Ухвала від 21.07.2025 по справі 146/380/24

Справа № 146/380/24

Провадження №11-кп/801/90/2025

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретарів судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020200000014 від 12 січня 2024 року,

за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_13 ,

за апеляційною скаргою з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_9 ,

за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Томашпільського районного суду Вінницької області від 04 червня 2024 року, яким:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Томашпіль Тульчинського району Вінницької області, українця, громадянка України, освіта середня, не працевлаштований, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС особою з інвалідністю, депутатом не є, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого;

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Томашпіль Тульчинського району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середня, не працевлаштований, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС особою з інвалідністю, депутатом не є, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

Короткий зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

Оскаржуваним вироком визнано винним ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді 6 ( шести) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 ухвалено рахувати з дня набрання вироком законної сили.

У строк відбування покарання зараховано попереднє ув'язнення, з моменту затримання ОСОБА_9 , а саме з 16 січня 2024 року по момент звільнення, а саме по 24 січня 2024 року.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід ОСОБА_9 залишено попередній - у вигляді застави.

Визнано винним ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 ( п'яти) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_10 ухвалено рахувати з дня набрання вироком законної сили.

У строк відбування покарання зараховано попереднє ув'язнення, з моменту затримання ОСОБА_10 , а саме з 16 січня 2024 року до вступу вироку в законну силу.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід ОСОБА_10 залишено попередній - тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням одорологічного та товарознавчого дослідження в кримінальному провадженні в рівних долях, а саме по 4494,40 грн (чотири тисячі чотириста дев'яносто чотири гривні 40 копійок) з кожного.

Стягнуто окремо з ОСОБА_9 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням дактилоскопічного та товарознавчого дослідження в кримінальному провадженні в сумі 20825,20 грн (двадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять гривні 20 копійок).

Знято арешт з майна, який було накладено ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 19 січня 2024 року, а саме пилососа чорного кольору марки “Philips» моделі FC9176, підлогових механічних ваг марки “Scarlett» рожевого кольору трьох пляшок соняшникової рафінованої олії вагою 920 г кожна марки “Кухар Рішельє», які належать ОСОБА_15 , кросівок чорного кольору «Kindzer» з наявним написом червоного кольору “Roventure» 41-го розміру, металевого предмета г-подібної форми, мобільного телефона чорного кольору марки “НTC», які належать ОСОБА_9 , взуття коричневого кольору без маркування 44-го розміру, яке належить ОСОБА_10 та передані до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області.

Знято арешт з майна, який було накладено ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 23 січня 2024 року, а саме з: трьох валіз марки “Ground» (трапчаних на колесах) різних розмірів, зокрема, L,M,S, складені одна в одну коричневого кольору, монітора від комп'ютера “Samsung Sync Master 203B» сірого кольору, системного блоку від комп'ютера марки “Grand» білого кольору, мишки до комп'ютера чорно-білого кольору марки “Gembiro», тюнера чорного кольору марки “Q-SAT ST-08», пульта від телевізора 7010А чорного кольору, бензокоси помаранчевого кольору марки “FORTE» моделі БМК-2553М, які належать ОСОБА_15 , а також -Телевізора марки «BRAVIS» моделі LED -24G5000+Т2 чорного кольору та ТV тюнера SAT - IntegraL S- 1228HD HEAVY METAL чорного кольору, які на праві власності належать ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці АДРЕСА_3 які передані до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області.

Знято арешт з майна, який було накладено ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 30 січня 2024 року, а саме з: розкладної алюмінієвї драбини довжиною 2 м, що на праві власності належить ОСОБА_16 які передані до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області.

Знято арешт з майна, який було накладено ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 06 лютого 2024 року, а саме з: електрокаміна “УГОЛЕК» ГОСТ308-69 сірого кольору, картини із зображенням дівчини з квітами в руках, трьох статуеток дерев'яних орлів різної величини, двох статуеток фосфорних орлів та двох полімерних пакетів синього кольору із керамічним посудом в кількості 41 шт., які належать ОСОБА_17 ; -супутникової антени тарілки “VARIANT» білого кольору діаметром 83 см, двох пластикових тримачів для конвертера чорного кольору, електричного кабеля білого кольору довжиною 10 м товщиною 003 м, 14 метало профільних стовпчиків довжиною 2 м кожен, сталевого алюмінієвого пістолета для відтискання мас без маркування, відвіду сифону до каналізації, що складається довжиною 1200 мм виробника ТОВ “Завод Полімердеталь», двох петль для меблів “Pneumatic Support» сірого кольору, двох точкових квадратних світильників білого кольору марки “De Lux» моделі HDL16008653, дерев'яного круглого пензеля марки “Keine Chanaborten» пензеля для акрилових фарб марки “Champion MАRS», побутового плетеного шнура діаметром 3,3 - 4 мм довжиною 20 м, двох пачок нейлонових дюбелів BTSX 10х115 сірого кольору в загальній кількості 8 шт, 5 флаконів акрилових герметиків марки “Hendel» ємкістю 400 мл кожен, 8 флаконів універсального прозорого силікону марки “Soundal» ємкістю 310 мл кожен, 6 флаконів акрилового герметика марки “КІМ ТЕС» ємкістю 310 мл кожен, 2 флакони гібридного клею герметику марки “Soundal» ємкістю 310 мл, 4 рулонів сітки рябиці з ПВХ покриттям довжиною 1,5х10 м, двох упаковок екстра міцної захисної плівки 4х5 м 20 м2 “PRODUCT POLSKIY», двох рулонів сталевої проволоки для сітки, жалюзів жовтого кольору без маркування з яких 2 шт. довжиною 84 см, 1 шт. довжиною 71 см, 1 шт. довжиною 116 см, 1 шт. довжиною 51,6 см, жалюзів зеленого кольору без маркування з яких 2 шт. довжиною 55 см, 3 шт. довжиною 53 см, 1 шт. довжиною 51,6 см, жалюзів блакитного кольору в кількості 2 шт. довжиною 96,5 см кожні, жалюзів рожевого кольору в кількості 3 шт. довжиною 70 см кожні, одних жалюзів білого кольору довжиною 72 см, одних жалюзів коричневого кольору довжиною 65,5 см, одних трап'яних жалюзів довжиною 90 см, 3 рулонів вінілових шпалер на паперовій основі марки “Exprond» “Орхідея» довжиною 10,05 м кожен, 7 рулонів вінілових шпалер на паперовій основі марки “Exprond» “Сонях» довжиною 10,05 м, кожен, трьох банок емалі для зовнішніх та внутрішніх робіт банки “LAKMA» вагою 0,9 кг кожна, червоно-білої банки гідроізоляційної суміші “MIRA» 0,5-1,8 кг/м2 та дитячих розсувних роликових ковзанів “PROFI ROLLER» 35-го розміру чорно-оранжевого кольору, що на праві власності належить ОСОБА_18 які передані до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області.

Речові докази у справі, а саме: пилосос чорного кольору марки “Philips» моделі FC9176, підлогові механічні ваги марки “Scarlett» рожевого кольору три пляшки соняшникової рафінованої олії вагою 920 г кожна марки “Кухар Рішельє», три валізи марки “Ground» (трапчаних на колесах) різних розмірів, зокрема, L,M,S, складені одна в одну коричневого кольору, монітор від комп'ютера “Samsung Sync Master 203B» сірого кольору, системний блок від комп'ютера марки “Grand» білого кольору, мишку до комп'ютера чорно-білого кольору марки “Gembiro», тюнер чорного кольору марки “Q-SAT ST-08», пульт від телевізора 7010А чорного кольору, бензокосу помаранчевого кольору марки “FORTE» моделі БМК-2553М, які належать ОСОБА_15 та поміщені до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області - передано за належністю власнику ОСОБА_15 .

Кросівки чорного кольору «Kindzer» з наявним написом червоного кольору “Roventure» 41-го розміру, мобільний телефон чорного кольору марки “НTC», які належать ОСОБА_9 -передано за належністю власнику ОСОБА_9 .

Металевий предмет г-подібної форми-ухвалено знищити.

Взуття коричневого кольору без маркування 44-го розміру, яке належить ОСОБА_10 - передано за належністю власнику ОСОБА_10 .

Телевізор марки «BRAVIS» моделі LED -24G5000+Т2 чорного кольору та ТV тюнер SAT - IntegraL S-1228HD HEAVY METAL чорного кольору, розкладну алюмінієву драбину довжиною 2 м, які на праві власності належать ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці АДРЕСА_3 та поміщені до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області - передано за належністю власнику ОСОБА_16 .

Електрокамін “УГОЛЕК» ГОСТ308-69 сірого кольору, картина із зображенням дівчини з квітами в руках, три статуетки дерев'яних орлів різної величини, дві статуетки фосфорних орлів та два полімерні пакети синього кольору із керамічним посудом в кількості 41 шт., які належать ОСОБА_17 та поміщені до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області - передано за належністю власнику ОСОБА_17 .

Супутникову антену тарілку “VARIANT» білого кольору діаметром 83 см, два пластикових тримачі для конвертера чорного кольору, електричний кабель білого кольору довжиною 10 м товщиною 003 м, 14 метало профільних стовпчики довжиною 2 м кожен, сталевий алюмінієвий пістолет для відтискання мас без маркування, відвід сифону до каналізації, що складається довжиною 1200 мм виробника ТОВ “Завод Полімердеталь», дві петлі для меблів “Pneumatic Support» сірого кольору, два точкових квадратних світильника білого кольору марки “De Lux» моделі HDL16008653, дерев'яний круглий пензель марки “Keine Chanaborten» пензель для акрилових фарб марки “Champion MАRS», побутовий плетений шнур діаметром 3,3 - 4 мм довжиною 20 м, дві пачки нейлонових дюбелів BTSX 10х115 сірого кольору в загальній кількості 8 шт. 5 флаконів акрилових герметиків марки “Hendel» ємкістю 400 мл кожен, 8 флаконів універсального прозорого силікону марки “Soundal» ємкістю 310 мл кожен, 6 флаконів акрилового герметика марки “КІМ ТЕС» ємкістю 310 мл кожен, 2 флакони гібридного клею герметику марки “Soundal» ємкістю 310 мл, 4 рулони сітки рябиці з ПВХ покриттям довжиною 1,5х10 м, дві упаковки екстра міцної захисної плівки 4х5 м 20 м2 “PRODUCT POLSKIY», два рулони сталевої проволоки для сітки, жалюзі жовтого кольору без маркування з яких 2 шт. довжиною 84 см, 1 шт. довжиною 71 см 1 шт. довжиною 116 см 1 шт. довжиною 51,6 см, жалюзі зеленого кольору без маркування з яких 2 шт. довжиною 55 см, 3 шт. довжиною 53 см, 1 шт. довжиною 51,6 см, жалюзі блакитного кольору в кількості 2 шт. довжиною 96,5 см, кожні, жалюзі рожевого кольору в кількості 3 шт. довжиною 70 см кожні, одні жалюзі білого кольору довжиною 72 см, одні жалюзі коричневого кольору довжиною 65,5 см, одні трап'яні жалюзі довжиною 90 см, 3 рулони вінілових шпалер на паперовій основі марки “Exprond» “Орхідея» довжиною 10,05 м кожен, 7 рулонів вінілових шпалер на паперовій основі марки “Exprond» “Сонях» довжиною 10,05 м кожен, три банки емалі для зовнішніх та внутрішніх робіт банки “LAKMA» вагою 0,9 кг кожна, червоно-біла банка гідроізоляційної суміші “MIRA» 0,5-1,8 кг/м2 та дитячі розсувні роликові ковзани “PROFI ROLLER» 35-го розміру чорно-оранжевого кольору, що на праві власності належить ОСОБА_18 та поміщені до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області - передано за належністю власнику ОСОБА_18 .

СD-R диск з відео з камери відеоспостереження розташованої на будівлі СТО по АДРЕСА_2 , яка знаходиться у електронній формі залишено при матеріалах кримінального провадження № 12024020200000014 від 12 січня 2024 року.

DVD-R диск з відео з відеозаписом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 від 16 січня 2024 року у електронній формі - залишено при матеріалах кримінального провадження № 12024020200000014 від 12 січня 2024 року.

Судом встановлено, що в умовах дії воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року № 2102-ІХ введено воєнний стан на всій території України із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб з подальшим продовженням, ОСОБА_9 вчинив корисливий злочин за наступних обставин.

ОСОБА_9 в грудні 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, з метою вчинення крадіжки майна пішов до території домогосподарства ОСОБА_17 , що розташоване по АДРЕСА_4 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 шляхом вільного доступу так, як хвіртка була відкрита, проник на територію вищевказаного домогосподарства.

Перебуваючи на території зазначеного домогосподарства ОСОБА_9 продовжуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження металевого навісного замка, проник в середину будинку.

Перебуваючи у вказаному будинку ОСОБА_9 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, таємно викрав з даного приміщення електричний камін «УГОЛЕКУ» ГОСТ 308-69 сірого кольору, картину із зображенням дівчини з квітами в руках, три статуетки дерев'яних орлів, дві статуетки орлів із фосфору, набір керамічних тарілок, в кількості 41 шт., які в руках виніс із даного приміщення, після чого з місця події зник, а викрадене заніс до місця свого проживання.

Своїми протиправними діями ОСОБА_9 завдав ОСОБА_17 матеріальної шкоди на суму 1151 грн.

Такі дії ОСОБА_9 судом кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.

Крім того, встановлено, що в умовах дії воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року № 2102-ІХ введено воєнний стан на всій території України із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб з подальшим продовженням, ОСОБА_9 вчинив повторно корисливий злочин за наступних обставин.

ОСОБА_9 у грудні 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, з метою вчинення крадіжки майна пішов до території домогосподарства ОСОБА_18 , що розташоване по АДРЕСА_4 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 шляхом вільного доступу, так як хвіртка була відчинена, проник на територію вищевказаного домогосподарства.

Перебуваючи на території зазначеного домогосподарства ОСОБА_9 продовжуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, знявши металеву проволоку, проник до сарайного приміщення.

Перебуваючи у вказаному приміщенні ОСОБА_9 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, таємно викрав з даного сараю супутникову антену «VARIANT» білого кольору діаметром 83 см, два нових пластикових тримача для конвертера чорного кольору, кабель коаксіальний «F660BV» TM «Finmark» білого кольору довжиною 10 м, 14 металопрофільних труб довжиною по 2 м кожна розміром 40х40х2 мм, сталевий алюмінієвий пістолет для відтискання мас, відведення гнучке «Solo plast» Г1210.00, для сифону до каналізації, довжиною 1200 мм, виробника ТОВ «Завод Полімерсталь», дві петлі для меблів «Pneumatic Support» сірого кольору, два точкових квадратних світильника білого кольору марки «De Luх» моделі НDL16008653, пензль марки «Keine Chanaborten» 6, пензль для акрилових фарб марки «Сhampion MARS» 4, шнур для білизни щільний діаметром 3,3 - 4 мм довжиною 20 м, дві упаковки нейлонових дюбелів BTSХ 10 х 115 сірого кольору в загальній кількості 8 шт. шість флаконів акрилових герметиків білих марки «Неnkel Ceresit» ємкістю 280 мл кожен, вісім нових флаконів універсального прозорого силікону марки «Soundal» ємкістю 310 мл кожен, шість флаконів акрилових герметиків Асryl 201 марки «КІМ ТЕС» ємкістю 310 мл, два нових флакона гібридного клею герметику Ecogrip 50 A марки «Soundal» ємкістю 310 мл, чотири рулони сітки рябиці з ПВХ покриттям 35х35 мм/1,2/2,00мм/1,50м/10,00 м, дві упаковки захисної плівки 4х5м 20м, 2 торгової марки «МАКО», два рулони сталевої проволоки для сітки діаметром 2,8 мм, жалюзі алюмінієві жовтого кольору в кількості 2 шт. шириною 84 см довжиною 135 см, та шириною 80 см, довжиною 135 см, жалюзі жовтого кольору шириною 71 см в кількості 3 шт. довжиною 116 см, 1 шт. довжиною 51,6 см, 1 шт. жалюзі зеленого кольору довжиною 90 см шириною 53 см, в кількості 3 шт., жалюзі зеленого кольору шириною 55 см довжиною 140 см, в кількості 2 шт., жалюзі зеленого кольору шириною 51 см 1 шт. жалюзі блакитного кольору шириною 96 см довжиною 150 см, в кількості 2 шт. жалюзі рожевого кольору шириною 70 см довжиною 90 см в кількості 3 шт., жалюзі білого кольору шириною 72 см, довжиною 140 см, перламутрові жалюзі коричневого кольору шириною 65 см довжиною 140 см, жалюзі з бамбукової соломки та текстилю шириною 90 см довжиною 150 см, три рулона вінілових шпалер на паперовій основі ТМ «Слов'янські шпалери» серії «Ехрrond» Орхідея розміром 0,53х10,05 м кожен, сім рулонів вінілових шпалер на паперовій основі ТМ «Слов'янські шпалери» серії «Ехрrond», Сонях розміром 0,53х10,05 м кожен, три банки емалі алкідної ПФ-115 для зовнішніх та внутрішніх робіт банки «LAКМА» вагою 0,9 кг. кожна, банку гідроізоляційної суміші «МIRA» 0,5-1,8 кг/м2 вагою 2 кг, одну пару дитячих розсувних роликових ковзанів «РROFI ROLLER» 35-го розміру чорно-оранжевого кольору, які за декілька раз в руках виніс із даного приміщення, після чого з місця події зник, а викрадене заніс до місця свого проживання.

Своїми протиправними діями ОСОБА_9 завдав ОСОБА_18 матеріальної шкоди на суму 21471,60 грн.

Такі дії ОСОБА_9 судом кваліфіковані ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану, повторно.

Крім того, встановлено, що в умовах дії воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року № 2102-ІХ введено воєнний стан на всій території України із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшим продовженням, ОСОБА_9 вчинив повторно корисливий злочин за наступних обставин.

ОСОБА_9 у період часу з 06 по 09 січня 2024 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, з метою вчинення крадіжки майна пішов до території домогосподарства ОСОБА_16 , що розташоване по АДРЕСА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 шляхом вільного доступу, так, як подвір'я не обгороджене, проник на територію вищевказаного домогосподарства.

Перебуваючи на території зазначеного домогосподарства ОСОБА_9 продовжуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження металевого навісного замка, проник в середину будинку.

Перебуваючи у вказаному будинку ОСОБА_9 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, таємно викрав з даного приміщення телевізор марки «BRAVIS» моделі LED-24G5000+Т2 чорного кольору, супутниковий ресивер (ТV тюнер) марки «SAT - lntegraL» моделі «S-1228 HD HEAVY METAL» чорного кольору, мікрохвильову піч марки «Grunhelm» моделі 17 МХО2 -А білого кольору, розкладну алюмінієву драбину довжиною 2 м після чого з місця події зник і викраденим розпорядився на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_9 завдав ОСОБА_16 матеріальної шкоди на суму 5455,02 грн.

Такі дії ОСОБА_9 судом кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану повторно.

Крім того встановлено, що в умовах дії воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року № 2102-ІХ введено воєнний стан на всій території України із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшим продовженням, ОСОБА_9 вчинив повторно корисливий злочин за наступних обставин.

ОСОБА_9 12 січня 2024 року, біля 01:00 год за попередньою змовою з ОСОБА_10 з метою вчинення крадіжки майна пішли до території домогосподарства ОСОБА_15 , що розташоване по АДРЕСА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_10 перелізли через паркан та проникли на територію вищевказаного домогосподарства.

Перебуваючи на території зазначеного домогосподарства ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_10 продовжуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, взявши із собою раніше заготовлений цвяходер, за допомогою якого ОСОБА_9 розбив метало-пластикове вікно проникли в середину будинку.

Перебуваючи у вказаному будинку ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_10 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, таємно викрали з даного приміщення пилосос чорного кольору марки «Philips» моделі FC 9176, бензинову косу торгової марки «FORTE» моделі «БМК -2553» у корпусі помаранчевого кольору, підлогові механічні ваги марки «Scarlett» у корпусі рожевого кольору, три пляшки соняшникової рафінованої олії вагою 920 г кожна марки «Кухар Рішельє», валізи коричневого кольору марки «Ground» розмірами -L, M, S, монітор комп'ютерний торгової марки «Samsung» моделі «Sync Master 203В» у корпусі сірого кольору, системний блок комп'ютерний марки «Grand» у корпусі білого кольору, комп'ютерну мишку торгової марки «Gembird» у корпусі чорно-білого кольору, супутниковий ресивер (тюнер) торгової марки «Q-SAT» моделі «ST-08», які в руках винесли із даного приміщення, з місця події зникли і викраденим розпорядилися на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_10 та ОСОБА_9 завдали ОСОБА_15 матеріальної шкоди на суму 9092 грн.11коп.

Такі дії ОСОБА_9 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, повторно.

Крім того встановлено, що в умовах дії воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року № 2102-ІХ введено воєнний стан на всій території України із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшим продовженням, ОСОБА_10 вчинив корисливий злочин за наступних обставин.

ОСОБА_10 12 січня 2024 року, біля 01:00 год за попередньою змовою з ОСОБА_9 з метою вчинення крадіжки майна пішли до території домогосподарства ОСОБА_15 , що розташоване по АДРЕСА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_9 перелізли через паркан та проникли на територію вищевказаного домогосподарства.

Перебуваючи на території зазначеного домогосподарства ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_9 продовжуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, взявши із собою раніше заготовлений цвяходер, за допомогою якого ОСОБА_9 розбив метало-пластикове вікно проникли в середину будинку.

Перебуваючи у вказаному будинку ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_9 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, таємно викрали з даного приміщення пилосос чорного кольору марки «Philips» моделі FC 9176, бензинову косу торгової марки «FORTE» моделі «БМК -2553» у корпусі помаранчевого кольору, підлогові механічні ваги марки «Scarlett» у корпусі рожевого кольору, три пляшки соняшникової рафінованої олії вагою 920 г кожна марки «Кухар Рішельє», валізи коричневого кольору марки «Ground» розмірами -L, M, S, монітор комп'ютерний торгової марки «Samsung» моделі «Sync Master 203В» у корпусі сірого кольору, системний блок комп'ютерний марки «Grand» у корпусі білого кольору, комп'ютерну мишку торгової марки «Gembird» у корпусі чорно-білого кольору, супутниковий ресивер (тюнер) торгової марки «Q-SAT» моделі «ST-08», які в руках винесли із даного приміщення, з місця події зникли і викраденим розпорядилися на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_10 та ОСОБА_9 завдали ОСОБА_15 матеріальної шкоди на суму 9092 грн.11коп.

Такі дії ОСОБА_10 судом кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому і вважає, як і інші учасники судового розгляду за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом та допитом ОСОБА_10 , з дослідженням характеризуючих матеріалів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому і вважає, як і інші учасники судового розгляду за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом та допитом ОСОБА_9 , з дослідженням характеризуючих матеріалів.

Суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, визначив обсяг доказів, що підлягають дослідженню допитом обвинувачених та дослідженням характеризуючих матеріалів.

Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

В апеляційній скарзі з доповненнями прокурор, не оспорюючи правильність кваліфікації дій обвинувачених та доведеності їх винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, просить скасуватиоскаржуваний вирок стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_10 через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особам обвинувачених внаслідок м'якості та невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Кримінальне провадження в частині засудження ОСОБА_9 за вчинення у грудні 2023 року крадіжки майна ОСОБА_17 на суму 1151 грн. - закрити у зв'язку з втратою чинності Закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, на підставі п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку на наявність пом'якшуючої покарання обставини- щире каяття у ОСОБА_10 та часткове відшкодування шкоди у ОСОБА_9 .

Ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 185 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, а ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Вказати у резолютивній частині вироку, що на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання ОСОБА_9 зарахувати строк попереднього ув'язнення з 16.01.2024 по 24.01.2024, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з дня його затримання на виконання вироку.

Зазначити в резолютивній частині вироку, що після набрання вироком законної сили, у разі належного виконання заставодавцем, обвинуваченим ОСОБА_9 покладених на них обов'язків, пов'язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, заставу в сумі 60560 грн. повернути заставодавцю.

Вказати у резолютивній частині вироку, що на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання ОСОБА_10 зарахувати строк попереднього ув'язнення з 16.01.2024 до вступу вироку в законну силу, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

У решті вирок залишити без змін.

У доводах апеляційної скарги з доповненнями прокурор посилається на те, що судом помилково визнано щире каяття обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_10 , оскільки під час притягнення його до кримінальної відповідальності збитки, завдані кримінальним правопорушенням, він не відшкодував, що свідчить по відсутність у нього бажання виправити ситуацію. Разом з тим, суд призначив йому мінімальне покарання, передбачене у санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Також при призначенні покарання ОСОБА_9 суд не врахував, що він вчинив 4 тяжких корисливих кримінальних злочинів в умовах воєнного стану, що свідчить про його кримінальну спрямованість на незаконне збагачення злочинним шляхом, він не надав критичну оцінку своїй поведінці, не усвідомив суспільну небезпеку вчинених злочинів і не бажає ставати на шлях виправлення. Окрім того, вирок не містить жодного твердження про відшкодування завданого ним збитку. Також судом неправильно зазначено про початок строку відбування покарання.

Крім цього судом не було зараховано у строк відбування покарання обвинуваченим строк їх попереднього ув'язнення.

У резолютивній частині вироку судом не вказано наслідки належного виконання обов'язків обвинуваченим та заставодавцем.

У доповненні до апеляційної скарги прокурор посилається на те, що кримінальне провадження в частині засудження ОСОБА_9 за вчинення у грудні 2023 року крадіжки майна ОСОБА_17 на суму 1151 грн слід закрити у зв'язку з набранням чинності 09.08.2024 Закону № 3886-IX, яким змінивши розмір крадіжки за яку встановлювалася кримінальна протиправність діяння, на підставі п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 просить змінити оскаржуваний вирок стосовно нього та призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробовуванням.

У доводах апеляційної скарги посилається на те, що судом ухвалено щодо нього занадто суворий вирок. Вказує, що у вироку не зазначено про те, що він щиро розкаявся і активно сприяв розкриттю злочину, надавав правдиві показання як на досудовому слідстві, так і в суді. Звертає увагу, що судом не встановлено обставин, які обтяжують його покарання, не враховано і те, що він позитивно характеризується за місцем проживання. Окрім цього зазначає про те, що поза увагою суду залишилися відомості, викладені в досудовій доповіді органу пробації, з якої вбачається, що виконання умовного покарання в громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних правопорушень.

У доповненнях до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_9 просить скасувати оскаржуваний вирок стосовно нього та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що розгляд в суді першої інстанції був здійснений за відсутності потерпілої ОСОБА_16 та інших потерпілих, які належним чином не повідомлялася про судові засідання. Вказує, що судом було його допитано без повідомлення про право відмовитися давати покази та не відповідати на запитання, чим було істотно порушено вимоги КПК України п.4 ч.2 ст. 87 КПК України. Вважає, що судове рішення ухвалене незаконним складом суду, оскільки не було роз'яснено право заявити відвід суду. Посилається на те, що судом не було дотримано приписів ч.1 ст. 348 КПК України щодо роз'яснення суті обвинувачення, що є істотним порушенням. Також посилається на недотримання судом першої інстанції положень ч.3 ст.349 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 просить оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_10 змінити в частині призначення покарання через неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, що потягнуло невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки, а також покласти обов'язки, передбачені п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України, звільнивши його з-під варти.

У доводах апеляційної скарги захисник посилається на те, що судом установлено те, що ОСОБА_10 вчинив лише один епізод таємного викрадення чужого майна, який відноситься до тяжкого злочину. Разом з тим він визнав свою вину, жалкує по скоєне, проявив щиросердечне розкаяння, вважається раніше не судимим, не перебуває на обліках у лікарів- нарколога та психіатра, нейтрально добре характеризується за місцем проживання та має малолітнього сина, що свідчить про наявність у нього стійких соціальних зв'язків. Також потерпілі просили суд сурово не карати саме ОСОБА_10 . Окрім цього судом не встановлено обставин, які обтяжують його покарання.

Позиції учасників судового розгляду

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 підтримав подану прокурором апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, наполягав на її задоволенні.

Захисник ОСОБА_19 та обвинувачений ОСОБА_9 просили задовольнити апеляційну обвинуваченого з доповненнями з підстав, наведених у ній, апеляційну скаргу прокурора з поданими до неї доповненнями підтримали лише в частині вимог про закриття кримінального провадження за епізодом стосовно потерпілого ОСОБА_17 .

Захисник ОСОБА_12 та обвинувачений ОСОБА_10 підтримали апеляційну скаргу захисника, просили її задовольнити, заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора з поданими до неї доповненнями.

Потерпіла ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та потерпілий ОСОБА_17 про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, однак у судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви про проведення судового розгляду у їх відсутність.

За таких підстав, захисники, обвинувачені та прокурор не заперечували щодо проведення судового розгляду у відсутність потерпілих.

Мотиви і висновки суду

Заслухавши доповідь судді, виступи учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг у їх межах, апеляційний суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 в частині призначення занадто суворого покарання, а також доводи апеляційної скарги прокурора в частині призначення обвинуваченим знадно м'якого покарання, яке на думку кожного із апелянтів не відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особам обвинувачених, апеляційний суд не може погодитись з їхніми доводами, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.

За змістом ст. 50 КК України покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню ним нових злочинів.

Згідно із ст.65 КК України суд призначає покарання у межах установлених у санкції статті, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, яке б ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави і суспільства.

Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , суд першої інстанції у дотримання вимог ст. 65 КК України, керуючись роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», врахував: характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання обвинувачених, відсутність обставин, які обтяжують покарання, особи обвинувачених, які на обліку у лікарів-психіатра та нарколога не перебувають, до кримінальної відповідальності не притягувалися, компроментуючі матеріали відсутні, вину визнають, досудову доповідь органу пробації, з якої вбачається, що на думку органу пробації, призначення покарання можливе без позбавлення волі.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст.185 КК України, у виді шести та п'яти років позбавлення волі, яке необхідно відбувати реально.

Апеляційний суд не погоджується із аргументами обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_20 про неврахування досудової доповіді органу пробації, відповідно до якої призначення покарання можливе без позбавлення волі, оскільки як убачається з тексту вироку досудова доповідь стосовно обвинувачених була враховано судом у сукупності з іншими обставинами, які дають підстави щодо призначення покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально.

Крім того, відповідно до ст. 314 -1 КПК України досудова доповідь складається представником уповноваженого органу з питань пробації з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання. Така доповідь для суду має виключно рекомендаційний характер, яку суд може врахувати, виходячи зі своїх дискреційних повноважень.

Також безпідставними є доводи обвинуваченого ОСОБА_9 , які зводяться до того, що судом при призначенні покарання не враховано та не зазначено у вироку про його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та часткове відшкодування завданої шкоди, оскільки з тексту оскаржуваного вироку вбачається зворотнє.

Доводи захисника ОСОБА_14 про вчинення обвинуваченим ОСОБА_10 лише одного епізоду таємного викрадення чужого майна, який відноситься до тяжкого злочину, а також посилання на визнання обвинуваченим вини, жаль з приводу скоєного, щиросердечне розкаяння, відсутність судимостей, наявність нейтрально-доброї характеристики, не перебування на обліках у лікарів- нарколога та психіатра, на переконання апеляційного суду, не можуть бути підставою для застосування ст.75 КК України оскільки вказані обставини вже були враховані при визначенні судом мінімального розміру покарання, передбаченого санкцією ч.4 ст.185 КК України.

Щодо посилань захисника ОСОБА_14 на позицію потерпілих, які просили суд суворо не карати ОСОБА_10 , то вона також була врахована судом першої інстанції при визначенні виду та розміру покарання як обвинуваченому ОСОБА_9 , так і обвинуваченому ОСОБА_10 . При цьому апеляційний суд зауважує, що в даній категорії справ позиція потерпілих не є вирішальною.

Зрештою, проаналізувавши обставини, які мають значення при призначенні покарання, перевіривши дотримання судом першої інстанції вимог ст. 50, ст. 65 КК України, суд апеляційної інстанції вважає, що визначене судом першої інстанції мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.4 ст.185 КК України у виді шести років позбавлення волі для обвинуваченого ОСОБА_9 та у виді п'яти років позбавлення волі для обвинуваченого ОСОБА_10 , за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ним нових злочинів. Також таке покарання відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

Крім того, така позиція суду першої інстанції також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

При цьому суд апеляційної інстанції керується правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 756/4830/17-к, що визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

На переконання апеляційного суду, нерозуміння відносин власності, нерозуміння наслідків своїх незаконних дій щодо майна інших людей, брак належного виховання, безвідповідальне ставлення до ситуації, яка склалась в державі (введення воєнного стану), є головним чинником злочинної поведінки обвинуваченого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , тому покарання у виді позбавлення волі, яке необхідно відбувати реально, позитивно вплине на свідомість обвинувачених. Саме таке покарання усуне негативні риси в свідомості обвинувачених, які призвели до вчинення кримінального правопорушення. Крім того, таке покарання внесе корективи в соціально-психологічні характеристики обвинувачених, нейтралізує у них негативні криміногенні настанов та виховає законослухняність та повагу до положень Закону.

Зрештою в апеляційних скаргах як обвинувачений ОСОБА_9 , так і захисник ОСОБА_20 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , викладаючи свої доводи, посилаються на обставини, які були належним чином досліджені та враховані судом першої інстанції під час ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Таким чином, доводи обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_20 щодо застосування ст. 75 КК України є безпідставними, оскільки апеляційний суд дійшов висновку, що сукупність усіх обставин кримінального провадження разом з особами обвинувачених не вказують на можливість їх виправлення без реального відбування покарання, а тому підстави для застосування ст. 75 КК України відсутні.

Окрім того, доводи обвинуваченого ОСОБА_9 , викладені в доповненнях до його апеляційної скарги про те, що розгляд в суді першої інстанції був здійснений за відсутності потерпілої ОСОБА_16 та інших потерпілих, які належним чином не повідомлялися про судові засідання, судом проведено його допит без повідомлення про право відмовитися давати покази та не відповідати на запитання, не роз'яснено йому право заявити відвід суду, не роз'яснено суті обвинувачення, а також недотримано судом першої інстанції положень ч.3 ст.349 КПК України, на переконання апеляційного суду, не є підставою для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо:

1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;

3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Так, під час апеляційного розгляду потерпіла ОСОБА_16 , а також потерпіла ОСОБА_18 , ОСОБА_15 та потерпілий ОСОБА_17 подали до апеляційного суду заяви про те, що не погоджуються з доводами, викладеними обвинуваченим ОСОБА_9 у доповненнях до апеляційної скарги про те, що проведення судом першої інстанції судового розгляду у їх відсутність є порушенням їх прав. Зокрема, потерпіла ОСОБА_16 зазначає, що не могла брати участь у судовому розгляді за особистими обставинами та повідомляла про це суд першої інстанції. Зрештою із змісту заяв інших потерпілих, поданих до апеляційного суду, вбачається, що останні не бажали скористатися своїм правом на участь у розгляді кримінального провадження як у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції. Таким чином, проведення судового розгляду у відсутність потерпілих апеляційний суд не вважає істотним порушенням вимог КПК.

Щодо доводів про недопустимість доказів, покладених в основу обвинувального вироку, зокрема показів ОСОБА_9 , то апеляційний суд наголошує, що не у всіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів. Для вирішення питання, чи може порушення певних основоположних прав і свобод особи стати підставою для визнання доказів недопустимими, необхідно взяти до уваги не лише сам факт такого порушення, але й встановити його вплив на процес і характер отримання доказів.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_9 було вручено пам'ятку про його права та обов'язки, що підтверджується розпискою про її отримання. Жодних заяв чи клопотань про те, що права не зрозумілі та є необхідність у їх роз'ясненні обвинувачений суду не заявляв. При цьому інтереси ОСОБА_9 були представлені професійним захисником, який уповноважений був уживати усіх передбачених законом заходів для захисту інтересів свого підзахисного.

Статтею 345 КПК України чітко регламентовано, що судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені цим Кодексом. Після ознайомлення з пам'яткою головуючий з'ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов'язки і у разі необхідності роз'яснює їх.

Таким чином, Законодавець не зобов'язує суд з власної ініціативи роз'яснювати учасникам судового процесу їх права. Права роз'яснюються лише у разі необхідності, на вимогу особи, яка їх не зрозуміла. Разом з тим, жодних заяв про те, що йому не зрозумілі права та обов'язки після отримання пам'ятки обвинувачений ОСОБА_9 суду першої інстанції не заявляв.

Також безпідставними є доводи обвинуваченого про те, що судом не роз'яснено право відводу. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що судом було оголошено склад суду, дані про секретаря судового засідання, прокурора та право заявити відвід.

Стосовно доводів про те, що судом не роз'яснено суть висунутого обвинувачення, то апеляційний суд зазначає, що формальне нероз'яснення судом суті висунутого обвинувачення за обставин даного провадження не призвело до істотного порушення прав обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , оскільки останні отримали копію обвинувального акта, що підтверджується розписками про його отримання, у судовому засіданні прокурором було оголошено зміст обвинувального акта. Таким чином, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 цілком усвідомлювали суть висунутого обвинувачення та згода на проведення спрощеного порядку судового розгляду, про вказаний факт свідчить як визнання вини у суді першої інстанції та згода на проведення спрощеного порядку судового розгляду з позбавленням можливості оскарження обставин, які ніким не оспорювалися, так і початковий зміст апеляційної скарги, у якій обвинувачений ОСОБА_9 зазначав про визнання вини, щире каяття та ставив питання про можливість призначення покарання із застосуванням ст.75 КК України. Натомість після зміни захисника посилання обвинуваченого в доповненнях до апеляційної скарги на порушення права на захист є суто формальним та нічим іншим, ніж тактикою захисту для того, щоб скасувати вирок у частині призначення покарання, яке необхідно відбувати реально.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора в частині необхідності призначення більш суворого покарання обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , то вони, на переконання апеляційного суду, не містять належного правового обґрунтування та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Покарання призначене обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 судом першої інстанції у повній мірі є справедливим, достатнім та необхідним для їх виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто таке покарання повністю відповідає меті його призначення та направлене на досягнення позитивних змін в особистості обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Натомість? зазначаючи про безпідставне врахування судом щирого каяття, як обставини, яка пом'якшує покарання ОСОБА_21 , прокурор залишає поза увагою те, що саме ця обставина також була встановлена під час досудового розслідування та вказана ним у обвинувальному акті. Крім того, апеляційний суд також вважає, що відсутні підстави для виключення обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , як часткове відшкодування шкоди за доводами апеляційної скарги, оскільки під час апеляційного розгляду до апеляційного суду було надано розписки потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 про відшкодування шкоди. Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора про призначення обвинуваченим більш суворого покарання є формальними.

Суд першої інстанції не порушив загальних засад призначення покарання, установлених КК України, його висновок про призначення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі, яке необхідно відбувати реально, є обґрунтованим, а призначене цим судом покарання відповідає принципам законності, індивідуалізації та справедливості.

Разом з тим, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги з доповненнями прокурора про необхідність закриття кримінального провадження в частині засудження ОСОБА_9 за вчинення у грудні 2023 року крадіжки майна ОСОБА_17 на суму 1151 гривень у зв'язку з набранням чинності 09.08.2024 Закону № 3886-IX, яким змінивши розмір крадіжки за яку встановлювалася кримінальна протиправність діяння, на підставі п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Згідно з ч.2 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі Закон № 3886-IX), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто до 2684 грн станом на 01.01.2023) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Тобто з 09.08.2024 змінився «розмір крадіжки», який визначає кримінальну відповідальність за такі дії (раніше для кримінальної відповідальності вартість викраденого майна перевищувала 0,2 неоподаткованих мінімуми доходів громадян).

Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону. За встановлених під час апеляційного розгляду обставин, епізод крадіжки, яким потерпілому ОСОБА_17 завдано шкоди в сумі 1151 грн., підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Також апеляційний суд погоджується з доводами прокурора про неправильне зазначення у вироку початку строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_9 .

За змістом п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України в резолютивній частині обвинувального вироку суд має зазначити, з-поміж іншого, рішення про початок строку відбування покарання.

Правильне визначення такого строку необхідне для точного виконання вимог закону про зміст резолютивної частини обвинувального вироку, яка повинна бути викладена чітко та ясно, щоб при виконанні вироку не виникало сумнівів щодо виду та розміру покарання, призначеного судом, та змісту інших рішень, викладених у цій частині вироку (п. 24 Постанови Пленуму ВСУ від 29.06.1990 № 5 «Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму ВСУ з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» та п. 29 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2023 «Про практику призначення судами кримінального покарання»).

Так, відповідно до ст. 4 КВК України підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили.

Згідно зі ст. 535 КПК України судове рішення, що набрало законної сили, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Звернення судового рішення до виконання - це діяльність суду, яка полягає у видачі розпорядження про виконання судового рішення, що набрало законної сили, для того, щоб довести до відома уповноважених органів, яке саме рішення і які його положення підлягають виконанню.

Частиною першою статті 87 КВК України визначено, що особи, засуджені до позбавлення волі, направляються для відбування покарання не раніше спливу триденного та не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили.

Системний аналіз зазначених норм вказує на те, що початок строку відбування покарання для осіб, засуджених до позбавлення волі та до яких не застосовано попереднє ув'язнення, як запобіжний захід, необхідно відраховувати з дня затримання уповноваженим органом на виконання вироку, який набрав законної сили, що у даному випадку не було дотримано судом першої інстанції.

Як убачається з резолютивної частини вироку, судом першої інстанції до вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_9 залишено попередній у виді застави. Оскільки обвинувачений ОСОБА_9 на момент ухвалення вироку та до вступу його в законну силу не перебував та не перебуває під вартою, тому початок строку відбування покарання обвинуваченому в даному разі слід рахувати з дня його затримання на виконання вироку, а не з дня набрання вироком законної сили.

Поза увагою суду першої інстанції також залишилося і те, що попереднє ув?язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі згідно з положень ч. 5 ст. 72 КК України. Таким чином, зараховуючи обвинуваченому ОСОБА_22 та ОСОБА_10 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення, суд першої інстанції у резолютивній частині вироку мав би послатися на ч. 5 ст. 72 КК України, як на спеціальну норму закону, яка регулює правила зарахування строку попереднього ув'язнення. Разом з тим вказаного зроблено не було.

Також апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про вирішення питання, пов'язаного із дією запобіжного заходу у виді застави, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_9 .

Згідно з п. 14 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження. До яких, зокрема належать запобіжні заходи.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 18.01.2024 до підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до довідки, виданої ДУ «ВУВП (№1)» № 020290 серія ВІН, ОСОБА_9 перебував у установі з 17.01.2024 по 24.01.2024, звільнений на підставі ухвали слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 18.01.2024 у зв'язку із внесенням застави в сумі 60 560 гривень.

Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Рішення про звернення застави в дохід держави в матеріалах кримінального провадження відсутнє.

Разом з тим, суд першої інстанції у резолютивній частині вироку не вказав, що у разі належного виконання, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 обов'язків, пов'язаних із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, внесену заставу слід повернути заставодавцю.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст. 404, 405, 409, 418, 419 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора з доповненнями - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_9 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 - залишити без задоволення.

Вирок Томашпільського районного суду Вінницької області від 04 червня 2024 року стосовно ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 185 КК України та ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 185 КК України - змінити.

Закрити кримінальне провадження в частині засудження ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за епізодом від грудня 2023 року, а саме крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_17 на суму 1151 гривень, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, на підставі ч. 1 ст. 284 КПК України.

Вказати у резолютивній частині вироку, що на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання ОСОБА_9 зарахувати строк попереднього ув'язнення з 16.01.2024 по 24.01.2024, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з дня його затримання на виконання вироку.

Після набрання вироком законної сили заставу в сумі 60560 грн. повернути заставодавцю.

Вказати у резолютивній частині вироку, що на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання ОСОБА_10 зарахувати строк попереднього ув'язнення з 16.01.2024 до вступу вироку в законну силу, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

В іншій частині оскаржуваний вирок залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, у той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3

Попередній документ
129124759
Наступний документ
129124761
Інформація про рішення:
№ рішення: 129124760
№ справи: 146/380/24
Дата рішення: 21.07.2025
Дата публікації: 30.07.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вінницький апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Передано в доповідь (27.11.2025)
Дата надходження: 27.11.2025
Розклад засідань:
12.03.2024 13:30 Томашпільський районний суд Вінницької області
27.03.2024 09:30 Томашпільський районний суд Вінницької області
15.04.2024 11:00 Томашпільський районний суд Вінницької області
29.04.2024 11:40 Томашпільський районний суд Вінницької області
07.05.2024 13:15 Томашпільський районний суд Вінницької області
08.05.2024 11:20 Томашпільський районний суд Вінницької області
15.05.2024 10:30 Томашпільський районний суд Вінницької області
20.05.2024 11:40 Томашпільський районний суд Вінницької області
04.06.2024 12:00 Томашпільський районний суд Вінницької області
09.09.2024 14:00 Вінницький апеляційний суд
30.09.2024 15:30 Вінницький апеляційний суд
04.11.2024 14:00 Вінницький апеляційний суд
02.12.2024 15:00 Вінницький апеляційний суд
16.12.2024 14:00 Вінницький апеляційний суд
13.01.2025 10:00 Вінницький апеляційний суд
27.01.2025 16:30 Вінницький апеляційний суд
03.03.2025 11:00 Вінницький апеляційний суд
31.03.2025 14:00 Вінницький апеляційний суд
22.04.2025 13:00 Вінницький апеляційний суд
28.04.2025 16:00 Вінницький апеляційний суд
20.05.2025 16:30 Вінницький апеляційний суд
09.06.2025 09:30 Вінницький апеляційний суд
21.07.2025 13:00 Вінницький апеляційний суд