Справа № 521/9114/25
Провадження № 2/521/4986/25
16 липня 2025 року Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА - РП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі слати споживчих житлово-комунальних послуг, послуг з утримання будинку та прибудинкової території,
До суду звернувся з позовом представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА - РП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі слати споживчих житлово-комунальних послуг, послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 20 443,86 грн. та судових витрат.
В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилався на те, що 01.09.2020 року на підставі Акту передачі в експлуатацію, будинок, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3 був переданий в управління ТОВ «БОНА ВІТА - РП». Враховуючи наведене, Позивач, як обслуговуюча компанія на підставі укладених договорів із постачальниками комунальних послуг забезпечує обслуговування, експлуатацію та поточний ремонт будівлі, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, нараховує та збирає плату за надані житлово-комунальні послуги із співвласників будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, ТОВ «БОНА ВІТА-РП», фактично здійснює управління будинком. Відповідно до змісту договору купівлі-продажу майнових прав, укладеного між ОСОБА_1 та генеральним підрядником-інвестором ТОВ «СТІКОН», Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 вищевказаного будинку. Позивачем, зі свого боку, надаються комунальні послуги у повному обсязі, проте, Відповідач ухиляється від їх сплати. Станом на момент звернення із даною позовною заявою, загальний розмір боргу становить 20 443,86 гривень., що і стало підставою для звернення до суду із вищевказаним позовом.
Ухвалою суду від 05.06.2025 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Судом встановлено, що 01.09.2020 року на підставі Акту передачі в експлуатацію, будинок, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3 - був переданий в управління ТОВ «БОНА ВІТА - РП». (а.с. 23-26)
Судом встановлено, що позивач, як обслуговуюча компанія на підставі укладених договорів із постачальниками комунальних послуг забезпечує обслуговування, експлуатацію та поточний ремонт будівлі, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, нараховує та збирає плату за надані житлово-комунальні послуги із співвласників будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , (корп. 1, 2), таким чином, ТОВ «БОНА ВІТА-РП», у відповідності до законодавства України, фактично здійснює управління будинком.
Відповідно до змісту договору купівлі-продажу майнових прав № КПИП - 141595, укладеного 04.03.2020р. між ОСОБА_1 та генеральним підрядником-інвестором ТОВ «СТІКОН», Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 вищевказаного будинку. (а.с. 12-18)
Відповідно до умов п. 4.2.9. укладеного Договору купівлі-продажу майнових прав, Відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодовувати витрати за експлуатаці вказаного об'єкта нерухомості та надані житлово-комунальні послуги впродовж всього строку дії договору.
Встановлено, що ТОВ «БОНА ВІТА - РП», зі свого боку, надаються комунальні послуги у повному обсязі, проте, Відповідач ухиляється від їх сплати.
Так, відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за житлово-комунальні послуги станом на березень 2025 року становить 20 443,86 гривень (а.с. 21-22).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).
Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
Також відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 19 цього ж Закону встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
За змістом статей 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні-послуги» та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (далі - Правил) затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів №5 від 14 січня 2009 року, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно законодавства та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений у пункті 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 137 Житлового кодексу УРСР, Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.
Відповідно до ст. 156, 162 Житлового кодексу УРСР, власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951 цс 15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року у справі №642/2858/16).
Таким чином, відповідач, як споживач житлово-комунальних послуг та власник квартири АДРЕСА_4 , повинна сплачувати кошти за отриманні нею послуги, проте не виконує своїх обов'язків у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не надано відповідних доказів на спростовування факту надання їм, відповідних послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА - РП», або ж надання послуг іншою особою, а також надання таких послуг неналежним чином.
Також відповідачем не було надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг, а також розрахунку наявної заборгованості та доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань з оплати наданих послуг.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем заборгованості.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем відповідно до платіжної інструкції № 3418 від 20.05.2025 року було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (за зниженою ставкою відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Крім того, у позовній заяві представник позивача зазначив, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу складає 2000,00 гривень.
Разом із цим, при зверненні до суду, представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу не надано: Договору про надання правової допомоги, Акту виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги, платіжних інструкцій, тощо, що позбавляє суд можливості встановити розмір витрат на правову допомогу, заявленого у позовній заяві.
Таким чином, в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.
Суд звертає увагу, що стороною позивача також не заявлено про розподіл судових витрат в поряду ст. 246 ЦПК України
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 319, 360, 509, 525, 526, 530, 536, 599, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 9, 12-13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10, 12, 19, 81, 89, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА - РП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі слати споживчих житлово-комунальних послуг, послуг з утримання будинку та прибудинкової території - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_5 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА-РП» (адреса реєстрації: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, буд. 3, корпус 1, код ЄДРПОУ: 43569390) заборгованість зі сплати спожитих житлово-комунальних послуг, послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 20 443 (двадцять тисяч чотириста сорок три) гривень 86 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_5 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА-РП» (адреса реєстрації: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, буд. 3, корпус 1, код ЄДРПОУ: 43569390) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять два) гривні 40 копійок.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 16 липня 2025 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН