Справа № 521/10471/25
Номер провадження № 2/521/5440/25
17 липня 2025 року м.Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду м.Одеси Маркарова С.В.
розглянувши клопотання позивача про звільнення від оплати судового збору по цивільній справі
позивач : ОСОБА_1
відповідач : ОСОБА_2
предмет позову : встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільним майном, стягнення частки вартості майна
ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом.
Предметом позову позивач визначила :
1.Встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу
2.Визнання майна спільним майном
3.Стягнення частки вартості майна
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір становить 1211 грн. 20 коп. за кожну вимогу немайнового характеру та 1 % від ціни позову за вимогою майнового характеру, яка визначена позивачем в 42 500 EUR.
Загальна сума судового збору станом на день подачі позовної заяви до суду становить
(1211,20+1211,20 + 15 140 грн.)
Судовий збір позивачем не сплачений.
Разом із подання позовної заяви останньою заявлено клопотання про відстрочення оплати судового збору до 11.09.2025.
Відповідно до статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою в порядку передбаченому законом відстрочити оплату судового збору.
В порядку ч.1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи. Вимоги закону узгоджуються із п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», за яким єдиною підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Оцінюючи фінансовий стан особи суд встановлює наявність у такої особи реального доходу, тобто враховує розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо, а також рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.
Такий підхід узгоджується із практикою Верховного Суду (справа №0940/2276/18), рішеннями ЄСПЛ у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі».
Достатні докази свого майнового стану, окрім судового наказу про стягнення аліментів, позивачем суду не надані.
При вирішенні клопотання, суд враховує, що пп. 1, 29, 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 №10 (із подальшими змінами), Конвенцію, Рекомендацію щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийняту Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.81, практику ЄСПЛ, за якими необхідність оплати судових витрат не визнається обмеженням права на доступ до суду.
Керуючись ст. 136 ЦПК України, частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір»,-
В задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Світлана МАРКАРОВА
Повний текст ухвали виготовлений 17.07.2025
17.07.25