14 липня 2025 року Справа №185/2489/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №185/2489/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: відсутній, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до відповідача-1: Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, буд. 47, код ЄДРПОУ: 42928276), до відповідача-2: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (36014, м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 6В, код ЄДРПОУ: 38476251) про скасування запису, -
10 березня 2025 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:
- скасувати актовий запис № 01 від 19.01.2010 року про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесений відділом реєстрації актів цивільного стану- Старобільського районного управління юстиції Луганської області.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність дій відповідача щодо відмови у скасуванні актового запису стосовно позивача. Позивач зазначає, що звернувся до відповідача-1 з заявою про анулювання актового запису про свою смерть, посилаючись на скасування рішення суду, яким позивача оголошено померлим. Однак, відповідач відмовив в анулюванні актового запису, оскільки позивач не надав судового рішення про скасування рішення суду про визнання позивача померлим.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 185/2489/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Головіну В.О.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року адміністративну справу передано за підсудністю на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
У зв'язку з автоматизованим розподілом 18.04.2025 року дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №185/2489/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року витребувано докази у справі.
30 квітня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшов лист від 24.04.2025 року №01-05/9/2025, згідно якого в КП «Д-3» відсутні витребувані відомості, надано наявну копію ухвали, виготовлену з ЄДРСР.
01 травня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від відповідача-1 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-1 проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що громадянин ОСОБА_1 звернувся з заявою про скасування актового запису про смерть № 01 від 19.01.2010 року складений відділом реєстрації актів цивільного стану Старобільського районного управління юстиції Луганської області. Про, що було надано роз'яснення про процедуру анулювання актових записів, а саме відповідно до п.4.6 розділу IV Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року № 96/5 (зі змінами) (далі - Правила), анулювати актовий запис про смерть можливо тільки за рішенням суду. У зв'язку з тим, що заява про анулювання актового запису цивільного стану була подана не за встановленою формою відповідно до п.4.1 розділу IV Правил, відповідь заявнику була надана у вигляді роз'яснення відповідно до ЗУ «Про звернення громадян». Враховуючі викладене, Висновок про відмову анулювання актового запису про смерть Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не складався.
Окрім цього, Відповідно до п. IV. Правил анулювання актового запису здійснюється безпосередньо тим відділом, який складав актовий запис. В даному конкретному випадку актовий запис про смерть № 01 від 19.01.2010 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складений відділом реєстрації актів цивільного стану Старобільського районного управління юстиції Луганської області. Враховуючі викладене, анулювання актового запису Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не вбачається можливим не технічно, не юридично. Анулювати актовий запис може відділ який безпосередньо здійснював державну реєстрацію актового запису або у разі неможливості таким відділом, це здійснюється відділом, який має повноваження здійснювати реєстраційні дії щодо анулювання, внесення змін до актових записів тощо, які складені відділами, повноваження яких припинені в наслідок дій російської агресії проти України. Наполягаємо на заміні первісного неналежного відповідача на належного відповідача в особі Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (працює дистанційно).
Відповідно до ухвали Старобільського районного суду Луганської області від 27.01.2010 р., щодо залишення без розгляду заяву ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою, в мотивувальній частині аб.2 чітко зазначено, що: «Ухвалою Старобільського районного суду від 18.01.2010 р. рішення Старобільського районного суду Луганської області від 21 грудня 2009 року за заявою ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою за нововиявленими обставинами скасовано та справу призначено до розгляду». Тому зазначаємо, що документ, а саме Ухвала Старобільського районного суду від 18.01.2010 р. не надавався. Необхідний документ про скасування актового запису та зобов'язання вчинити певні дії надано не було.
Позивачу не було відмовлено в анулюванні актового запису. Було роз'яснено щодо необхідності надання відповідних документів-підстав. Дії Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) правомірними та відповідали чинному законодавству.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року залучено до участі у справі №185/2489/25 в якості другого відповідача Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Розгляд адміністративної справи №185/2489/25 розпочато спочатку, витребувано докази у справі.
21 травня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача-2 на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшов лист від 21.05.2025 року №16738/17879-10-25/15.5, згідно якого документом, що підтверджує факт смерті є рішення Старобільського районного суду Луганської області від 21 грудня 2009 року про оголошення фізичної особи померлою, справа № 2-о-114. Перші та другі примірники паперових екземплярів книг актових записів про смерть за 2010 рік, залишились на тимчасово окупованій території, доступ до них відсутній, тому перевірити відомості паперового носія актового запису про смерть та направити його копію, немає можливості. Також повідомляємо, що всі номенклатурні справи відділів державної реєстрації актів цивільного стану Луганської області залишились на тимчасово окупованій території, тому перевірити будь-яку іншу інформацію щодо актового запису про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає можливості.
Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Правил внесення змін у разі зберігання актового запису цивільного стану на тимчасово окупованій території Луганської області, відомості якого наявні у Реєстрі, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вносить відповідну відмітку щодо анулювання актового запису до Реєстру.
21 травня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача-2 надійшов відзив, в якому відповідач-2 проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що до позовної заяви не додані жодні документи, які підтверджують, що діями Відділу у Луганській області Управління державної реєстрації порушені права Позивача. За результатами перевірки по вхідній кореспонденції Відділу у Луганській області Управління державної реєстрації встановлено, що ні Позивач, ні ОСОБА_3 (далі - Представник позивача), ні Відповідач-1 з питання анулювання актового запису про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зверталися.
За результатами спроби отримання в електронній формі примірника ухвали Старобільського районного суду Луганської області від 18.01.2010 про скасування рішення Старобільського районного суду Луганської області від 21.12.2009 за заявою ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою, через інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром судових рішень та Реєстром ДРАЦСГ, примірник рішення суду не отримано. Результат запиту на отримання судового рішення: «Відомості відсутні в ЄДРСР». Інформація про наявність провадження по справі № 2-о-4 на підконтрольній українській владі території, відсутня. Враховуючи вищенаведене, у зв'язку з неможливістю витребувати примірник рішення Старобільського районного суду Луганської області по справі № 2-о-4, Відділ у Луганській області Управління державної реєстрації не має можливості анулювати актовий запис про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у задоволенні клопотання Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закриття провадження у адміністративній справі №185/2489/25 в частині вимог до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовлено.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 21 грудня 2009 року у справі №2-о-114/2009 позивача оголошено померлим.
10 січня 2010 року відділом РАЦС Старобільського районного управління юстиції Луганської області видано свідоцтво про смерть позивача.
Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 27.01.2010 року №2-о-4 заяву про оголошення позивача померлим залишено без розгляду. В ухвалі вказано: ухвалою Старобільського районного суду від 18.01.2010 року рішення Старобільського районного суду Луганської області від 21.12.2009 року про оголошення позивача померлим за нововиявленими обставинами скасовано та справу призначено до розгляду. Однак через дві неявки така заява залишається без розгляду.
01 листопада 2024 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою, в якій просив анулювати запис про свою смерть.
Листом від 07.12.2024 року №2896-/31.20-23 позивачу повідомлено, що анулювати актовий запис може відділ, який безпосередньо здійснював державну реєстрацію актового запису, або, у разі неможливості таким відділом - відділом, який має повноваження здійснювати реєстраційні дії. При цьому необхідного рішення суду про анулювання актового запису про смерть надано не було.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Цивільного кодексу України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
За ч. 1 ст. 48 Цивільного кодексу України якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану визначає Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року №2398-VI (далі - Закон №2398-VI).
Частинами 1, 2 ст. 2 Закону №2398-VI встановлено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону №2398-VI відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, їх поновлюють та припиняють їхню дію; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №2398-VI діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану ґрунтується на принципах додержання законності, захисту прав і законних інтересів громадян та держави, додержання таємниці державної реєстрації актів цивільного стану, належного документального оформлення проведеної державної реєстрації.
За ч. 1-3, 5 ст. 9 Закону №2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках.
Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Зразки актових записів цивільного стану затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії затверджуються Міністерством юстиції України.
За ч. 1-4 ст. 24 Закону №2398-VI актовий запис цивільного стану припиняє дію на підставі:
1) рішення суду;
2) висновку відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у випадках, передбачених законом.
Припинення дії (визнання недійсним, скасування) актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його зберігання.
Заява про припинення дії актового запису цивільного стану подається заявником до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису цивільного стану, дія якого підлягає припиненню.
Одночасно з прийняттям рішення щодо актового запису цивільного стану відповідний орган, на підставі рішення або висновку якого проводиться припинення дії актового запису цивільного стану, приймає рішення щодо вилучення і повернення свідоцтва, дію якого припинено, відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану. У разі неповернення свідоцтва інформація про припинення його дії оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.
Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5 (далі - Правила).
Пунктом 1.4. Правил встановлено, що анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його складання на підставі рішення суду, а у випадках, передбачених статтею 39 Сімейного кодексу України,- висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України.
Анулювання актового запису про розірвання шлюбу, про смерть у випадках, передбачених статтею 118 Сімейного кодексу України, проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану, яким було проведено державну реєстрацію цих актів.
Розгляд питання про анулювання поновленого або повторно складеного актового запису цивільного стану проводиться за заявою заінтересованої особи або з ініціативи відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем виявлення поновленого або повторно складеного актового запису.
Поновлені чи повторно складені актові записи цивільного стану в разі виявлення первинних записів анулюються на підставі рішення суду або висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділ державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації) (за місцезнаходженням поновленого або повторно складеного запису).
Згідно п. 1.5. Правил якщо підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання є рішення суду або якщо певне рішення суду є необхідним для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за зверненням заявника проводиться виключно на підставі примірника рішення суду в електронній формі, отриманого у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян, що здійснюється інформаційно-комунікаційними засобами в електронній формі у порядку, встановленому Державною судовою адміністрацією України спільно з Міністерством юстиції України.
Відповідно до п. 1.9. Правил анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його зберігання, крім випадку зберігання запису на тимчасово окупованій території України.
За п. 1.15. Правил відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Згідно п. 4.1. Правил заява про анулювання актового запису цивільного стану за встановленою формою подається заінтересованою особою до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або за місцем зберігання актового запису, який підлягає анулюванню (додаток 13).
Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, подають заяву про анулювання актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території на їх вибір.
Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, подають заяву про анулювання актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір.
Громадяни України, а також іноземці, особи без громадянства, які проживають за кордоном, подають аналогічну заяву про анулювання актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до дипломатичного представництва або консульської установи України.
Іноземці, особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, подають заяву про анулювання актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або за місцем зберігання першого примірника актового запису. У разі анулювання актового запису цивільного стану, складеного на тимчасово окупованій території України, заява подається за межами цієї території на їх вибір.
Поновлений або повторно складений актовий запис цивільного стану може бути також анульований з ініціативи відділу державної реєстрації актів цивільного стану, яким виявлено первинний актовий запис за заявою заінтересованої особи.
Реєстрація заяв про анулювання актового запису цивільного стану, поданих до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заявником особисто та отриманих від інших відділів державної реєстрації актів цивільного стану, проводиться у журналі обліку заяв встановленої форми.
Відповідно до п. 4.2. Правил разом із заявою про анулювання актового запису цивільного стану подаються:
- свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану, яке підлягає анулюванню;
- інші документи.
У разі анулювання поновленого або повторно складеного актового запису цивільного стану заявник додає письмове пояснення стосовно проведення подвійної державної реєстрації актового запису цивільного стану.
За п. 4.4. Правил актовий запис цивільного стану може бути анульований на підставі:
рішення суду;
висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану, складеного у випадках, передбачених статтею 39 Сімейного кодексу України, за заявою заінтересованої особи.
висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації про анулювання поновленого або повторно складеного актового запису цивільного стану;
висновку дипломатичного представництва або консульської установи України про анулювання первинного актового запису цивільного стану.
Пунктом 4.5. Правил встановлено, що анулювання актових записів цивільного стану на підставі рішення суду проводиться без складання висновку. В інших випадках складання висновку про анулювання або відмову в анулюванні актового запису цивільного стану обов'язкове.
За п. 4.6. Правил відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України анулює первинні актові записи цивільного стану на підставі рішення суду про:
- анулювання актового запису цивільного стану;
- визнання шлюбу недійсним;
- визнання шлюбу неукладеним;
- визнання розірвання шлюбу фіктивним;
- скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою у випадках, передбачених статтею 118 Сімейного кодексу України. Актовий запис про розірвання шлюбу анулюється на підставі рішення суду про скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою у разі поновлення шлюбу за спільною заявою подружжя.
Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що у п. 4.6. Правил містяться, зокрема, такі 2 окремі підстави для анулювання актового запису:
1) рішення суду про анулювання актового запису цивільного стану;
2) рішення суду про скасування рішення суду про оголошення особи померлою.
Слід наголосити на тому, що прийняти рішення суду про анулювання актового запису може лише суд цивільної юрисдикції.
Це очевидно вбачається з правозастосування, яке міститься у постановах
1) Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі №553/1268/15-ц: рішення суду, яким постановлено, зокрема, «анулювати актовий запис» розглянуто судами всіх інстанцій, вищі інстанції залишили рішення суду без змін, що імпліцитно підтверджує наявність у суду відповідної юрисдикції. В наявності і чисельні інші приклади судової практики, де рішення суду саме про анулювання актового запису приймається саме судом загальної юрисдикції.
2) Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.04.2024 року у справі №480/8300/22: підтримано позицію суду апеляційної інстанції про те, що навіть вимога про зобов'язання відповідача анулювати актовий запис про шлюб не може розглядатися судом адміністративної юрисдикції.
Відповідно, цей позов розглянуто виключно в тих межах, що має адміністративний суд: згідно підстав позову позивач просив анулювати актовий запис про свою смерть з посиланням на те, що рішення суду, яким його оголошено померлим, скасовано. З отриманою відмовою позивач не погодився та оскаржив її до суду.
Саме в даному аспекті адміністративний суд має юрисдикцію щодо розгляду даного спору та вирішує його виключно в контексті правомірності відмови суб'єкта владних повноважень вчинити дії, про які просив позивач.
Отже, суд надає правову оцінку діям відповідача-1 під час розгляду заяви позивача про анулювання актового запису.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано (п. 2);
обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (п. 3);
добросовісно (п. 5);
розсудливо (п. 6);
пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (п. 8).
Зазначені критерії хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення та вчиняє дії.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 року у справі № 9901/459/21.
Відповідач-1 розглянув заяву позивача по суті, оцінивши її зміст та долучені до неї документи, в зв'язку з чим попри найменування листа як «щодо надання інформації» за змістом він прийнятий за результатом розгляду заяви позивача по суті.
Відповідач-1 не висловив у своєму листі-відповіді будь-яких зауважень до форми заяви, які б унеможливлювали її розгляд по суті: незазначення визначальних відомостей, відсутність визначальних документів і тд. Як наслідок, оскільки прямих перешкод для вирішення заяви по суті відповідач-1 не встановив, більш того - розглянув заяву позивача по суті, суд, надавши також власну оцінку поданій заяві на предмет належності її оформлення, констатує, що заява не містила недоліків оформлення, а тому підлягала та правомірно була розглянута по суті.
В т.ч. в аспекті доводів відзиву суд зауважує, що наразі не має юридичного значення порядок розгляду заяви позивача (зокрема, тривалість), оскільки позивач оскаржує результат такого розгляду, а не процедуру його здійснення.
Щодо адресування такої заяви саме відповідачу-1 суд звертає увагу на наступне.
Відповідач-1 в листі зазначає, що за «п. IV Правил анулювання актового запису здійснюється безпосередньо тим відділом, який складав актовий запис».
Слід відзначити, що відповідач-1 не спромігся послатися на конкретний пункт правил, обмежившись посиланням на розділ в цілому.
Прикметно, що територіальна юрисдикція відділу РАЦС визначена пунктом 1.9. розділу І Правил, вона визначається наступним чином: анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його зберігання, крім випадку зберігання запису на тимчасово окупованій території України.
Водночас, у п. 4.1. Правил передбачено загальне правило щодо подання заяв «до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або за місцем зберігання актового запису, який підлягає анулюванню», однак спеціально прямо застережено, що для осіб, які проживають або перемістилися з тимчасово окупованою території, передбачено можливість подання заяви до відділу РАЦС на їх вибір.
Системне тлумачення цих нормативних положень свідчить, що законодавець розрізняє:
1) відділ РАЦС, до якого можна звернутися з заявою про анулювання актового запису;
2) відділ РАЦС, який проводить анулювання актового запису.
При цьому зважаючи на відповідне розрізнення правил поведінки (передбачення виключень для звернень осіб, які перемістилися чи проживають на тимчасово окупованій території) вказані відділи РАЦС можуть не збігатися.
Більш того, у ч. 3 ст. 24 Закону №2398-VI передбачено можливість подання заяв за місцем проживання особи.
Окрім цього, за п. 4.5. Правил анулювання актових записів цивільного стану на підставі рішення суду проводиться без складання висновку. В інших випадках складання висновку про анулювання або відмову в анулюванні актового запису цивільного стану обов'язкове.
Відповідач-1 фактично прийняв рішення про відмову в анулюванні актового запису, однак з матеріалів справи вбачається, що висновок про відмову в анулюванні актового запису ним не складався, хоча не складати висновок можливо лише при «анулюванні ... на підставі рішення суду», тобто - якщо орган РАЦС вбачає підстави для анулювання актового запису.
Таким чином, при розгляді заяви позивача відповідачем-1 допущено низку порушень:
1) не враховано положення п. 4.1. щодо можливості подання заяв окремими категоріями громадян до відділу РАЦС на їх вибір, а також положення ч. 3 ст. 24 Закону №2398-VI щодо можливості подання заяви за місцем проживання особи;
Обставини подальшого опрацювання такої заяви, в т.ч. наявності повноважень на скасування актового запису, є внутрішньо організаційним питанням діяльності органів РАЦС, в той час як правила взаємодії особи з органом РАЦС передбачають можливість звернення і не до органу РАЦС, який здійснював актовий запис.
2) заперечено наявність у себе повноважень приймати рішення по суті заяви, однак фактично оцінено та розглянуто подану заяву по суті (оцінено надані документи, їх достатність);
3) здійснюючи таку оцінку переплутано підставу, з якою звертався позивач (скасування рішення суду про оголошення особи померлою), та підставу, згідно якої надано відповідь (не надано рішення суду про анулювання актового запису), що є змістовно різними підставами. Тобто, в аспекті вказаної позивачем підстави висновки не зроблені;
4) зміст наданої відповіді зводиться до відмови в анулюванні актового запису, однак всупереч. п. 4.5. Правил висновок, складання якого для таких випадків є обов'язковим, відсутній.
Окремо суд звертає увагу, що в ході судового розгляду надано правову оцінку обставинам справи та встановлено:
1) оформлення заяви може впливати на можливість її розгляду виключно якщо недоліки оформлення унеможливлюють такий розгляд (наприклад, заява не підписана, не містить прохальної частини і тд). Таких недоліків відповідач-1 щодо заяви позивача не наводив;
2) розгляд заяви має здійснюватися у відповідності до вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в т.ч. орган державної влади зобов'язаний надати особі вичерпні відомості про порядок та спосіб вирішення її питання з обов'язковим врахуванням фактичних обставин.
Суд зауважує, що наразі дії відповідача-1 щодо розгляду заяви позивача не можуть бути визнані належними, оскільки допущені порушення в своїй сукупності створюють невизначеність щодо можливого результату розгляду заяви позивача у разі дотримання відповідачем-1 вимог законодавства, в т.ч. в аспекті висновків суду щодо допущених порушень та оцінки обставин справи.
За таких обставин суд не вбачає підстав для перебирання на себе повноважень відповідача-1 щодо належного розгляду заяви позивача та, як наслідок, зобов'язання відповідача-1 прийняти рішення певного змісту. З урахуванням зазначеного, позов належить задовольнити частково - визнати протиправними дії відповідача щодо розгляду заяви позивача та зобов'язати його повторно розглянути таку заяву з урахуванням висновків суду.
Щодо відповідача-2 суд констатує відсутність протиправність в його діях та відсутність підстав для задоволення будь-яких вимог до відповідача-2 (в т.ч. в аспекті можливого виходу за межі позовних вимог), оскільки між позивачем та відповідачем-2 правовідносини не виникали.
Також з урахуванням висновків суду, зроблених в ході судового розгляду, суд звертає увагу позивача на існування альтернативної процедури: звернення до суду загальної юрисдикції з позовом про анулювання актового запису за правилами Цивільного процесуального кодексу України. В даному випадку позивач первинно хоча й звернувся до суду загальної юрисдикції, однак за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, що і зумовило передачу справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 968,96 грн, що підтверджується платіжним документом від 04.03.2025 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 як суб'єкта владних повноважень, протиправність поведінки якого встановлена за результатом судового розгляду, а також пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
В позовній заяві заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відповідач-1 заперечень проти такого відшкодування не наводив.
За ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1-7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За клопотанням іншої сторони суд може зменшити витрати на професійну правничу допомогу згідно ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, в той час як критерії, визначені ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судом застосовуються незалежно від наявності такого клопотання чи будь-яких заперечень іншої сторони у справі.
Змістовно аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21, що є релевантним до обставин цієї справи виходячи з тотожності відповідних положень законодавства.
Також суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того чи їх фактично сплачено, чи вони тільки підлягають сплаті, що підтверджується послідовною практикою Касаційного адміністративного суду (наприклад, постанова від 16.02.2023 року по справі №520/562/19).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано:
1) Договір про надання юридичних послуг від 02.07.2024 (далі - Договір);
2) Квитанція до прибутоквого касового ордеру №02/07/24 (далі - Квитанція).
Договором погоджено надання правової інформаційно-консультативної допомоги з юридичних питань пов'язаних з представництвом в цивільній справі за позовом позивача до відповідача-1 про скасування актового запису про смерть в Павлоградському міськрайонному суді.
За п. 3.1. Договору замовник виплачує виконавцю суму у розмірі за домовленістю, а саме: 5000,00 грн у фіксованому розмірі.
Згідно квитанції адвокат прийняв від позивача 5000,00 грн на підставі Договору.
Необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 27.10.2022 року у справі №360/3253/20.
Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 20.09.2022 року у справі №755/7030/21.
В даній справі детальний опис робіт відсутній, а наявні докази щодо професійної правничої допомоги не містять необхідних відомостей.
Так, в наявності лише Договір, згідно якого адвокат надає «правову інформаційно-консультативну допомогу з юридичних питань, пов'язану з представництвом», що є категорією абстрактного характеру, належна деталізація відсутня, а наявне формулювання навпаки скоріше не охоплює дію зі складання позовної заяви, а також її подання. Вказане має значення в аспекті неможливості визначити ані обсяг послуг, про які домовились сторони, ані вартість таких послуг окремо чи в сукупності (під ключ), адже, як вже вказано, обсяг послуг є невідомим.
Окрім цього, судом встановлено, що наразі розглядається третій позов, в зв'язку з чим не можливо однозначно пов'язати складання саме тієї позовної заяви, що розглянута судом в даній справі, з наданими доказами щодо професійної правничої допомоги, адже вони вочевидь стосуються складання іншої позовної заяви (однієї з попередніх).
Отже, суд констатує відсутність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
В зв'язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: відсутній, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до відповідача-1: Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, буд. 47, код ЄДРПОУ: 42928276), до відповідача-2: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (36014, м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 6В, код ЄДРПОУ: 38476251) про скасування запису - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.11.2024 року листом від 07.12.2024 року №2896-/31.20-23.
Зобов'язати Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повторно розглянути заяву заяву ОСОБА_1 від 01.11.2024 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, буд. 47, код ЄДРПОУ: 42928276) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: відсутній, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 484,48 гривень (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко