28 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3844/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 у період з 29.08.2017 по 13.06.2018 проходив військову службу на посаді начальника відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдат запасу Любомльського ОРВК Волинської області ОК « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та в період з 13.06.2018 по 30.11.2018 проходив службу на посаді начальника штабу - першого заступника командира НОМЕР_1 бригади територіальної оборони АДРЕСА_1 управління НОМЕР_1 окремої бригади територіальної оборони Волинської області ОК « ІНФОРМАЦІЯ_3 », які у період 2017-2018 рр. перебували на фінансовому та господарському забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Проте, під час проходження служби позивачу протиправно не було виплачено належне йому грошове забезпечення, у зв'язку із чим позивач звертався до суду за захистом порушених прав.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі № 140/2005/22 було зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 29.08.2017 по 30.11.2018.
Виплату індексації за рішенням суду відповідач здійснив 19.05.2022.
Разом з тим, відповідач, в порушення вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ), не виплатив компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 29.08.2017 по 30.11.2018 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок №159), та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 29.08.2017 по 30.11.2018 відповідно до Порядку № 159.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 20).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 02.05.2025 № 898 юс (а. с. 23-25) відповідач позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з огляду на те, що право на компенсацію втрати частини доходу за порушення строків його виплати виникає лише у разі, якщо такий дохід має разовий, а не постійний характер, тоді як індексація грошового забезпечення не є доходом у розумінні Закону № 2050-ІІІ, її нарахування у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення Законом №2050-ІІІ не передбачено.
19.06.2025 суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, відповідно до якої позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення цієї ухвали, та роз'яснено, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду на підставі частини п'ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а. с. 29-30).
Позивач, на виконання ухвали суду від 19.06.2025 про залишення позовної заяви без руху, подав заяву із обґрунтуванням про дотримання строку звернення до суду з цим позовом (а. с. 33-36).
Ухвалою суду від 07.07.2025 продовжено розгляд цієї справи (а. с. 39).
07.07.2025 суд постановив ухвалу про витребування доказів, відповідно до якої витребувано у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 докази виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі № 140/2005/22 (довідку із зазначенням дати та суми виплати, платіжні відомості тощо) (а. с. 40).
17.07.2025, на виконання ухвали суду від 07.07.2025 про витребування доказів, відповідач подав витребувані документи (а. с. 45-50).
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом, на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі № 140/2005/22 (а. с. 11-14), встановлено, що позивач ОСОБА_1 у період з 29.08.2017 по 13.06.2018 проходив військову службу на посаді начальника відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдат запасу ІНФОРМАЦІЯ_6 Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та в період з 13.06.2018 по 30.11.2018 - проходив службу на посаді начальника штабу - першого заступника командира НОМЕР_1 бригади територіальної оборони Волинської обл. Кадру управління НОМЕР_1 окремої бригади територіальної оборони Волинської області Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі № 140/2005/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії позов задоволено повністю, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.08.2017 по 30.11.2018 (а. с. 11-14).
30.05.2022, на виконання вказаного судового рішення, позивачу були виплачені кошти в сумі 2057,74 грн, що підтверджується випискою з карткового рахунку (а. с. 15-16), платіжним дорученням від 27.05.2022 № 1378 (а. с. 49).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із статтями 1 - 3 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
соціальні виплати;
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення)
сума індексації грошових доходів громадян;
суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку № 159).
Детальний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації, наведено у пункті 3 Порядку № 159, яким встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.
З аналізу норм Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги (такі висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20).
Ухвалюючи постанову у справі № 240/11882/19, Верховний Суд виходив із аналізу норм Закону № 2050-ІІІ, відповідно до статті 2 якого компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення).
Індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21). На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013.
Колегія суддів Верховного Суду, розглядаючи справу № 240/11882/19, вказала, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів. Вказана правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20.
З покликанням на аналогічні висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17 та від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, Верховний Суд у справі № 240/11882/19 висновував, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
З матеріалів справи видно, що фактична виплата індексації грошового забезпечення за період з 29.08.2017 по 30.11.2018 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі № 140/2005/22 відбулась 30.05.2022.
Отже, відповідач, одночасно із виплатою суми заборгованості, мав обов'язок виплати позивачу суму компенсації втрати частини доходів за період з 29.08.2017 по 30.11.2018, проте компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації за вказаний період ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу не нарахував та не виплатив.
Таким чином, оскільки наявний факт несвоєчасної виплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з 29.08.2017 по 30.11.2018 за рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі №140/2005/22, тому суд дійшов висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20 вказав, що аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії. Крім того, Судова палата вважає, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством. Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у цій справі органами Пенсійного фонду України, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням. Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.
Отже, ураховуючи висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20, невиплата відповідачем компенсації свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ, тому відсутність звернення позивача із заявою про нарахування та виплату спірної компенсації не впливає на право позивача на отримання зазначеної компенсації.
Додатково суд звертає увагу, що виплата заборгованості відбулась 30.05.2022, тобто за редакції частини другої статті 233 КЗпП України, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком, тому у вказаному випадку строки не застосовуються (вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 23.04.2025 у справі № 260/131/24).
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, на підставі наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, взаємопов'язані позовні вимоги належить задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 29.08.2017 по 30.11.2018 відповідно до Порядку № 159, та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 29.08.2017 по 30.11.2018 відповідно до Порядку № 159.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 29.08.2017 по 30.11.2018 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2001 № 159.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 29.08.2017 по 30.11.2018 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2001 № 159.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх