Справа № 674/846/25
Провадження № 2-а/674/44/25
іменем України
21 липня 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., з участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., представника позивача - адвоката Наталюка Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 4729461 від 14.05.2025 про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою серії ЕНА № 4729461 від 14.05.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 14.05.2025 о 13:31:46 на автодорозі Н-03 279 км + 400 м у м. Кам'янець-Подільський він керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ S 320, д.н. НОМЕР_1 , зі швидкістю 83 км/год при максимально дозволеній швидкості 50 км/год, чим перевищив встановлені обмеження швидкості на 33 км/год, порушивши п. 12.4 ПДР України.
Зазначеною постановою позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Позивач вважає постанову незаконною, винесеною без повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи. Зазначає, що не керував транспортним засобом у вказаний час, про що повідомляв працівникам поліції. Автомобіль належить ОСОБА_2 , ним керує багато осіб. На вимогу надати відеозапис порушення поліцейськими було відмовлено.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав додаткові пояснення щодо обставин справи та просив задовольнити позов.
Відповідач - Управління патрульної поліції в Хмельницькій області у відзиві на позов заперечив проти позовних вимог, вказавши на правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Зазначив, що фіксація порушення здійснена приладом TruCAM LTI 20/20, який пройшов повірку та має відповідні сертифікати. Швидкість транспортного засобу була зафіксована на рівні 83 км/год при дозволеній 50 км/год. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи позову та заперечення відповідача, приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2025 о 13:31:46 на автодорозі Н-03 279 км + 400 м поліцейський Ботярко Р.Б. за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM II LTI 20/20 (серійний номер TC008385) зафіксував перевищення швидкості транспортним засобом MERCEDES-BENZ S 320, д.н. НОМЕР_1 .
За результатами вимірювання була складена постанова серії ЕНА № 4729461 від 14.05.2025, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Позивач оскаржує зазначену постанову, заперечуючи факт керування транспортним засобом у вказаний час.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно з п. 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283і284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причина.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4729461 від 14.05.2025, у такій наявне посилання на відеозаписи із двох портативних відеореєстраторів vb 400 476038, 476332.
Однак на виконання ухвали суду в частині витребування в УППв Хмельницькій області копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , на підставі яких винесена постанова серії ЕНА № 4729461 від 14.05.2025 відповідачем фактично було надано лише диск, на якому містять дані у вигляді фотознімка автомобіля та відеозапису, зробленого приладом TruCAM, який використовується для фіксації порушень правил дорожнього руху.
Фактично на вказаному фотознімку зображено лише транспортний засіб з нечітким номерним знаком, а також зазначена інформація щодо правопорушення у вигляді дати, місця події, ліміту та виміряної швидкості, дані пристрою TruCAM, ім'я та ID оператора.
В той же час, із вказаного відеозапису, прослідковується власне лише факт руху автомобіля MERCEDES-BENZ S 320, д.н. НОМЕР_1 , зафіксований за допомогою вимірювача швидкості - приладу TruCAM.
Так, із долучених відповідачем на підтвердження винуватості позивача ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, доказів не можливо встановити особу, яка керувала транспортним засобом MERCEDES-BENZ S 320, д.н. НОМЕР_1 .
Більше того, встановлено, що згідно з наданою позивачем копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником вказаного автомобіля MERCEDES-BENZ S 320, д.н. НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 .
Згідно з приміткою до ч. 1 ст. 122 КУпАП суб'єктом правопорушення за цією статтею є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення правопорушень, передбачених ч. 1-4 цієї статті, зокрема, у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, - відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу.
Таким чином, відповідальною особою за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, вчинені під час керування транспортним засобом MERCEDES-BENZ S 320, д.н. НОМЕР_1 , з урахуванням вищенаведених приписів законодавства України, є особа, за якою зареєстровано зазначений транспортний засіб, а саме, ОСОБА_2 .
Одночасно ч. 2 ст. 14-1 КУпАП закріплено право власника (співвласника) транспортного засобу за наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення.
Однак в порушення вищевказаних норм, інспектором поліції було оформлено постанову стосовно позивача ОСОБА_1 , який не є власником транспортного засобу, під час керування яким було вчинено адмінправопорушення.
Під час складання постанови позивач наголошував поліцеському про те, що він автомобілем на момент вчинення правопорушення не керував, оскільки ним користується багато осіб, автомобіль йому не належить.
Жодних доказів на спростування посилань сторони позивача на факт керування автомобілем MERCEDES-BENZ S 320, д.н. НОМЕР_1 , іншою особою, а не ОСОБА_1 , зокрема відомостей про призначення на вказаний транспортний засіб належного користувача відповідач суду не надав.
Одночасно будь-які інші докази вчинення правопорушення, обставини якого викладені в оскаржуваній постанові серії ЕНА № 4729461 від 14.05.2025, в тому числі відеозаписи із портативних відеореєстраторів vb 400 476038, 476332, відповідачем суду також надані не були.
Крім того, частиною 2 ст. 14-2 КУпАП встановлено, що у разі фіксації адміністративного правопорушення технічними засобами, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, адміністративне стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху може бути накладене без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння; спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Водночас, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що фіксація перевищення швидкості здійснювалась за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20, який поліцейський тримав у руках (ручний режим).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач посилається на наявність у приладу TruCAM LTI 20/20 сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку, які підтверджують його придатність до застосування. Водночас, наявність відповідних документів про технічну справність приладу не свідчить про законність способу його використання.
Суд звертає увагу, що статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" встановлений вичерпний порядок застосування технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки та засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Технічний засіб з виявлення та/або фіксації правопорушень має бути монтований/розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель. Інших способів використання технічних засобів, ніж ті, які визначені в ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", законодавцем не визначено.
Значення слів "монтований/розміщений" в контексті наведеної статті закону слід розуміти так, що технічний засіб має бути або вмонтований, або розміщений стаціонарно (статично), що виключало б можливість його руху (механічного (регулярного чи випадкового) коливання предмета навколо точки рівноваги) під час вимірювання швидкості. При цьому, використання технічного засобу в ручному режимі (тримання в руках) законодавством не передбачено.
Таким чином, суд доходить висновку, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20, який у розумінні положень статті 40 Закону України "Про Національну поліцію" є технічним засобом з виявлення та/або фіксації правопорушень, що не був закріплений (розміщений) в порядку, передбаченому ст. 40 Закону, а знаходився в руках поліцейського, не може вважатися технічним засобом, що здійснює вимірювання швидкості, результати якого можуть розглядатися судом як доказ у справі.
Використання уповноваженою особою лазерного вимірювача швидкості TruCAM в спосіб тримання в руках не може бути визнано таким, що відповідає нормам статті 40 Закону України "Про Національну поліцію", оскільки за змістом цієї норми технічний засіб може бути монтований/розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель.
За таких обставин, показання приладу TruCAM, отримані в ручному режимі, не можуть бути належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано інших доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення. Сам по собі опис адміністративного правопорушення в постанові не може бути належним доказом його вчинення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення належними та допустимими доказами, а постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена з порушенням вимог чинного законодавства.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню, постанова серії ЕНА № 4729461 від 14.05.2025 - скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на сторону, яка програла справу.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 484,48 грн, що підтверджується квитанцією про сплату від 26.05.2025.
Враховуючи задоволення позову, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 484,48 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 79, 139, 241-244, 246, 250, 262, 271, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.
Постанову серії ЕНА № 4729461 від 14.05.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн - скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 25.07.2025.
Повне найменування учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач - Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Хмельницький вул. Коцюбинського, 35/2, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Д. Т. Барателі