14 липня 2025 рокуСправа №160/9666/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/9666/25 за позовною заявою Державного промислового підприємства «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» (50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Миру, буд. 15А, код ЄДРПОУ: 00191017) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17А, код ЄДРПОУ: 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
02 квітня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного промислового підприємства «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0022470415 від 14.01.2025 р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача, яке є предметом оскарження. Позивач зазначає, що відповідач не врахував неузгодженість податкового боргу, порушив строки накладення фінансових санкцій, ППР має недоліки форми і змісту, а підстави для проведення камеральної перевірки були відсутні. Окрім цього, посилається на вимушений характер своїх дій через підрив Каховської ГЕС.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/9666/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9666/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
01 травня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що ППР прийнято у повній відповідності до вимог законодавства, а доводи відповідача є безпідставними.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено повністю.
07 травня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач повторює доводи позовної заяви.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, електронний доказ, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
13 грудня 2024 року відповідачем складено Акт про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації ПН та РК з ПДВ в ЄРПН щодо позивача №6388/04-36-04-15/00191017. Згідно висновків перевірки позивач допустив прострочення термінів реєстрації низки податкових накладних, які детально описано в акті перевірки, на загальну суму ПДВ 3630007,23 грн., згідно ст.201, п.. 89 пп.2 р.ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
14 січня 2025 року відповідач на підставі Акту перевірки прийняв ППР №0022470415, яким застосував до позивача штраф у сумі 545245,27 грн., згідно ст. 120-1.1 ст. 120-1, п.90 пп.2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Позивач оскаржив це ППР в адміністративному порядку - скарга від 27.01.2025 року №16/80, однак рішенням ДПС України від 27.03.2025 року №8651/6/99-00-06-03-01-06 скарга залишена без задоволення.
Вважаючи вказане ППР протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента вимогам, визначеним п. 2, 3 ч. 1 та п. 10 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Згідно із п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених пп. "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до ст. 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Позивач посилався на неузгодженість податкового боргу та результати судових розглядів справ №160/9281/20, №160/14215/24.
За результатом судового розгляду справи №160/14215/24 частково скасовано податкову вимогу від 04.06.2020 року №319-50 (в частині вимог про сплату пені у розмірі 363433,66 грн).
При цьому сама вимога стосувалася сплати частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, тобто - не йшлося про податкові зобов'язання з ПДВ.
Результатом судового розгляду у справі у справі №160/1935/23 стало зобов'язання відповідача виключити з ІКП позивача відомості про податковий борг в частині нарахованої пені у податковій вимозі №319-50 від 04.06.2020 у розмірі 363 433,66 грн.
Таким чином, обставини оскарження податкової вимоги від 04.06.2020 року №319-50 не впливають на обставини, в зв'язку з якими прийнято спірне ППР. Так, позивача притягнуто до відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних з ПДВ, штраф розраховано відносно суми ПДВ в цих накладних.
Отже, цей аргумент позивача є необґрунтованим.
Також позивач посилався на те, що ППР мало бути прийняте через 10 робочих днів з дня вручення акту перевірки, а прийняте через місяць.
Згідно п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0690087350645 Акт перевірки позивачем отримано 26.12.2024 року.
ППР датовано 14.01.2025 року.
Між цими датами менш ніж 15 робочих днів, в зв'язку з чим ці доводи позивача є необґрунтованими.
Більш того, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.09.2024 року у справі №640/21435/22.
Незначна затримка в прийнятті ППР, навіть якби вона була допущена за обставин цієї справи, не спростовує факту допущення позивачем порушення податкового законодавства та не звільняє від відповідальності за таке порушення, натомість могла б мати значення при вирішенні інших питань права (строк оскарження ППР, вимоги про відшкодування шкоди і тд).
Отже, цей аргумент позивача є необґрунтованим.
Також позивач посилався на порушення вимог оформлення ППР. Позивач вказував, що спірне ППР «не містить чітких, конкретних та визначених граничних строків реєстрації податкових накладних, що не є опискою та має істотне значення щодо дотримання вимог Закону».
Суд констатує абстрактність таких доводів позивача. Згідно проведеної судом з власної ініціативи повної перевірки ППР на предмет дотримання вимог до форми і змісту і ППР останнє не містить порушень відповідних положень законодавства.
Суд повторно зазначає, що юридичне значення мало б порушення (в разі його існування), лише якщо воно впливало на зміст рішення відповідача по суті.
Отже, цей аргумент позивача є необґрунтованим.
Також позивач посилався на відсутність підстав для проведення перевірки через усунення позивачем порушень вимог законодавства.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 30.01.2024 року у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 року у справі №160/10740/23, від 05.06.2025 року у справі №320/16843/23, а також у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23.
Також подібні правові висновки викладено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.02.2025 року у справі №400/226/24.
Суд підкреслює, що реєстрація позивачем податкових накладних з порушенням граничного терміну їх реєстрації і утворює порушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, саме такі дії утворюють склад відповідного правопорушення. Тобто, реєстрація зрештою відповідних податкових накладних не звільняє від відповідальності.
При цьому позивач безпідставно вказував, що відповідач не встановив чи дійсно допущене порушення, оскільки зміст Акту перевірки зводиться до такого встановлення, із зазначенням всіх реквізитів такого порушення.
Отже, цей аргумент позивача є необґрунтованим.
Також позивач посилався на об'єктивність підстав для затримки реєстрації податкових накладних.
Суд звертає увагу на те, що позивача притягнуто до відповідальності не за затримку сплати податкових зобов'язань, а саме за затримку реєстрації податкових накладних, їх реєстрація залежить від посадових осіб позивача. Позивач не обґрунтував зв'язок між погіршенням своєї економічної ситуації та можливістю своєчасно реєструвати податкові накладні (не сплачувати податкові зобов'язання, що дійсно залежить від фінансової спроможності, а вчиняти дії фактично організаційного характеру).
Отже, цей аргумент позивача є необґрунтованим.
Також позивач посилався на те, що позивач допустив порушення строків проведення камеральної перевірки згідно пп. 76.3. ст. 76 Податкового кодексу України.
Суд відхиляє цей аргумент, оскільки камеральна перевірка проводилася не щодо «податкової декларації або уточнюючого розрахунку». Позивачем підмінено поняття «податкової декларації» та «податкової накладної» та безпідставно фактично змінено предмет проведеної перевірки.
Інших доводів позивачем не заявлено.
Окремо суд зауважує, у матеріалах справи відсутні докази для застосування у цій справі підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, який звільняє платників податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору). Адже відсутні докази звернення позивача до Торгово-промислової палати України та/або уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат для отримання сертифікату та самого сертифікату ТПП про підтвердження існування саме для позивача форс-мажорних обставин, через які позивач не міг виконати свій обов'язок передбачений ПК України щодо своєчасної реєстрації спірних податкових накладних.
ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що воєнний стан є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Указаний лист адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03.04.2025 року у справі №320/27109/23.
Судом перевірено правомірність цього податкового повідомлення-рішення і з інших підстав, однак не встановлено обставин, які б зумовлювали його протиправність.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
В зв'язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
В зв'язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Державного промислового підприємства «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко