Справа № 493/1384/25
Номер провадження 2-з/493/23/25
28 липня 2025 року м. Балта Одеської області
Суддя Балтського районного суду Одеської області Волошин І.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Разом із позовною заявою позивачка подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження та накладення арешту на належне ОСОБА_2 рухоме і нерухоме майно.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.
Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як роз'яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Цивільній процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.
Пунктом п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться в нього або в інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також у питаннях забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й відповідача, інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, для того, щоб було вжито заходи для забезпечення позову у справі, заявнику необхідно довести, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Без встановлення наявності таких обставин вжиття заходів для забезпечення позову є неможливим.
В заяві про забезпечення позову позивач просить забезпечити позов шляхом заборони відчуження та накладення арешту на належне ОСОБА_2 рухоме і нерухоме майно, не зазначаючи при цьому яке саме майно та його ринкову вартість на даний час.
Таким чином, враховуючи неможливість пересвідчитися в тому, що вартість майна, яке просить заборонити відчужувати та накласти арешт позивач, не перевищить ціни позову, суд дійшов висновку про недотримання позивачем принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані документи, приходжу до висновку про те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено співмірності обраного виду забезпечення позову порівняно із заявленою вимогою, яка є незначною, відсутня оцінка майна, суду не надано жодного доказу в підтвердження того, що невжиття заходів по забезпеченню позову про накладення арешту на нерухоме майно, належне відповідачу, ускладнить чи зробить неможливим в подальшому виконання рішення суду, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, тому вважаю за необхідне в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовити.
Керуючись ст.ст.149-154, 260, 353 ЦПК України, суддя
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.