Єдиний унікальний номер справи: 766/2222/24
Номер провадження: 11-кп/819/413/25
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
22 липня 2025 року Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_5
адвоката: ОСОБА_6
прокурора: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12023231030002478 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 30 червня 2025 року, якою продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30 червня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 07 серпня 2025 року включно .
Вимоги і узагальнені доводи апеляційної скарги .
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду від 30.06.2025 року, обрати більш м'який запобіжний захід , не пов'язаний із триманням під вартою.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що прокурором не доведено існування реальних ризиків, передбачених п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК , які б обґрунтовували необхідність застосування саме найсуворішого запобіжного заходу. Суд не навів нових обставин, які б свідчили про збереження чи підвищення ризиків, не враховано принцип презумпції невинуватості та практику ЄСПЛ, можливість застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу. Він постійно проживає за місцем реєстрації, має стабільні соціальні зв'язки та позитивну характеристику. Зазначає, що його дії щодо потерпілого ОСОБА_9 були вимушеними, він діяв у стані необхідної оборони. Його утримують під вартою понад півтора роки, постійно переносяться судові засідання.
Позиції учасників.
Адвокат ОСОБА_6 підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги обвинуваченого.
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Обвинувачений ОСОБА_8 про дату, час апеляційного розгляду повідомлений належним чином. Заяву про участь в апеляційному розгляді не подавав.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 422-1 КПК розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Враховуючи наведені обставини, судове засідання проведено за відсутності обвинуваченого ОСОБА_8 відповідно до положень ч. 4 ст. 422-1, ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, які надійшли із суду першої інстанції та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви Суду.
Положеннями ч. 2 ст. 404 КПК визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Здійснюючи апеляційний розгляд в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів враховує наступне.
Вбачається, що на розгляді Херсонського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023231030002478 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Під час судового засідання 30.06.2025 року судом відповідно до приписів ст. 331 КПК України було розглянуто клопотання прокурора про продовження щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 прокурор у клопотанні обґрунтував тим, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та продовженням існування ризиків, які стали підставою для застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Як видно із ухвали, що оскаржується, приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 суд виходив із того, що ризики, які стали підставою для застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та зазначені у клопотанні прокурора , продовжують існувати, і що для запобігання цим ризикам наявні підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 такі висновки суду не спростовують.
Вбачається, що запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави застосований до ОСОБА_8 на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 25.12.2023 року для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, передбаченим п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ризику незаконного впливу на свідків та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
В подальшому строк тримання під вартою ОСОБА_8 судовими рішеннями продовжено, попередньою ухвалою суду від 08.05.2025 року строк тримання під вартою продовжено до 04.07.2025 року.
Застосування( продовження) запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується ( продовжується) з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Суд, продовжуючи строк дії запобіжного заходу, має перевірити чи не зменшилися на цій стадії кримінального провадження встановлені раніше ризики і чи зможе більш м'який запобіжний захід запобігти цим ризикам.
Продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_8 , суд виходив із того, що на час постановлення оскаржуваної ухвали, враховуючи стадію судового розгляду, обсяг досліджених доказів, продовжують існувати ризики, які передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Зважаючи на те, що судовий розгляд не закінчений є вірогідним продовження існування ризику впливу на свідків.
Ризик незаконного впливу на свідків зберігається до отримання показань вказаних осіб безпосередньо судом під час розгляду справи по суті, як то передбачено ст. 95 КПК, а тому не виключена ймовірність того, що обвинувачений не будучи обмежений у спілкуванні із свідками може незаконно впливати на них з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Не спростовують доводи апеляційної скарги і висновки суду про продовження існування ризику переховування від суду, зважаючи на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчинення тяжкого кримінального правопорушення , за яке передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років , сукупність відомостей про особу обвинуваченого, його репутацію, його соціальні зв'язки, які не можна визнати такими, які б переконливо свідчили про здатність впливати на процесуальну поведінку обвинуваченого.
Не є переконливими і доводи апеляційної скарги про відсутність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на обставини, які були взяті до уваги слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу та наведенні у клопотанні прокурора відомості щодо наявності інших кримінальних проваджень щодо обвинуваченого на розгляді суду.
Суд, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, фактично врахував як видно, не тільки тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину, а і обставини, передбачені ст. 178 КПК України, сукупність відомостей про особу обвинуваченого, який як видно із клопотання прокурора одружений, на дітей та утриманців не має, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, враховано стадію судового розгляду, що в сукупності стало підставою для висновку про продовження існування встановлених ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК та прийняття рішення про необхідність продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, і що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не здатен запобігти існуючим ризикам на цій стадії судового провадження.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність продовження існування ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.
Встановлені на стадії застосування запобіжного заходу ризики зі сплином часу зменшуються, разом із тим вони ще є достатньо суттєвими на даній стадії судового розгляду кримінального провадження, що дає дійти висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе запобігти існуючим ризикам, що в свою чергу буде слугувати виконанню завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК
Відомості, що характеризують обвинуваченого, наявність у нього постійного місця проживання , його соціальні зв'язки, на що посилається апелянт були фактично враховані при продовженні строку тримання під вартою.
Разом із тим, сукупність цих відомостей, які снували на час застосування запобіжного заходу та не змінилися , не вказує на те, що на даній стадії кримінального провадження ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК нівельовані чи зменшилися. Посилання обвинуваченого на позитивну характеристику нічим не підкріплено.
Доводи обвинуваченого про неврахування судом принципу презумпції невинуватості при постановленні оскаржуваної ухвали, як на підставу для її скасування колегія суддів вважає неприйнятними.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу суд має перевірити чи не зменшилися на цій стадії кримінального провадження встановлені раніше ризики і чи зможе більш м'який запобіжний захід запобігти цим ризикам.
Питання доведеності чи недоведеності винуватості на підставі оцінки доказів з точки зору їх достатності, допустимості для доведення винуватості вирішується судом за результатами судового розгляду відповідно до положень ст. 368 КПК України і не може бути предметом перевірки апеляційного суду в межах визначених ст. 422-1 КПК.
Апеляційний суд на стадії апеляційного перегляду ухвали суду про продовження запобіжного заходу позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доказам у кримінальному провадженні, в тому числі на предмет їх допустимості, достатності та переконливості, а також робити висновки щодо доведеності чи недоведеності винуватості особи, повноти досудового розслідування, правильності кваліфікації дій обвинуваченого, тощо.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовними підставами для скасування оскаржуваної ухвали під час апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що з підстав та доводів, зазначених в апеляційній скарзі ухвала суду скасуванню не підлягає, тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
Керуючись ст.404,405, 407,419,422-1,ч. 2 ст. 376 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Залишити без змін ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 30 червня 2025 року , якою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4