Провадження номер 2/741/358/25
Єдиний унікальний номер 741/399/25
іменем України
28 липня 2025 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Крупини А.О.,
з участю секретаря судового засідання Кузьменка І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Носівського районного суду Чернігівської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
04 березня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Носівського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана в її інтересах її представником адвокатом Гауке Ольгою Іванівною, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 грудня 2015 року позивач уклала шлюб із відповідачем ОСОБА_2 . Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час дочка проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач ухиляється від надання стабільної фінансової підтримки дитині. Відповідач є військовослужбовцем, періодично буває на територіях, де відсутній стабільний Інтернет-зв'язок, що унеможливлює проведення фінансових операцій через мобільні застосунки. Відповідно, між сторонами виникають непорозуміння та суперечки з приводу фінансування потреб дитини. Сторони перебувають у шлюбі, однак проживають окремо. На даний час позивач не в змозі самостійно утримувати дочку. Позивачеві відомо, що інших аліментних зобов'язань відповідач не має, непрацездатних батьків не має, є працездатним, є військовослужбовцем, отримує дохід, його стан здоров'я дозволяє працювати, а тому позивач вважає, що він може сплачувати аліменти.
Позивач просить судовим рішенням стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 17 березня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судовий розгляд справи по суті на 05 травня 2025 року.
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року розгляд справи відкладено до 28 липня 2025 року для повторного виклику сторін в судове засідання.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, представник позивача ОСОБА_4 подала до суду заяву, у якій указала, що вона підтримує позовні вимоги, не заперечує проти заочного рішення суду, просить розглянути справу без її участі.
У судове засідання відповідач повторно не з'явився, про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України шляхом направлення судових повісток про виклик до суду на адресу зареєстрованого місця проживання, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не подав. Поштові конверти повернулися на адресу суду без вручення із зазначенням причин повернення: «Адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Рішенням ЄСПЛ у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№ 12307/16) визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядилися своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, відзиву, ухваливши зі згоди позивача заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи за відсутності відповідача.
У відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд уважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, судом встановлено, що 12 грудня 2015 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 12).
ІНФОРМАЦІЯ_2 від шлюбу у сторін по справі народилася дочка ОСОБА_3 . Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_6 (а. с. 11).
Судом установлено, що позивач ОСОБА_6 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає без реєстрації за цією ж адресою спільно із матір'ю, позивачем по справі, що підтверджується копією акта депутата Ірпінської міської ради від 25 лютого 2025 року, затвердженого Ірпінською міською радою Київської області (а. с. 4).
Згідно з відповіддю Носівської міської ради Чернігівської області № 17-02/609 від 14 березня 2025 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у АДРЕСА_2 (а. с. 25).
Позивачем у позовній заяві зазначено, що малолітня дитина перебуває на її утриманні, відповідач добровільно та стабільно не забезпечує дитину належними та достатніми засобами для виховання та утримання, хоча є фізично здоровим, має змогу працювати і отримувати дохід. Відповідачем ці доводи позивача не спростовані, не надано жодних заперечень щодо них, не подано доказів, які б свідчили про інше.
Суд уважає за необхідне зазначити, що позивачеві потрібно дбати про малолітню дочку та забезпечувати її всім необхідним для повноцінного життя.
Утримання дитини, надання їй матеріальної допомоги є обов'язком батьків.
Положеннями ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Законодавче визначення рівного обов'язку відносно кожного з батьків передбачає й добросовісне його виконання.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень статей 18, 27 Конвенції про права дитини визнається принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ст. 181 СК України).
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
За ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Особа має право звернутися до суду з такими ж вимогами в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 161 ЦПК України).
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_6 проживає разом з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , 2016 р. н.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Ураховуючи вищевикладені правові норми, суд уважає, що вимоги позивача про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, судовий збір у сумі 1211,20 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 180, 181, 182, 183 СК України, ст. ст. 4, 76-81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 березня 2025 року й до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення суду може бути переглянуте Носівським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 28 липня 2025 року.
Суддя Анатолій КРУПИНА