28 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3817/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Стецика Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.12.2019, з урахуванням дня фактичної виплати 14.03.2025; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.12.2019, з урахуванням дня фактичної виплати 14.03.2025.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 . Наказом командира вказаної військової частини від 23.12.2019 №278 його було звільнено та виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №140/6708/22 відповідача зобов'язано нарахувати та виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01.03.2018 по 23.12.2029.
Виплату індексації відповідач провів 14.03.2025.
Разом з тим, відповідачем в порушення ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Не погоджуючись із зазначеною бездіяльністю відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернулася до суду із даним адміністративним позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.10). Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 заперечив та вказав, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону №2050-ІІІ, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, або відмовити у її виплаті. А тому, тільки у разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.
Як слідує з матеріалів справи і доданих доказів, позивач не звертався до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів, у зв'язку із порушенням строків виплати, оскільки доказів протилежного матеріали справи не містять.
Як наслідок, представник відповідача вважає, що право позивача не було порушено суб'єктом владних повноважень і, відповідно, позовна заява не підлягає задоволенню.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.12.2019 за №278 позивача виключено зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення (а.с.5).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №140/6708/22, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо недотримання вимог абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 23.12.2019; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.12.2019 у розмірі 4095,31 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
На виконання рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №140/6708/22 відповідачем 14.03.2025 проведено виплату в користь позивача індексації грошового забезпечення в сумі 87854,37 грн, що підтверджується копією виписки по картці/рахунку ОСОБА_1 (а.с.5 зворот).
Разом з тим, відповідачем в порушення ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Не погоджуючись із вищезазначеною бездіяльністю відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно із положеннями ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-III від 19.10.2000 (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За ст. 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.
Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до п. 3 Порядку №159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Згідно із ст. 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Тобто, основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та нарахування доходів (в тому числі, за рішенням суду). При цьому виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в день виплати основної суми доходу.
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону №2050-III).
Використане у ст. 3, 4 Закону №2050-III формулювання доводить, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, та означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Суд зазначає, що компенсація частини втраченого доходу виплачується не з моменту постановлення судового рішення, на підставі якого такий дохід фактично виплачено, а саме з часу, коли у особи виникло право на отримання такого доходу.
При цьому, виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 року у справі №826/8319/16 та від 18.07.2023 у справі №200/10663/21.
Аналізуючи вищезазначене, оскільки несвоєчасне нарахування та виплату частини грошового забезпечення позивача відбулось у зв'язку з протиправними діями відповідача, тобто з вини органу, що нараховує і виплачує грошове забезпечення, що встановлено судовим рішенням, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини індексації грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Як було встановлено судом вище, нарахування та виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.12.2019 на виконання рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №140/6708/22 відбулось лише 14.03.2025.
Таким чином, несвоєчасне нарахування та виплата індексації грошового забезпечення відбулася у зв'язку з протиправними діями в/ч НОМЕР_1 , тобто з вини органу, що нараховував і виплачував таке грошове забезпечення позивачу під час проходження ним військової служби.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 сформував правову позицію згідно якої аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону №2050-III та Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.
Крім того, судова палата у вищевказаній постанові зазначила, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-III не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону №2050-III, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом №2050-III і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.
Наведене повністю спростовує доводи відповідача про те, що особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію лише після попереднього звернення до власника підприємства, установи чи організації із заявою про виплату такої компенсації та отримання відмови у виплаті.
Також суд відхиляє доводи представника відповідача про необхідність застосування правових висновків Верховного суду, які викладені у постанові від 09.06.2021 у справі №240/186/20 та від 04.05.2022 у справі №200/14472/19-а, оскільки суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
На думку суду, позивачем надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідач не довів, що діяв з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та вимог законодавства України.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовують висновків суду щодо протиправної бездіяльності відповідача.
Таким чином, врахувавши вищенаведену правову позицію Верховного Суду у постанові від 02.04.2024 року у справі №560/8194/20, суд приходить висновку, що невиплата відповідачем компенсації втрати частини доходу разом з виплатою позивачу заборгованості (суми індексації грошового забезпечення) слід вважати відмовою у виплаті такої компенсації.
Оскільки індексація грошового забезпечення позивача на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №140/6708/22 відбулось лише 14.03.2025, у даній справі встановлено порушення строків виплати позивачу індексації грошового забезпечення, а також, з огляду на те, що разом з виплатою індексації за минулі періоди відповідачем не виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходу, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення.
З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 14.03.2025 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №140/6708/22.
Судові витрати позивачем не понесені, тому підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.12.2019 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №140/6708/22, з урахуванням дня фактичної виплати 14.03.2025.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 14.03.2025 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №140/6708/22.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано судом 28 липня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя Н. В. Стецик