Справа № 607/26224/24Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я.
Провадження №22-ц/817/935/25 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
25 липня 2025 р. м.Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду Гірський Б.О., під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Сампара Надія Миронівна на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2025 року в справі за позовом Дочірнього підприємства «Газпостач» товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2025 року вирішено спір по суті.
21 липня 2025 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Сампарою Н.М. подано апеляційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2025 року.
При подані апеляційної скарги представником ОСОБА_1 - адвокатом Сампарою Н.М. заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору, з посиланням на те, що майновий стан відповідачки не дозволяє їй сплатити судовий збір, який передбачено за подання апеляційної скарги, оскільки вона є матір'ю трьох неповнолітніх дітей.
Апеляційний суд вважає, що клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
На підтвердження зазначених обставин представником ОСОБА_1 - адвокатом Сампарою Н.М. додано довідку про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб № 1240 від 18 грудня 2019 року.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Вирішуючи питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо, залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Закон України «Про судовий збір» визначає обов'язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов'язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов'язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
За змістом практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях ЄСПЛ у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений.
Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Потрібно враховувати, що відповідно до частини першої статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
За змістом частин першої, третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з того, що у своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд у постанові № 520/8065/19 від 22 травня 2023 року дійшов висновку, що надання доступу заявникам до правосуддя через звільнення від сплати судового збору не буде мати бажаного результату, якщо через відсутність фінансування суди фактично не зможуть здійснювати правосуддя.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Аналіз доводів представника відповідачки про звільнення її від сплати судового збору свідчить, що вказані обставини не можуть вважатись достатньою підставою для задоволення її клопотання.
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Сампарою Н.М. не надано достатніх доказів на підтвердження виключних обставин для звільнення її від сплати судового збору, оскільки суду не надано документів, які б свідчили про майновий стан відповідачки. Таким доказами могли б бути довідка ОК-5, довідку про доходи, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Документи, які підтверджують майновий стан ОСОБА_1 та відсутність у неї доходу у 2024 року відповідачкою не надано.
За таких умов, ОСОБА_1 має бути сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення.
Згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI зі змінами, за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір та оплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що в даному випадку становить 3 633 грн. 60 коп. (3 028 грн. (судовий збір, який підлягав сплаті за подання первісного позову) х 150% (ставка судового збору при поданні апеляційної скарги) х 0,8 (коефіцієнт).
Таким чином, ОСОБА_1 повинна оплатити судовий збір у розмірі 3 633 грн. 60 коп. за наступними реквізитами рахунку:
Отримувач коштів ГУК у Терн.обл./тг м.Тернопіль/, 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA398999980313121206080019751
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Тернопільський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Оскільки апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог ст.356 ЦПК України, тому в силу ст.185 ЦПК України вказана скарга підлягає залишенню без руху з наданням терміну для сплати судового збору або подання доказів звільнення від сплати судового збору.
В разі якщо скаржник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги щодо сплати судового збору апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду. Якщо скаржник не усуне недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та буде повернута скаржнику.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши скаржнику визначений ч.2 ст. 185 ЦПК України строк для виконання вищевказаних вимог.
Керуючись ст.185, 356, ч.2 ст. 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2025 року - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк десять днів з дня отримання ухвали для належного оформлення апеляційної скарги.
Роз'яснити, що якщо скаржник не усуне недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та буде повернута у відповідності до ч.3 ст.185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Б.О. Гірський