Справа № 455/631/25 Головуючий у 1 інстанції: Клімченко М. І.
Провадження № 33/811/966/25 Доповідач: Галапац І. І.
23 липня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 11 червня 2025 року,
цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та, відповідно до вимог статті 36 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно постанови судді, 24 березня 2025 року о 22 год. 07 хв. в м. Добромиль, вул. Хирівська, 11, Самбірського району, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Fusion н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу Драгер, результат тесту - 2,40 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9а ПДР України, вчинивши правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, 24 березня 2025 о 23 год. 08 хв. в м. Добромиль, вул. Спортивна, 17, Самбірського району, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Fusion н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу Драгер, результат тесту - 2,42 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9а ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся у його відсутноті, про дату та час розгляду його не повідомляли, чим порушили право на захист. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Просить оскаржувангу постанову скасувати, провадження у справі закрити.
Правопорушник ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі у справі не з'явився, про причини неявки не повідомив, і клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за його відсутності, так як згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9а Правил дорожнього руху України, якими водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №280860 та серії ЕПР1 №280892 від 24 березня 2025 року; рапортами старшого інспектора-чергового ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Пукаса Ю. від 24 березня 2025 року; роздруківками приладу Alkotest Drager 6820, які становлять 2,40 та 2,42 проміле; актами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копіями постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4346340 та серії ЕНА №4346488 від 24 березня 2025 року, складеною відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП, за порушення пункту 2.1 ПДР;відеозаписами події, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується апеляційний суд.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Наявні в матеріалах справи протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №280860 та серії ЕПР1 №280892 від 24 березня 2025 року; складені щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника.
Що стосується покликань правопорушника в частині незаконності оскаржуваної постанови у зв'язку із розглядом справи у його відсутності, то, на переконання апеляційного суду, такі доводи не можуть визнаватися підставою для скасування постанови, а порушені його права поновлені шляхом подачі апеляційної скарги на розгляд якої він також не з'явився.
Покликання апелянта про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 11 червня 2025 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.