Номер провадження: 22-ц/813/3355/25
Справа № 521/13742/24
Головуючий у першій інстанції Ганошенко С. А.
Доповідач Карташов О. Ю.
24.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ст. 369 ЦПК України) цивільну справу
за апеляційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», в інтересах якого діє адвокат Тараненко Артем Ігорович
на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2024 року
по справі за позовомТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 17.04.2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-7600230 у формі електронного документа з використанням електронного підпису та згідно умов договору позичальнику перераховується сума кредиту у розмір 5000,0 грн, за вирахуванням комісії, сплаченої за надання кредиту та позичальником зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 250,0 грн. Однак, всупереч умов договору, відповідач - ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 20375,0 грн, яка складається з 5250,0 грн - заборгованість по кредиту; 15125,0 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
30.10.2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 30102023 відповідно до умов якого позивачу відсупонено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредиту у розмірі 20375,0 грн, вартість сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,0 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07.11.2024 року позовні вимоги вирішено задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №00-7600230 від 17.04.2023 року у розмірі 5250,00 грн, судові витрати у справі за сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн. В задоволенні інших позовних вимог вирішено відмовити.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що згідно розрахунку заборгованості, здійсненого первісним кредитором суд встановив, що відповідач не сплачував платежі з 17.04.2023 по 30.10.2023. На підставі наданих позивачем доказів суд встановив, що строк кредитування за вказаним кредитним договором становить 120 днів (п. 1.3 Кредитного договору). Позичальник зобов'язаний повернути Кредит Кредитодавцю «15» серпня 2023 року або достроково. Однак доказів, що строк було продовжено позивачем не надано, оскільки відповідно до розрахунку заборгованості нарахування відсотків здійснювалось з 17.04.2023 по 30.10.2023 року, тобто більше 5 місяців, що суперечить п.1.3 Кредитного Договору. Таким чином, нарахування відсотків на період понад строку кредитування є незаконним.
Стосовно стягнення з відповідача судових витрат, суд дійшов висновку про не доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції у розмірі 6000,0 грн, оскільки на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, а також у відповідності до договору про надання правової допомоги від 16.11.2021, стороною позивача до суду не було надано підтвердження сплати визначного сторонами гонорару за правову допомогу у розмірі 6000 грн, що позбавляє суд можливості визначити реальність та розумність вказаних адвокатських послуг, а також необхідність, пропорційність та співмірність витрат на правову допомогу до складності справи. Тому, суд приходить до висновку, що сторона позивача не довела свої вимоги в частині стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі, а тому, враховуючи клопотання відповідача про зменшення позовних вимог та їх співмірність обсягу заборгованості, суд вважає за необхідне зменшити суму витрат на правову допомогу і визначити її в обсязі 1000 (одна тисяча) грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», в інтересах якого діє адвокат Тараненко А.І., просить рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12.11.2024 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, зазначаючи, що рішення суду ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи та вимогами винного законодавства.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі позичальника на укладення даного електронного договору, шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому, скаржник зауважує, що нарахування відсотків здійснювалося лише до 15.08.2023 у відповідності до п. 1.8 договору за фактичний період користування кредитом, та після укладення договору факторингу між ТОВ «Качай гроші» та позивачем. Скаржник стверджує, що з наданого розрахунку заборгованості також вбачається, що відсотки нараховувалися до 15.08.2023, тобто протягом 120 днів, як передбачено п. 1.3 кредитного договору, а тому висновки суду щодо нарахування відсотків поза межами встановленого строку є помилковими та суперечать фактичним обставинам справи.
Щодо співмірності витрат на правничу допомогу, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховані всі надані позивачем докази на підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу та не надано їм належної оцінки. Разом з тим, у зв'язку із наданням відповідачу додаткових послуг, які потягаються у складенні апеляційної скарги, вартість якої складає 2000,0 грн, згідно протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 17/06/24 від 17.06.2024, представник скаржника просить збільшити судові витрати відповідно до погодженим умов у договорі. З урахуванням викладеного, на думку скаржника, сума правничої допомоги у розмірі 8000,0 грн є пропорційною виконаній роботі адвокатського бюро «Тараненко та партнери».
Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17.12.2024 відкрито апеляційне провадження та вирішено справу розглядати у відповідності до положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Відповідач - ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу стверджував про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції та зазначав, що доказів на підтвердження продовження строку кредитування матеріали справи не містять, а з наданого розрахунку заборгованості вбачається нарахування відсотків за період з 17.04.2023 по 30.10.2023, тобто більше 5 місяців, що суперечить п. 1.3 договору, відповідно нарахування відсотків є незаконним.
Частиною 6 ст. 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки справа є малозначною, то відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту ст. 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору. При цьому відповідач, як сторона кредитного договору зобов'язаний повернути позивачу одержаний кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 639 ЦПК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Матеріалами справи встановлено, що 17.04.2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-7600230 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно п. 7.10 договору, сторони домовилися, що вказаний довговію укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони кредитодавця в особистий кабінет позичальника для ознайомлення та підписання. Договір набирає чинності з моменту його підписання аналогом власноручного підпису кредитодавця, що відтворений засобами копіювання та накладення кваліфікованої електронної печатки кредитодавця і електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється позичальнику на номер телефону, повідомлений останнім у заяві на отримання кредиту. Ведення позичальником одноразового ідентифікатора з метою підписання підписом в електронному форматі цього договору вважається направленням кредитодавцю повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору. Договір діє протягом строку на який відбувалося оформлення кредиту (з урахуванням пролонгації цього кредиту), а у випадку невиконання прийнятих позичальником на себе грошових зобов'язань - до моменту повного виконання грошових зобов'язань за договором, крім випадків припинення його дії за згодою сторін, відповідно до договору чи закону.
Факт укладення даного договору не заперечується відповідачем - ОСОБА_1 та підтверджується останнім, шляхом часткового визнання заявлених позовних вимог в частині наданого кредитного ліміту - 5250,0 грн.
Пунктом 1.3.1 договору встановлено обов'язок позичальника оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 07.05.2023 року протягом дії кредитної лінії, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти на кожний 20 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами.
Разом з тим, положеннями п. 1.4, а саме - 1.4.1 та 1.4.2 визначено розмір процентної ставки, яка підлягає стягненню з позичальника за користування наданою кредитною лінією. Згідно п. 1.4.1 застосовується знижена процентна ставка, яка становить 2,50 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п. 1.3.1 даного договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3.1 договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 01 по 20 день включно. Пунктом 1.4.2 договору передбачено застосування стандартної процентної ставки, яка становить 2,50 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, яка застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.
Тобто, умовами договору, укладеного між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 , передбачено право кредитодавця нараховувати проценти за користування наданою кредитною лінією в межах строку кредитування, визначеного п. 1.3 договору. Відповідач - ОСОБА_1 погодився з наведеними умовами кредитування, шляхом підпису даного договору кредитної лінії № 00-7600230, в тому числі й з розміром процентної ставки за користування кредитом на умови нарахування.
Згідно п. 1.3 договору, сторонами обумовлено в тому числі й строк дії кредитної лінії, а саме 120 днів. Даним пунктом також визначено, що позичальником зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 15.08.2023 року або достроково.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 30.10.2023 розмір заборгованості позичальника - ОСОБА_1 , за договором становить 20375,0 грн. При цьому, з даного розрахунку також вбачається, що нарахування відсотків відбувалося ТОВ «Качай гроші», який є кредитодавцем згідно договору про кредитної лінії № 00-7600230, до 15.08.2023 (остання дата нарахування процентів за користування кредитом). Надалі в графі з датою 30.10.2023 року (дата укладення договору факторингу між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс») міститься відмітка про продаж кредиту 000-7600230.
Відповідно, нарахуванням відсотків за користування кредитом здійснювалося в межах визначеного договором строку кредитування, а саме до 15.08.2023 року, що свідчить про обґрунтованість наведених скаржником доводів апеляційної скарги та передчасність висновків суду в даній частині, а саме про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення нарахованих кредитодавцем процентів за користування кредитом.
Стосовно доводів апеляційної скарги в частині розміру судових витрат на правничу допомогу, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, представником позивача надано до суду копію договору про надання правничої допомоги № 17/06/24-01 від 17.06.2024 укладеного між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» згідно умов якого, а саме п. 3.3, гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 17/06/24-01 від 17.06.2024 (додаток № 1 до цього договору). Пунктом 3.4 договору визначено, що після належного виконання доручення адвокатським бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг. В якості додатків до договору долучено протокол погодження вартості послуг, згідно п. 3.3.
Також міститься акт прийому-передачі наданих послуг від 05.08.2024, в якому міститься перелік наданих правових та юридичних послуг, а саме:
- складання позовної заяви, вартість послуг - 4000,0 грн;
- вивчення матеріалів справи, вартість послуг - 500,0 грн;
- надання усної консультації стосовно складання позовної заяви, вартість послуг - 500,0 грн;
- підготовка адвокатського запиту про зарахування/перерахування коштів на картковий рахунок позичальника, вартість послуг - 500,0 грн;
- підготовка клопотання про витребування інформації щодо перерахування/зарахування коштів на картковий рахунок боржника, вартість послуг - 500,0 грн.
Загальна вартість наданих послуг, згідно акту прийому-придачі, становить 6000,0 грн.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Заява відповідача - ОСОБА_1 , в якій останній заперечує щодо заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу в свою чергу жодних аргументованих доводів на підтвердження наявності підстав для зменшення вказаного розміру у зв'язку із його необґрунтованість та не співмірність, не містить.
Водночас, колегія суддів вважає, що вивчення матеріалів справи, надання усної консультації стосовно складання позовної заяви, підготовка адвокатського запиту про зарахування/перерахування коштів на картковий рахунок позичальника, підготовка клопотання про витребування інформації щодо перерахування/зарахування коштів на картковий рахунок боржника - мають організаційний характер, є складовими підготовки позову та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга, немає підтвердження, що клієнту разом з тим здійснювалося надання консультацій правового характеру, а тому такі витрати не підлягають компенсації.
Таким чином, розмір витрат, які понесені позивачем на правову допомогу, в зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції становить 4000,0 грн.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги вважає, що оскаржуване рішення Малиновського районного суду м. Одеса підлягає скасуванню в частині відмовлених позовних вимог та судових витрат із ухваленням в цих частинах нового судового рішення.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3647 від 20.08.2024.
За подання апеляційної скарги скаржником сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 5180 від 12.12.2024.
Оскільки за результати перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції апеляційним судом встановлено наявність підстав для частково скасування оскаржуваного рішення в частині незадоволених позовних вимог, у відповідності до положень ч. 13 ст. 141 ЦПК України, апеляційним судом здійснюється розподіл судових витрат з урахуванням заявлених позовних вимог.
Відповідно розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 6056,0 грн.
Разом з тим, за положеннями п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі й витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу безпосередньо в суді апеляційної інстанції скаржником надано акт прийому-передачі наданих послуг, що є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 17/06/24-01 від 17.06.2024, згідно якого вартість послуг за складання апеляційної скарги на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07.11.2024 становить 2000,0 грн. Копія договору про надання правничої допомоги № 17/06/24-01 наявна в матеріалах справи.
Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції в розмірі - 1000 грн.
Розмір понесених витрат на таку суму відповідає принципу співмірності із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт.
Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргуТОВ «Фінансова компанія «Ейс», в інтересах якого діє адвокат Тараненко Артем Ігорович - задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2024 року - скасувати в частині відмовлених позовних вимог про стягнення заборгованості по процентам та відшкодування судових витрат, ухвалити в цих частинах нове судове рішення.
Позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» про стягнення заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956) заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 15125,0 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956) суму судового збору в розмірі - 6056,0 грн та витрати на правову допомогу в розмірі - 5000 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених пунктом 2 частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
В.В. Кострицький