Справа № 304/1626/24
25 липня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі судді Фазикош Г. В. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Перечинського районного суду від 28 травня 2025 року, -
Постановою судді Перечинського районного суду від 28 травня 2025 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до постанови, - 24.06.2024 року о 10 год. 35 хв. по вул.. Будівельників у с. Сімер Ужгородського району водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Шкода Октавія», р/н НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Одночасно апелянт порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді. Клопотання про поновлення строку мотивує тим, що він не був присутній у судовому засіданні під час розгляду даної справи, копію постанови отримав тільки 07 липня 2025 року.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений через поважні причини. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Вищевказана норма - ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Апеляційний суд виходить із того, що про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Як вбачається з матеріалів справи, - постанова судді винесена 28 травня 2025 року, а отже останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 09 червня 2025 року, перший після вихідних робочий день.
Апеляційна скарга подана 17 липня 2025 року (згідно штампу Перечинського районного суду), тобто по спливу 1 (одного) місяця і 19-ти днів.
Судом не встановлено поважних причин, через які ОСОБА_1 чи його захисник Штефаняк І. І. не подали апеляційну скаргу у передбачений законом 10-ти денний строк.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення. Під час розгляду справи у суді першої інстанції останній користувався послугами адвоката Штефаняк І. І. Справа перебувала у провадженні місцевого суду майже рік, ОСОБА_1 та його захисник Штефаняк І. І. щонайменше тричі подавали заяви про відкладення розгляду справи, кожного разу з іншої причини.
Отже, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
ОСОБА_1 та його захисник Штефаняк І. І. не виявили бажання брати участь у розгляді справи і без поважних причин не оскаржили в установлений законом строк постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності.
Подана довідка про перебування ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні з 24.05.2025 року по 06.06.2025 року не є достатньою поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, особливо враховуючи те, що апеляційна скарга подана по спливу 1 (одного) місяця і 19-ти днів, а також враховуючи те, що останній користувався послугами адвоката, який не позбавлений був права подати апеляційну скаргу у встановлений законом 10-ти денний строк.
Апеляційний суд також звертає увагу учасників справи на те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що наведені апелянтом обставини не перешкоджали реалізації права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у передбачений ст. 294 КУпАП строк.
Поряд із тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Існування інших обставин, які би свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційним судом не встановлено, на такі сторона захисту не посилається у клопотанні про поновлення пропущеного строку.
Отже, апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.
Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Перечинського районного суду від 28 травня 2025 року - повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя: Фазикош Г. В.