Справа № 502/865/25
28 липня 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Березнікова О.В.
за участю секретаря судового засідання Нанєвої А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування, -
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, зокрема на житловий будинок з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 . Позивачка спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла та є спадкоємцем за законом четвертої черги, оскільки проживала разом зі спадкодавцем не менше п'яти років до часу її смерті за однією адресою. Враховуючи те, що позивачка не може реалізувати свої законні права на спадкове майно та у зв'язку з тим, що правовстановлюючі документи відсутні та спадкоємці попередніх черг відсутні, вона не має іншої можливості захистити свої законні права та інтереси, аніж звернення до суду з відповідною позовною заявою..
Просить суд визнати за нею право власності на вказаний житловий будинокв порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .
Позивачка в судове засідання не з'явилася, просила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, надали заяву про проведення розгляду справи без участі представника, позовні вимоги визнали.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку - літ. А1 житловою площею 51,9 кв.м. та загальною площею 85,6 кв. м., літньої кухні - літ. Б1, навісу - літ. В, гаража - Г, убиральні - Д, надвірних споруд - № 1-7; І, належне померлій відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16474619 від 31.10.2007 та довідки БТІ №378 від 19.05.2025 про реєстрацію права власності.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка постійно з 2012 року проживала однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 , вели спільне господарство. Інші спадкоємці відсутні.
Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.
Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно ч.1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч.1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).
Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи той факт, що позивач спадщину після смерті спадкодавця прийняв, є спадкоємцем четвертої черги за законом, спадкове майно у вигляді вищевказаного житлового будинку належало спадкодавцеві.
Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 проживала зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , та в цілому складається з: житлового будинку - літ. А1 житловою площею 51,9 кв.м. та загальною площею 85,6 кв. м., літньої кухні - літ. Б1, навісу - літ. В, гаража - Г, убиральні - Д, надвірних споруд - № 1-7; І, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Березніков