Дата документу 23.07.2025
Справа № 501/4756/24
2/501/155/25
23 липня 2025 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за
позовом ОСОБА_1
до
відповідача ОСОБА_2
третя особа: Служба у справах дітей Чорноморської міської радиО деського району Одеської області
предмет та підстави позову: про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини
сторони в судове засідання не з'явились
ухвалив рішення та
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 (далі - позивач) 15.11.2024 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа - Служба у справах дітей Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини, згідно якого просить суд:
- визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 від усіх видів заробітку (доходів) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в місяць, починаючи із дня пред'явлення позову і до досягнення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття.
Позов мотивований тим, що позивач з відповідачем ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 09.10.2010 до 11.11.2020.
Від шлюбу сторони мають спільних дітей: доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після розірвання шлюбу діти залишились проживати разом з матір'ю у м.Херсон. Однак, після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України Відповідач разом з дітьми переїхала до м.Києва.
Влітку 2023 року після загострення хвороби матері, діти почали скаржитись батьку та бабусі - матері батька, що мати стала агресивною і вони бояться з нею залишатися.
Після всіх цих подій в травні 2023 року Позивач забрав дітей до себе у м.Чорноморськ, Одеської області, де він зараз мешкає з новою родиною. Відповідач лікувалась у спеціалізованій лікарні та після лікування і по закінченні літніх канікул Позивач повернув дітей Відповідачу та вони почали знову проживати з матір'ю до квітня 2024 року.
З квітня 2024 року у позивачки знову почались проблеми зі здоров'ям, після скарг дітей Позивач був вимушений знову забрати дітей до себе. Донька ОСОБА_4 у зв'язку із навчанням у школі у м. Києві залишилась проживати у бабусі у м.Києві, а син ОСОБА_3 поїхав жити до батька за його адресою у м.Чорноморську.
На момент передачі дітей від матері до батька діти були у поганому стані, голодні, не мали достатнього одягу.
Після передачі дітей батьку Відповідач виїхала на проживання до м.Херсон, де і мешкає по теперішній час.
Позивач стверджує у позові, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року по справі № 753/17203/23, провадження 2/753/1406/24 встановлено, що ОСОБА_2 , 1986 року народження знаходилась на стаціонарному лікуванні в КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» з 25 вересня 2020 року по 17 жовтня 2020 року, з 30 травня 2021 року по 24 червня 2021 року, з 25 серпня 2021 року по 5 жовтня 2021 року, діагноз: параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, ремісія «В», а також під наглядом лікаря-психіатра амбулаторного відділення № 1 КНП «МЗНПД» з 24 квітня 2023 року з діагнозом: "шизофренія, параноїдна форма, параноїдний синдром, помірно виражений апато-дисоціативний дефект особистості". Одноразово знаходилась на лікуванні з 19 червня по 6 липня 2023 року. Після виписки регулярно відвідувала лікаря-психіатра амбулаторно відділення, приймала підтримуюче лікування. З березня 2024 року самостійно припинила відвідування лікаря, інформація про подальше лікування у закладі відсутня, за медичною допомогою з того часу не зверталась.
Таким чином з квітня 2024 року малолітній син Позивача безперервно проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 і знаходиться повністю на його утриманні. Позивач створює для сина всі можливі умови для благополучного існування, займається його навчанням та вихованням, весь вільний час проводить з синам, турбуючись про його гармонійний духовний, моральний та фізичний розвиток.
Відповідач повністю обмежила свою участь у вихованні дитини, проживає у місті - Херсоні, але незгодна щоб син проживав з батьком. Своєю поведінкою відповідач порушує права малолітньої дитини.
Відповідач 10.01.2025 надала до суду відзив на позов (а.с.57-61), просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що з позивачем вони мають спільних дітей, зокрема сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час проживання з нею дітей були створені усі належні умови для проживання дітей, вони були доглянуті, нагодовані, забезпечені продуктами, всім необхідним для фізичного розвитку і навчання. Діти систематично відвідували школи та дитячий садок. Не заперечує, що проходила лікування у закладах психічного здоров'я. Також зазначає, що батько з квітня 2024 року не надає їй можливості спілкуватись з сином, виховувати його та піклуватись про нього.
Представник позивача 22.01.2025 надав до суду відповідь на відзив (а.с.99-105).
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача та позивач до суду не з'явилися, в заяві від 23.07.2025 просили про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач до суду не з'явилася, про слухання справи повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила.
Представник третьої особи до суду не з'явився, про слухання справи повідомлявся належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, в зв'язку зі службовою завантаженістю, надано висновок органу опіки та піклування.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 15.11.2024 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.53).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 19.11.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с.54-55).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 19.02.2025 витребувано інформацію із Комунального некомерційного підприємства «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» та із Комунального некомерційного підприємства «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» щодо перебування на лікуванні відповідача та викликано свідків (а.с.205-207).
Відповідач по справі до суду не з'явилася, що не перешкоджає продовженню розгляду справи без її участі на підставі доказів наявних в матеріалах даної цивільної справи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ст.ст.13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
Якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з'явились до судового засідання.
Крім того, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд звертає увагу, що провадження в цій справі відкрито ще 19.11.2024 (існує тривалий розгляд справи), тому з метою уникнення порушень вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна та яка гарантує кожному учаснику процесу право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, суд дійшов до висновку про продовження розгляду справи без участі сторін на підставі доказів, наявних в матеріалах даної цивільної справи.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось).
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 09.10.2010, який розірвано рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 11.11.2020 року по справі №766/10761/20 (а.с.16).
Від шлюбу сторони мають спільних дітей: доньку ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).
Неповнолітній ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з батьком, знаходиться на його утриманні.
Позивач мешкає однією сім'єю з ОСОБА_5 та її донькою ОСОБА_6 у орендованій квартирі, що підтверджується копією акту обстеження матеріально-побутових умов сімї (а.с.31).
Згідно Договору оренди від 14.02.2022 Позивач орендує простору двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.30).
Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 26.08.2024 складеного за участі фахівців ЧМЦСССДМ підтверджується, що сім'я ОСОБА_1 складається із 4 осіб та доньки від першого шлюбу ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка часто мешкає із сім'єю батька. ОСОБА_1 є єдиним годувальником у сім'ї. Останні 6 місяців вин від першого шлюбу живе з батьком у зв'язку із погіршенням стану психічного здоров'я у матері дитини. В квартирі у батька створені всі умови для навчання та розвитку дітей (а.с.38-44).
Згідно Довідки №02-03/157 Чорноморського ліцею №7 Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 15.10.2024 ОСОБА_3 навчається у 1-Г класі Чорноморського ліцею №7 (а.с.32).
Згідно Характеристики учня 1-Г класу Чорноморського ліцею №7 Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеної класним керівником учня ОСОБА_7 від 15.10.2024 р. вбачається, що ОСОБА_8 навчається у 1 класі, проживає разом з батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , яка взяла на себе вирішення питань щодо догляду і розвитку дитини. Вона відповідає за навчання та виховання дитини, організовує планування вільного часу та режим розвиваючих занять. Мати учня ОСОБА_2 жодного разу не відвідала навчальний заклад (а.с.33).
Згідно Характеристики учениці 4-А класу Чорноморського ліцею №7 Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_9 також вбачається, що її мати цікавиться успіхами доньки, підтримує зв'язок із вчителем, що в свою чергу доводить, що ОСОБА_5 як співмешканка Позивача належним чином виконує материнські обов'язки не тільки у по відношенню до своєї рідної доньки, а також і по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_10 (а.с.34).
Згідно Характеристики від Клубу бойових мистецтв «Білий лотос» від 17.10.2024 ОСОБА_8 займається Кунг-фу з 06.06.2024 року, в заняттях є відповідальним і працьовитим. На заняття його приводить ОСОБА_5 (а.с.35).
Згідно Декларації №0001-5М6Е-49А0 пацієнту ОСОБА_3 надає первинну медичну допомогу лікар-педіатр КНП «Чорноморський міський центр первинної медико-соціальної допомоги» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_11 (а.с.36).
Згідно Акту оцінки потреб сім'ї/особи від 26.08.2024 складеним фахівцем Чорноморського міського ЦСС Лут Анжелою Олегівною встановлено, що сім'я ОСОБА_1 складається із 4 осіб: самого ОСОБА_1 , його співмешканки ОСОБА_5 , сина ОСОБА_3 , доньки співмешканки ОСОБА_9 . Дитина ОСОБА_3 6 років почуває себе добре, має вагу, зріст, що відповідають віку, до цього мав низький індекс маси тіла, добре харчується, в сім'ї є запас продуктів, емоційний стан дитини - урівноважений, спокійний, активний, радісний; син доглянутий, чистий (а.с.38-44).
За результатами оцінки потреб складено висновок оцінки потреб сім'ї від 05.09.2024, згідно якого СЖО (складні життєві ситуації) у родині відсутні, наявність у дитини ознак психологічної травми відсутні, батьки задовольняють всі потреби своїх дітей (а.с.45).
Позивач є фізичною особою-підприємцем з видом економічної діяльності 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт», що підтверджується Випискою з Єдиного державноо реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.04.2024 (а.с.47).
Згідно Виписки по рахунку фізичної особи-підприємця у АТ «Універсал Банк» від 14.10.2024 вбачається, що Позивач отримує стабільний дохід, обіг за період з 18.07.2023 по 14.10.2024 складає 546 050,00 грн. (а.с.48).
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року по справі № 753/17203/23, провадження 2/753/1406/24 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини залишено без задоволення (а.с.19-26).
Вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_2 , 1986 року народження знаходилась на стаціонарному лікуванні в КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» з 25 вересня 2020 року по 17 жовтня 2020 року, з 30 травня 2021 року по 24 червня 2021 року , з 25 серпня 2021 року по 5 жовтня 2021 року, діагноз: параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, ремісія «В», а також під наглядом лікаря-психіатра амбулаторного відділення № 1 КНП «МЗНПД» з 24 квітня 2023 року з діагнозом: "шизофренія, параноїдна форма, параноїдний синдром, помірно виражений апато-дисоціативний дефект особистості". Одноразово знаходилась на лікуванні з 19 червня по 6 липня 2023 року. Після виписки регулярно відвідувала лікаря-психіатра амбулаторно відділення, приймала підтримуюче лікування. З березня 2024 року самостійно припинила відвідування лікаря, інформація про подальше лікування у закладі відсутня, за медичною допомогою з того часу не зверталась (а.с.24).
Відповідно до повідомлення комунального некомерційного підприємства «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Херсонської обласної ради від 03.03.2025 №229 року ОСОБА_2 , 1986 року народження неодноразово з 2020 року перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги». Останні раз лікувалась з 06.08.2024 по 02.10.2024 Діагноз: параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, ремісія «С», нерізко виражений змішаний тип дефекту (а.с.219-220).
Відповідно до повідомлення комунального некомерційного підприємства «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» №061/32-772 від 21.03.2025 ОСОБА_2 , 1986 року народження, знаходиться під наглядом лікаря-психіатра амбулаторного відділення № 1 КНП «МЗНПД» з 24 квітня 2023 року з діагнозом: "шизофренія, параноїдна форма, параноїдний синдром, помірно виражений апато-дисоціативний дефект особистості". Одноразово знаходилась на лікуванні з 19 червня по 6 липня 2023 року. Після виписки регулярно відвідувала лікаря-психіатра амбулаторно відділення, приймала підтримуюче лікування. З березня 2024 року самостійно припинила відвідування лікаря, інформація про подальше лікування у закладі відсутня, за медичною допомогою з того часу не зверталась (а.с.235).
Відповідно до висновку виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, як органу опіки та піклування від 23.05.2025 доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 (а.с.15-17 т.2).
Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтверджено обставини зазначені позивачем у позовній заяві.
V. Оцінка Суду.
Згідно ст.19 Сімейного Кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Згідно зі ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Крім того, поняття "розлучення дитини та матері" не є тотожним поняттю «визначення різних місць проживання матері та дитини", оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу та порядку спілкування з дитиною або за рішенням органу опіки та піклування чи за судовим рішенням з цього питання.
Таким чином положення статті 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини.
Як роз'яснено у п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.200, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
Частинами 1, 2 ст.171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Урахування думки дитини щодо її життя передбачає ст.12 Конвенції з прав дитини, в якій записано, що Конвенція зобов'язує держави-учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись належна увага, згідно з віком дитини та зрілістю.
При вирішенні спору щодо місця проживання дітей, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, вік дітей, майновий стан батьків, що мають істотне значення.
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що вимоги позову про визначення місця проживання дитини підлягають задоволенню.
Враховуючи, що на даний час неповнолітній ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з батьком ОСОБА_1 , має особисту прихильність до батька, за місцем проживання дитини створені всі умови для дитини, тому суд вважає доцільним визначити місце проживання сина з батьком.
Також, суд доходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини в розмірі 1/6 від усіх видів заробітку (доходів) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в місяць, починаючи із дня пред'явлення позову і до досягнення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття з наступних підстав.
Згідно до ч.2 ст.51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.8 ЗУ "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 27 Конвенції ООН "Про права дитини" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини.
Згідно з ч.1 ст.181 СК способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч.3 ст.181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК) і виплачуються щомісячно.
Згідно положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Принцип 6 Декларації прав дитини, проголошеної Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 р. передбачає, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за доцільне призначити аліменти на утримання - малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі у розмірі 1/6 від усіх видів заробітку (доходів) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в місяць, з дня звернення до суду та до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.
З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, Суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа: Служба у справах дітей Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області) про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини- задовольнити повністю.
Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 від усіх видів заробітку (доходів) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в місяць, починаючи з дня пред'явлення позову до суду з 15.11.2024 і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Чорноморського міського суду
Одеської області М.І.Петрюченко