Справа № 450/1801/25 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І. І.
Провадження № 33/811/1039/25 Доповідач: Галапац І. І.
23 липня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу з доповненнями до неї, правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 червня 2025 року,
цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 гривень судового збору.
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 24 квітня 2025 року о 09 год. 48 хв. на автодорозі «Львів-Тернопіль» 110 км, керував транспортним засобом HONDA н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, блідість шкіри, тремтіння пальців рук. Водій від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі з доповненнями до неї, правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною у зв'язку із не відповідністю обставинам справи, а також через порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що працівниками поліції порушено вимоги ст. 266 КУпАП. Звертає увагу на те, що він відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння у формі, що суперечить вимогам закону, так як, працівник поліції не мав права проводити огляд його як військовослужбовця у порядку, встановленому для цивільних осіб, адже для військових процедура проведення огляду на стан сп'яніння передбачена ст. 266-1 КУпАП і такий повинен проводитися за спеціальним порядком, передбаченим п.9.15 розділу IX Інструкції про порядок патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №515 від 10.10.2016 та ст. 266-1 КУпАП. Акцентує увагу на те, що його огляд на стан сп'яніння повинен проводитися уповноваженою посадовою особою Військової служби правопорядку або командиром частини.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, мотивуючи тим, що розгляд справи відбувся у його відсутності, а про згадане рішення дізнався лише 21 червня 2025 року; скасувати оскаржувану постанову, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі у справі не з'явився, про причини неявки не повідомив, і клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за його відсутності, так як згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду, та приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, на підставі досліджених доказів, прийшов до обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився.
Висновок судді зроблений внаслідок всебічного, повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи та підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 310303 від 24 квітня 2025 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 квітня 2025 року; рапортами від 24 квітня 2025року; відеозаписом події, яким суддя районного суду дала належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки такі містять фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 310303 від 24 квітня 2025 року, складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника.
Як зазначено в протоколі, права та обов'язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз'яснені, проте, від підпису та пояснень останній відмовився, про що було зроблено відповідні відмітки у такому.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими посилання правопорушника ОСОБА_1 на ст. 266-1 КУпАП, зокрема на те, що його огляд на стан алкогольного сп'яніння повинен проводитися у присутності представника командування або військової служби правопорядку Збройних Сил України, оскільки останній являється військовослужбовцем ЗСУ, так як, відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
При цьому, правопорушник в стані сп'яніння не перебував на території військової частини, на вулиці, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, а як водій транспортного засобу, повинен виконувати вимоги п. 2.9 а ПДР.
Оскільки правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, віднесено до правопорушень на транспорті, то військовослужбовець винний у його вчинені, повинен нести адміністративну відповідальність на загальних засадах. Тому проведення огляду водія-військовослужбовця на стан алкогольного сп'яніння та складання протоколу про керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння відповідно до приписів ст.ст. 255, 266 КУпАП віднесено до повноважень органів Національної поліції.
Вказаних вимог Закону, працівниками поліції було дотримано у повному обсязі, відтак, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року №1452/735, у зв'язку з чим твердження в апеляційній скарзі в цій частині є необґрунтованими.
Таким чином, твердження апелянта про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясувала усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
поновити правопорушнику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 червня 2025 року.
Апеляційну скаргу з доповненнями до неї, правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.