Справа № 495/8419/24
№ провадження 2/495/1871/2025
Про відмову у задоволенні клопотання
"28" липня 2025 р. м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря Дарій О.М.,
справа № 495/8419/24,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області клопотання позивача про долучення доказів у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
представника позивача - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - Оснач О.А.,
У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
До суду від позивача надійшли додаткові пояснення з додатками, у яких остання зазначає, що через військову агресію тривалий час не працювали реєстри, тому не можливо було отримати інформацію стосовно матеріального стану Відповідача на обґрунтування своєї позиції, крім того, після відсторонення судді Боярського О.О. справа тривалий час не розглядалась, зазначені обставини унеможливили вчасно надати відповідь на відзив. Після передачі справи судді Прийомовій О.Ю. розгляд справи відбувається з початку.
Враховуючи викладене, вважає можливим визнати причини пропуску строку на надання відповіді на відзив поважними. Крім того, через зазначені обставини виникла необхідність надання доказів, що були отриманні після подання позову, та підтверджують позицію позивача у часі.
Представник відповідача надала до суду заперечення на клопотання щодо доручення до матеріалів справи пояснення з додатками від 13 травня 2025 року, у яких зазначає, що письмові пояснення позивача щодо відзиву по справі фактично є відповіддю на відзив, а докази, які надані до них, фактично подані з пропуском встановленого процесуальним законодавством строку, тоді як поважних причини пропуску процесуального строку не зазначається.
З огляду на викладене просить в задоволення клопотання позивача від 13 травня 2025 року щодо доручення до матеріалів справи пояснень з додатками - відмовити, а письмові пояснення з копіями письмових документів, доданих до них - повернути позивачу.
У судовому засіданні представник позивача наполягала на необхідності приєднання до матеріалів справи пояснень та доданих до них документів.
Представник відповідача проти приєднання вказаних матеріалів заперечувала, у зв'язку із пропущенням процесуальних строків позивачем.
Заслухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
10.09.2024 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, суддя Боярський О.О., провадження у зазначеній справі відкрито.
Розпорядження № 841 від 16.04.2025 року по справі призначено повторний автоматичний розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16 квітня 2025 року головуючим суддею визначена суддя Прийомова О.Ю.
18.04.2025 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області справа прийнята до провадження судді Прийомової О.Ю.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; подавати докази.
Відповідно до статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може зобов'язати державний орган чи орган місцевого самоврядування подати відповідну заяву по суті справи (крім позовної заяви).
Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне.
Суд погоджується із доводами представника позивача, що подані пояснення за своїм сутнісним змістом є відповіддю на відзив з додатковими доказами по справі.
У зв'язку з чим звертає увагу, на те, що норми ЦПК України надають детальну регламентацію строків подання доказів, що, об'єктивно мінімізує можливі випадки зловживання правами у сфері доказування.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ч..ч.1, 2 ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно з ч.8-10 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. (ст. 127 ЦПК України).
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 27.06.2023 у справі № 910/161/181/18 та інші).
Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій (див. постанову від 08.12.2022 у справі №990/102/22).
Відтак, з огляду на те, що відзив на позовну заяву надійшов до суду 20 листопада 2024 року, позивачем не обґрунтовано поважності причин пропуску процесуального строку для надання додаткових доказів по справі, суд вважає, що клопотання позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 83, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання позивача по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу складено 28 липня 2025 року.
Суддя