Номер провадження: 33/813/1414/25
Номер справи місцевого суду: 495/2471/25
Головуючий у першій інстанції Гелла С. В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
21.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-17 КУпАП,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОД/РС/149 від 04.04.2025 року ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення за частиною другою статті 172-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення із таким формулюванням:04.04.2025 о 14:30 год. під час проведення перевірки несення бойового чергування у складі чергових сил на визначеному посту пункту управління військової частини НОМЕР_1 заступником командира військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 було виявлено, що військовослужбовець в складі чергових сил солдат ОСОБА_1 не виконує бойове завдання по відбиттю ймовірного нападу на військову частину, відпочиває в укритті поста пункту управління, перебуває без зброї та засобів індивідуального захисту та не несе бойове чергування щодо охорони та оборони визначеного поста пункту управління військової частини. Таким чином, порушуючи законодавство України, щодо встановленого порядку проходження військової служби в діях військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-17 КУпАП.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2025 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 17 000 грн на користь держави.
Не погодившись з наведеною постановою суду, 16.06.2025 захисник ОСОБА_1 - адвокат Максимович С.М. подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2025, скасувати вищевказану постанову та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, захисник посилається на те, що копію постанови захисником було отримано лише 16.06.2025.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано медичну документацію за період лютий-березень 2025 року, яка підтверджує стан здоров'я ОСОБА_1 (статитикодинамічні порушення, порушення рівноваги, запаморочення, шум у голові, зниження слуху та інше), що унеможливлює належне несення бойового чергування. Відтак відсутня вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Командир військової частини замість направлення на реабілітаційне лікування, як це передбачено вказаними медичними документами, направив ОСОБА_1 на бойове чергування, коли останній не має об'єктивної можливості їх виконувати через стан свого здоров'я.
26.06.2025 від захисника ОСОБА_1 - адвоката Максимович С.М., надійшли додаткові пояснення в яких остання зазначила, що відповідно до частини 1 статті 335 Закону України "Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України": На бойове чергування забороняється призначати осіб, які не склали Військової присяги, не засвоїли програми відповідної підготовки в установленому обсязі, а також військовослужбовців, щодо яких проводиться розслідування за провини, і хворих". Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 04.04.2025 заступив на бойове чергування (відсутній витяг з журналу бойових дій, витяг з наказу командира військової частини тощо), що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони за ст. 172-17 КУпАП.
В судовому засіданні захисник адвокат Максимович С.М. підтримала доводи апеляційної скарги, просила про її задоволення, ОСОБА_1 до суду не з'явився.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Таким чином, з урахуванням ч. 6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд вважає за необхідне закінчити розгляд справи у відсутність апелянта.
Окрім того, апеляційний суд приймає до уваги, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, оскільки в апеляції не ставиться питання про погіршення її становища.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Так, статтею 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 та ч.1 ст. 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Пропущений особою строк на апеляційне оскарження поновляється судом лише за наявності належним чином мотивованого клопотання, у якому повинні бути викладені обставини, що слугували поважними причинами пропуску такого строку, а також обґрунтування того, в чому саме полягає поважність причин пропуску цього строку та яким саме чином такі обставини могли завадити особі оскаржити постанову суду в передбачений законом строк.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує, що копію оскаржуваної постанови було отримано захисником лише 16.06.2025 року.
З апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 16.06.2025 (а.с. 51).
За таких обставин, ОСОБА_1 був позбавлений можливості своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, а тому клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.
Ухвалюючи судове рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 172-17 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ), затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з ч. 4 ст. 15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Частина 2 ст.172-17 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, вчиненого в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-17 КУпАП, полягає у несенні бойового чергування (бойової служби).
Суб'єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування (примітка до ст.172-13 КУпАП).
Особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов'язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов'язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.
Поняття бойового чергування визначено в ст. 332 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та полягає у виконанні бойового завдання. Бойове чергування здійснюється черговими силами і засобами, призначеними від військових підрозділів. До складу чергових сил і засобів входять бойові обслуги, чергові зміни пунктів управління, сил і засобів бойового забезпечення та обслуговування.
Порушення правил несення бойового чергування (бойової служби) - це порушення конкретних положень нормативно-правових актів, які регулюють правила несення бойового чергування (зокрема Статут внутрішньої служби ЗСУ, накази і директиви Міністра оборони України, начальника Генерального штабу ЗСУ, головнокомандувачів видів ЗСУ).
Так, відповідно до ст. 340 Статуту внутрішньої служби ЗСУ особовому складові чергової зміни під час несення бойового чергування заборонено:
- передавати будь-кому, хоча б тимчасово, без дозволу командира чергових сил і засобів виконання обов'язків несення бойового чергування;
- відволікатися, братися за справи, не пов'язані з виконанням обов'язків несення бойового чергування;
- самовільно залишати бойовий пост чи інше місце несення бойового чергування;
- виконувати роботу, яка призводить до зниження бойової готовності озброєння, бойової та іншої техніки.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Склад правопорушення підтверджується доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення;
-витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 21.01.2025 №21;
-рапортом на ім'я командира ВЧ НОМЕР_1 про необхідність проведення службового розслідування через знаходження ОСОБА_1 в добовому наряді по охороні та обороні пункту управління без зброї, бронежилету та засобів індивідуального захисту;
-витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 про призначення добового наряду на 04.04.2025 в складі ОСОБА_1 від 03.04.2025;
-фотофіксацією місця несення бойового чергування солдата ОСОБА_1 від 04.04.2025 о 14.30 год;
-поясненнями ОСОБА_3 про обставини правопорушення ОСОБА_1 ;
-поясненнями ОСОБА_2 про обставини правопорушення ОСОБА_1 ;
-поясненнями ОСОБА_4 про обставини правопорушення ОСОБА_1 .
Зазначені докази та викладені в них відомості не спростовані належними та допустими доказами.
Зміст апеляційної скарги свідчить про те, що факт обставин перебування на чергуванні та недотримання правил перебування у ньому не заперечується, проте на обґрунтування таких обставин ОСОБА_1 посилається на стан здоров'я, який не надав йому можливості належного несення бойового чергування, та відсутність його вини.
Проте такі обставини не можуть буті підставою вважати відсутнім в його діях складу правопорушення, оскільки надані на підтвердження медичні висновки не містять висновку про унеможливлення виконання бойового завдання, для встановлення таких обставин потрібні спеціальні пізнання, відповідного висновку спеціаліста суду не надано.
Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів факту заступання та несення ОСОБА_1 бойового чергування підставою скасування постанови суду бути не можуть, оскільки носять формальний характер, ОСОБА_1 такого факту не заперечував, первісно посилаючись лише на стан здоров'я.
Окрім того, факт перебування на бойовому чергуванні вбачається з інших вище перелічених доказів.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не спростовають висновків суду, то у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова