень відповідач-2 не навів, що свідчить про їх відсутність.
Згідно п. 2 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року (далі - Угода) для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Статтею 13 Угоди встановлено, що кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.
Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 року №1328 здійснено вихід України з Угоди.
Водночас, такий вихід не створює правових наслідків для прав, набутих в період дії угоди. Оскільки позивач працював на території російської федерації в період дії Угоди, яка передбачала взаємне визнання стажу, такий стаж позивача визнається на території України для цілей призначення позивачу пенсії.
В свою чергу норми Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах мають процедурний характер відносно Угоди, в якій містяться норми матеріально-правового характеру.
Отже, ці періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.
Щодо періодів з 01.07.1998 року по 31.12.1998 року, з 03.01.1999 року по 01.03.2002 року.
Ці періоди не зараховані з посиланням на недоліки оформлення трудової книжки: відсутній підпис відповідальної особи при звільненні, відсутні підстави для звільнення.
Згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 року №301 (далі - Постанова №301) відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Відповідно до п. 1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок», затвердженої Наказом Міністерство праці України, Міністерство юстиції України, Міністерство соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно п. 2.2. Інструкції №58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження.
Пунктом 2.11. Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
В свою чергу за п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Відповідно до п. 2.13. Інструкції зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Основним правовим питанням в цій справі є правові наслідки відсутності на першій сторінці трудової книжки позивача печатки підприємства. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до Постанови №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для власника трудової книжки, а отже, й не може впливати на її особисті права
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.09.2022 року по справі №569/16691/16-а.
Однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 19.12.2019 року по справі №307/541/17.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 04.07.2023 року у справі №580/4012/19.
Суд констатує формальний характер зауважень відповідача до відповідних записів трудової книжки позивача. Відповідні записи поза розумним сумнівом та однозначно підтверджують зайнятість позивача в ці періоди.
Суд зауважує, що позивач невірно визначив тривалість періодів, що має характер описки.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо періоду з 01.04.2002 року по 30.09.2003 року.
Відповідач в спірному рішенні вказав, що зарахував цей період частково за даними СПОВ. Будь-яке обґрунтування неможливості зарахувати цей період повністю не наведено.
Оскільки спірний період не зараховано фактично без будь-якого обґрунтування, а наявні записи у трудовій книжці (№19-20) також належним чином підтверджують роботи позивача в цей період, позовні вимоги щодо цього періоду також підлягають задоволенню.
Щодо суб'єкта, якого належить зобов'язати вчинити відповідні дії суд зазначає наступне.
Зобов'язання на вчинення дій належить покладати на того суб'єкта, поведінка або рішення якого визнається протиправною. Отже в задоволенні позовних вимог до відповідача-1 слід відмовити.
Аналогічне правозастосування здійснене у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.05.2024 року у справі №240/505/24.
Тотожне правозастосування здійснене і Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 27.11.2024 року у справі №340/3630/24, від 11.03.2025 року у справі №160/30856/24.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд зазначає, що задовольняє частково позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства та у спосіб, що забезпечить ефективний захист прав позивача.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжним документом від 06.05.2025 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2, протиправність рішення якого встановлена за результатом судового розгляду.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.04.2025 року №047050031268, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового ОСОБА_1 періоди роботи з 26.04.1994 року по 31.10.1994 року, з 27.04.1995 року по 30.04.1997 року, з 01.07.1998 року по 31.12.1998 року, з 03.01.1999 року по 01.03.2002 року, з 01.04.2002 року по 30.09.2003 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 11.04.2025 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ: 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко