Справа № 683/1151/25
2/683/820/2025
09 липня 2025 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючого - судді Завадської О.П.
при секретарі Поважнюк О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої на підставі договору про надання правничої допомоги діє адвокат Віхерко Надія Олексіївна, до товариства з обмеженою відповідальністю «КАПАБЛАНКА» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати,
встановив:
У квітні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої на підставі договору про надання правничої допомоги діє адвокат Віхерко Н.О., звернулась з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «КАПАБЛАНКА» (надалі ТОВ «КАПАЛАНКА») про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, з врахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути заборгованість по заробітній платі в розмірі 53070,27 грн та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 24 березня 2025 року по 22 травня 2025 року в розмірі 13034,32 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 05 грудня 2022 року по 24 березня 2025 року працювала в ТОВ «КАПАБЛАНКА» на посаді оператора АЗС №29. 24 березня 2025 року була звільнена з роботи за угодою сторін відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Проте в порушення вимог ст. 116 КЗпП України в день звільнення з нею не було проведено розрахунок і заробітна плата їй не була виплачена за період з 01 листопада 2024 року по 28 лютого 2025 року в розмірі 53070,27 грн згідно довідки ОК-5. З 01 березня 2025 року вона перебувала у відпустці за свій рахунок. 05 березня 2025 року вона зверталась до товариства з вимогою виплатити заборгованість, однак безрезультатно. Також просить у відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період 24 березня 2025 року по 22 травня 2025 року в розмірі 13034,32 грн.
Представник позивачки подала до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивачки.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі, відзив на позов, заяв та клопотань не подавав.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 квітня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 липня 2025 року по справі постановлено заочний розгляд.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновків про наступне.
Судом встановлено, що за записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 01 квітня 2008 року приватним підприємством «РОСТ-ЦЕНТР» с. Пеньки Старокостянтинівського району Хмельницької області, ОСОБА_1 05 грудня 2022 року була прийнята на посаду оператора АЗС №28 ТОВ «КАПАБЛАНКА» (наказ №125/к від 24 листопада 2022 року), переведена на посаду оператора на АЗС №29 (наказ №210/к від 26 квітня 2024 року), 28 березня 2025 року звільнена з роботи за угодою сторін згідно п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (наказ №328/к від 24 березня 2025 року).
Згідно розрахунково-платіжних відомостей ТОВ «КАПАБЛАНКА» позивачці нараховано заробітну плату за листопад 2024 року в сумі 14563,38 грн (після проведених відрахувань 9712,63 грн), за грудень 2024 року в сумі 16950,76 грн (після проведених відрахувань 11128,62 грн), за січень 2025 року в сумі 9233,77 грн (після проведених відрахувань 5186,54 грн), за лютий 2025 року в сумі 12323,12 грн (після проведених відрахувань 7565,34 грн).
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України встановлено, що ТОВ «КАПАБЛАНКА» не виплатило ОСОБА_1 заробітну плату за листопад 2024 року в сумі 14563,38 грн, за грудень 2024 року 16950,76 грн, за січень 2025 року 9233,77 грн, за лютий 2025 року 12323,12 грн, а всього 53071,03 грн.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оплату праці», ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Статтею 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У відповідності до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19 зазначила, що праву працівника на належну заробітну плату кореспондує обов'язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
У частині першій статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів проведення виплати заробітної плати позивачці станом на день розгляду справи, з ТОВ «КАПАБЛАНКА» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути суми невиплаченої заробітної плати за період з листопада 2024 року по лютий 2025 року в заявленому розмірі 53070,27 грн.
У відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили.
Сума середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні (стаття 117 КЗпП України), яка підлягатиме стягненню, має визначатися за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок № 100).
Згідно пункту 2 Порядку у всіх інших випадках, крім обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 3 Порядку визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
Згідно пункту 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Заробітна плата ОСОБА_1 за два місяці, що передували звільненню, становила 9233,77 грн в січні 2025 року та 12323,12 грн в лютому 2025 року. Отже середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила 9233,77 грн + 12323,12 грн = 21556,89 грн : 43 робочі дні, відпрацьовані в січні - лютому 2025 року = 501,32 грн.
ОСОБА_1 просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 березня 2025 року по 22 травня 2025 року 501,32 грн х 43 дні =21556,76 грн.
Оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів виплати заробітної плати позивачці у встановлені законом строки, суд знаходить за висновку про стягнення з ТОВ «КАПАБЛАНКА» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Згідно вимог п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 6056,00 грн (3028,00 грн х 2 позовних вимоги).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «КАПАБЛАНКА» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КАПАБЛАНКА» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , заборгованість по заробітній платі за період з 01 листопада 2024 року по 28 лютого 2025 року в розмірі 53070,27 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за періоод з 24 березня 2025 року по 22 травня 2025 року в розмірі 21556,76 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КАПАБЛАНКА» на користь держави 6056,00 грн судового збору.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «КАСАБЛАНКА», місцезнаходження: 29000, вул. Зарічанська, 5 м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 44457650.
Суддя