про повернення позовної заяви
28 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7504/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Андрусенко О. О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 (далі - В/ч НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.02.2025 №18-од “Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову позивача на військову службу та відправлення у складі команди НОМЕР_1 ; визнання протиправним та скасування наказу командира В/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.02.2025 №51 в частині зарахування позивача на військову службу за призовом у воєнний час до особового складу В/ч НОМЕР_1 та призначення на посаду; визнання протиправним та скасування наказу командира В/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині), що стосується зарахування позивача на військову службу за призовом у воєнний час до особового складу В/ч НОМЕР_2 та призначення на посаду; зобов'язання В/ч НОМЕР_3 позивача із списків особового складу даної військової частини; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити позивача з військового обліку військовозобов'язаних.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати підстави для поновлення цього строку з наданням доказів поважності причин його пропуску.
21.07.2025 представник позивача - адвокат Савчин А. І. подала заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування заяви представник позивача зазначила, що станом на 17.02.2025 (призов на військову службу) ОСОБА_1 не було відомо, яким саме ІНФОРМАЦІЯ_2 він мобілізований, а тому для з'ясування вказаних обставин представником позивача було скеровано адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де позивач утримувався та пройшов медичний огляд ВЛК, на що, отримана відповідь № 2983 від 14.04.2025, згідно якої повідомлено, що позивач на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 не призивався. В подальшому, представник позивача діяла методом виключення та звернулася з адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідь на який 10.06.2025 отримала відповідь № 1124, що ними також не видавався наказ про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, а такий наказ був виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, саме 10.06.2025 стало відомо який ІНФОРМАЦІЯ_2 є відповідачем по справі, а без такої інформації вона не могла звернутися до суду у строки з клопотанням про витребування оскаржуваного рішення. З урахуванням наведеного зазначила, що нею вжиті всі заходи для отримання інформації про орган, який видавав оскаржуваний наказ та інформації про належного відповідача, та, не залежно від волевиявлення позивача, інформацію (дані щодо номеру наказу та ТЦК та СП, який його видав) було отримано лише 10.06.2025, у зв'язку з чим, не чекаючи отримання наказу, в місячний строк подано позовну заяву до суду з клопотанням про витребування доказів в порядку статті 80 КАС України. Окрім того, зазначила, що позивач постійно перебував в зоні бойових дій та 18.06.2025 отримав поранення, що свідчить про те, що комунікація із позивачем також є ускладненою.
Позовну заяву належить повернути позивачеві з таких мотивів і підстав.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Законодавче обмеження строку звернення до суду насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Частинами другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Натомість частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.02.2025 №18-од “Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову позивача на військову службу та відправлення у складі команди НОМЕР_1 , наказ командира В/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.02.2025 №51 в частині зарахування позивача на військову службу за призовом у воєнний час до особового складу частини та призначення на посаду та наказ командира В/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині), що стосується зарахування позивача на військову службу за призовом у воєнний час до особового складу частини та призначення на посаду.
Отже, за змістом заявленого позову спірні правовідносини склались щодо призову ОСОБА_1 на військову службу та звільнення з військової служби, яка відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України належить до публічної.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У постанові від 14.11.2024 у справі №160/33822/23 Верховний Суд вказав на помилковість застосування судами попередніх інстанцій положення частини другої статті 122 КАС України, оскільки ця адміністративна справа (предмет оскарження - дії щодо призову за мобілізацією позивача) з огляду на предмет її спору є справою щодо проходження позивачем публічної служби, то при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду слід керуватися частиною п'ятою статті 122 КАС України, якою передбачено місячний строк звернення до суду, та обчислювати такий строк з моменту, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав у зв'язку із прийняттям оскаржуваних наказів та вчиненням протиправних дій.
При цьому початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або фактично дізналася, або повинна була дізнатися (мала реальну можливість дізнатися) про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Враховуючи те, що спірні відносини пов'язані із призовом ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та з подальшим її проходженням, тому строк звернення до суду із цим позовом становить один місяць з дня, коли позивач дізнався про спірні накази.
При цьому, необхідно зауважити, що позивач, який приступив до виконання обов'язків за посадою, не може не знати (не усвідомлювати), що він був призваний на військову службу, та з цього час мав визначити для себе, чи є порушеними його права.
Із цим позовом представник позивача звернулася до суду 04.07.2025 (згідно відбитку календарного штемпеля на конверті, в якому позов було скеровано до суду), тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Норми КАС України не містять вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску строку, які можна визнати поважними чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №9901/405/19).
Отже, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Надаючи оцінку доводам заяви представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, судом враховано, що позивач на військову службу під час мобілізації, в особливий період був призваний наказом від 17.02.2025 №18-од.
При цьому, з ордеру серії АС №1146141 від 04.07.2025 слідує, що між ОСОБА_1 та адвокатом Савчин А. І. укладено договір про надання правничої допомоги від 10.03.2025 №10-30/25-1. Отже, станом на 10.03.2025 позивач уже був забезпечений правовою допомогою.
Стосовно посилань на те, що представником позивача подавалися адвокатські запити з метою отримання інформації про те яким саме ТЦК та СП позивача було призвано на військову службу, то вказані обставини самі по собі не змінюють момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав (про протиправний, на його думку, призов на військову службу), та не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Так, з долучених до заяви про поновлення строку звернення до суду документів слідує, що перший адвокатський запит був скерований представником позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 лише 22.03.2025, та стосувався надання документів щодо проходження позивачем ВЛК. Другий адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_4 був скерований 07.04.2025, у відповідь на який представника позивача листом від 14.04.2025 №2983 повідомили, що гр. ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 не призивався. На адвокатський запит представника позивача від 02.06.2025 (зареєстрований від 06.06.2025) ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 10.06.2025 №1124 повідомив про те, що ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.02.2025 №18-од, а для отримання такого витягу з наказу було рекомендовано представнику позивача звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказане вище свідчить про те, що представник позивача почала вчиняти активні дії шляхом подання адвокатський запитів щодо отримання інформації про призов позивача, ким та згідно яких наказів він був призваний на військову службу під час мобілізації лише 22.03.2025, тобто вже після спливу місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України. Також лист ІНФОРМАЦІЯ_4 №2983 (яким було повідомлено, що позивач на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 не призивався) датований 14.04.2025. Крім того, у позовній заяві представник позивача підтвердила, що 18.04.2025 отримала відповідь від В/ч НОМЕР_1 від 14.04.2025 №5243, до якої було долучено витяг з наказу командира В/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.02.2025 №51, в якому зазначено, що ОСОБА_1 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 . У свою чергу, до ІНФОРМАЦІЯ_3 представник позивача звернулася з адвокатським запитом лише 02.06.2025 (зареєстрований від 06.06.2025), на який було надано відповідь листом від 10.06.2025 №1124, тобто із значним зволіканням.
Суд зазначає, що позивач чи його представник могли звернутися до суду із цим позовом вчасно та заявити клопотання про витребування судом оскаржуваних наказів, якими на момент подачі позову вони не володіли.
Окрім того, отримавши відповідні докази вже після подання позовної заяви, позивач (його представник) вправі заявити клопотання про заміну відповідача, змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог тощо.
У даному випадку, маючи відповідну освіту та досвід професійної діяльності, представник позивача не могла не усвідомлювати, що зволікання зі зверненням до суду із позовною заявою, невчинення нею дій щодо оскарження спірних наказів, призведе до порушення строків та наслідків, визначених КАС України.
Суд також не приймає до уваги посилання представника позивача на отримання позивачем під час проходження військової служби поранення як на підставу для поновлення строку звернення до суду, оскільки подані докази свідчать про те, що позивач отримав поранення, пов'язане з проходженням військової служби - 18.06.2025 та після цієї дати перебував на стаціонарному лікуванні, тобто ця причина виникла вже після пропуску місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Також у постанові від 04.10.2024 у справі № 200/1643/24 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій у тому, що посилання позивача на проходження військової служби під час ведення воєнного стану на території України не може бути безумовною підставою для поновлення строку на подання позовної заяви без зазначення конкретних обставин, які вплинули на можливість своєчасного звернення до суду, та без надання доказів на підтвердження того, що виконання обов'язків служби під час введення військового стану вплинуло на позивача, і, відповідно, обумовило пропуск строку на звернення до суду.
Таким чином, у заяві про поновлення строку звернення до суду, не наведено аргументованих доводів про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, підтверджених належними і достатніми доказами, тобто про наявність таких об'єктивних, незалежних від волі позивача обставин, які унеможливлювали або ускладнювали можливість звернення до суду в межах місячного строку звернення до суду.
Варто зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (постанови Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №380/893/20, від 04.07.2023 у справі №620/4707/22 та від 27.03.2024 у справі №380/1105/23).
Тож установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Ці правила є однаковими для всіх громадян, які звертаються до суду.
Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно із частиною першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За приписами частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, тому позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169, частини другої статті 123 КАС України.
Керуючись пунктом 9 частини четвертої, частинами п'ятою, шостою статті 169, частиною другою статті 123, статтею 248 КАС України, суд
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О. О. Андрусенко