м. Вінниця
28 липня 2025 р. Справа № 120/1796/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник Головного управління ДПС у Вінницькій області зазначив, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість у загальному розмірі 16740,00 грн., яка ним у добровільному порядку не сплачена, а тому, з метою стягнення з останнього відповідної суми заборгованості, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу на його податкову адресу, однак, до суду повернувся не вручений конверт із вмістом поштового відправлення.
За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) копія ухвали від 17.02.2025 року вручена відповідачу належним чином. Разом із тим, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі за текстом Податковий кодекс України).
Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.34, 19-1.1.45 пункту 19.1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції:
- здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;
- контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів;
- забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
- звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Згідно з підпунктами 20.1.18, 20.1.19, 20.1.33 та 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:
- визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків;
- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України;
- звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;
- звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Судом встановлено, що відповідач - ФОП ОСОБА_1 є платником податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Відповідно до п. 291.2, 291.3 ст. 293 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 1 пункту 291.4 статті 291 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
Згідно із п. 293.1 ст. 293 ПК України від 02.12.2010 N 2755-VI ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до п. п. 1 п. 293.2 ст. 293 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму.
Абзацами першим, другим п. 295.1 ст. 295 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Таким чином, оскільки відповідач не сплатив узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до поданої ним заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, то сума в розмірі 16740,00 грн вважається його податковим боргом.
За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.
На виконання вказаної норми законодавства, податковим органом надіслано відповідачу податкову вимогу № 0001594-1308-0232 від 06.04.2023 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Стаття 61 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову повністю.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 16740,00 грн. (шістнадцять тисяч сімсот сорок гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21028, код ЄДРПОУ: ВП 44069150)
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
Суддя Чернюк Алла Юріївна