Справа № 459/2254/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1900/25 Доповідач: ОСОБА_2
24 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шептицького міського суду Львівської області від 08 липня 2025 року,
з участю прокурора - ОСОБА_7 ,
заявника - ОСОБА_6 ,
представника заявника - адвоката ОСОБА_8
цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання дізнавача СД Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Шептицької окружної прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт у кримінальному провадженні №12025142150000148 від 06 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, на майно, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , та мотоцикл марки «Yamaha», модель «FZR400R» н.з. НОМЕР_2 , які були вилучені 05 липня 2025 року під час огляду місця події по вул. Івасюка, 27 в м. Шептицький, Львівської області.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 покликається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, такою, що постановлена з грубими та істотними порушеннями норм процесуального законодавства та права на захист, а висновки слідчого судді суперечать обставинам справи та не грунтуються на повному, всебічному, незалежному дослідженні всіх істотних обставин справи. Звертає увагу на те, що слідчий суддя формально зазначає, що майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, не конкретизує ризиків, та не вказує чим такі підтверджені. Акцентує увагу на те, що він купив мотоцикл у несправному стані, ремонтував, а після ремонту планував здійснити реєстрацію права власності мотоцикла.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою у задоволенні клопотання дізнавача про арешт майна відмовити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 та виступ його представника - адвоката ОСОБА_8 про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без змін, обговоривши наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Як вбачається з матеріалів справи, Шептицьким РВП ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025142150000148 від 06 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 05 липня 2025 року близько 17 год. 29 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що працівниками екіпажу №102 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області був зупинений транспортний засіб мотоцикл «Ямаха» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , при перевірці документів у якого, виявлено ознаки підробки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 .
05 липня 2025 року проведено огляд місця події, в ході якого вилучено майно, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , та мотоцикл марки «Yamaha», модель «FZR400R» н.з. НОМЕР_2 , яке 06 липня 2025 року постановою дізнавача СД Шептицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
07 липня 2025 року дізнавач СД Шептицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вищезазначене майно.
В клопотанні, яке задоволено слідчим суддею, дізнавач покликалася на необхідність у накладенні арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою уникнення ризиків, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, збереження характеристик та властивостей такого, а також необхідність проведення перевірок для встановлення приналежності майна, його вартості, проведення трасологічної експертизи.
У розумінні положень ст. 131, ч.1 ст. 170 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження і є тимчасовим, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавленням за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Також, згідно ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна, зокрема, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів і накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи наведені обставини а також те, що вказане у клопотанні майно визнано речовим доказом та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, колегія суддів вважає, що у слідчого судді були правові підстави для накладення арешту на зазначене майно.
Відтак, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, слідчий суддя накладаючи арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , та мотоцикл марки «Yamaha», модель «FZR400R» н.з. НОМЕР_2 , які були вилучені 05 липня 2025 року під час огляду місця події по вул. Івасюка, 27 в м. Шептицький, Львівської області, виходячи із обставин викладених у клопотанні дізнавача, дійшов до вірного висновку про задоволення такого і наклав арешт на вказане майно з метою уникнення ризиків запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, збереження характеристик та властивостей об'єктів та з метою збереження речових доказів.
Крім цього, як зазначив в суді апеляційної інстанції прокурор, транспортний засіб марки «Yamaha», модель «FZR400R» н.з. НОМЕР_2 скеровано для проведення експертизи.
Враховуючи вищенаведене, на думку колегії суддів, на цьому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шептицького міського суду Львівської області від 08 липня 2025 року, якою накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №12025142150000148 від 06 липня 2025 року - без зміни
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4