Справа №: 671/2363/24
28 липня 2025 року Волочиський районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.,
з участю секретаря судового
засідання Кошонько Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Волочиську цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за договором позики в розмірі 40851 грн. 20 коп., а також понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 08.05.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 3922500524. Відповідно до договору позикодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірі 8000 грн. 00 коп. шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ), на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п. 2.6.1., п. 2.6.2. та п. 2.6.3. цього договору, його додатків.
Вказує, що основні умови договору: тип кредиту - кредит; мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби; строк кредиту - 360 днів; дата надання кредиту - 08.05.2024 або наступний за ним календарний день; стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього договору.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит на умовах, передбачених договором. Відповідач в свою чергу, не виконує взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим має заборгованість в розмірі 40851 грн. 20 коп.
Позивач вказує, що ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконав та не повернув кредитні кошти і проценти за користування кредитом, а тому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за вказаними договорами.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Представник позивача - Топчий Д.А. у позові просила проводити розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача - ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її та відповідача участі, а також просила відмовити у задоволенні позовних вимоги щодо стягнення з відповідача 37840 грн. 00 коп. заборгованості за процентами та 5011 грн. 20 коп. заборгованості за пенею. Окрім того, просила стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги в розмірі 3000 грн. 00 коп.
У поданому відзиві вказала, що позовні вимоги ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» відповідач визнає частково, а саме щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором надання грошових коштів у позику № 3922500524 від 08.05.2024 року у сумі 8000 грн. - заборгованість за тілом кредиту. Позовні вимоги в решті вимог щодо стягнення заборгованості за процентами та пенею, відповідач вважає необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підтверджені належними та допустимими доказами. Умови договору про надання грошових коштів у позику № 39225005242 від 08.05.2024 року щодо встановлення денної процентної ставки у 1,5 %, а саме пункт 2.6.1. та пункт 2.10.3.1. договору є нікчемними, оскільки ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено максимальну денну процентну ставку в розмірі 1%. Зважаючи на те, що сторонами при укладені договору про надання грошових коштів у позику № 39225005242 від 08.05.2024 року не дотримані вимоги ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1%, то вказаний правочин у пункті 2.6.1. та пункті 2.10.3.1. договору, в силу ст. 215-216 ЦК України є нікчемним і не створює ніяких юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. А тому відсутні правові та законні підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача 27840 грн. 00 коп. заборгованості за процентами. Також, оскільки відповідач укладав договір позики № 3922500524 з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» 08.05.2024 року, тобто у період дії воєнного стану в Україні, дія якого продовжена до 09.05.2025 року, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України пеня в розмірі 5011 грн. 20 коп. за договором позики № 3922500524 від 08.05.2024 року підлягає списанню кредитодавцем. А тому відсутні правові та законні підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача пені в розмірі 5011 грн. 20 коп.
Представник позивача ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» Топчий Д.А. подала відповідь на відзив, в якій вказала, що 08.05.2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 3922500524. Договором про надання грошових коштів у позику № 3922500524 встановлено стандартну процентну ставку становить 1,5%. Оскільки Законом України від 22.11.2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24.12.2023 року встановлено, тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%. З огляду на вищевикладене, відповідачу з 08.05.2024 по 20.08.2024 встановлено розмір денної процентної ставки 1,5%. З урахуванням законодавчих обмежень з 21.08.2024 по 26.12.2024 денну процентну ставку змінено на 1%. Розрахунок суми заборгованості здійснювався за формулою: (Т х % х Д), де: Т - заборгованість за тілом кредиту; Д - кількість днів прострочення; %- проценти, які нараховувались за користування кредитом. Тобто з 08.05.2024 по 20.08.2024: 8000х104х1,5% = 12480 грн. 00 коп. З 21.08.2024 по 26.12.2024: 8000х127х1% = 10160 грн. 00 коп. Загальна заборгованість: 12480,00+10160,00+8000,00= 30640 грн. 00 коп. Тож, враховуючи вищевикладене позивач вважає, що доводи відповідача що нікчемності правочину є необґрунтованими.
06.02.2025 року представник позивача ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» Топчий Д.А. подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій вказав, що при розрахунку ціни позову за договором про надання грошових коштів у позику № 3922500524 від 08.05.2024 року ТОВ помилково не врахувало законодавчі обмеження Законом України від 22.11.2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24.12.2023 року. Тож, щодо нарахування заборгованості, з 08.05.2024 по 20.08.2024 встановлено розмір денної процентної ставки 1,5%. З урахуванням законодавчих обмежень з 21.08.2024 по 26.12.2024 денну процентну ставку змінено на 1%. Отже, станом на 26.12.2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» складає 30640 грн. 00 коп., а тому представник позивача просить стягнути з відповідача - 30640 грн. 00 коп.
11.02.2025 року представник відповідача Побережна І.В. подала до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому вказала, що позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідачу з 08.05.2024 по 20.08.2024 встановлено розмір денної процентної ставки 1,5%. З урахуванням законодавчих обмежень з 21.08.2024 по 26.12.2024 денну процентну ставку змінено на 1%. Тобто з 08.05.2024 по 20.08.2024: 8000х104х1,5% = 12480 грн. 00 коп. З 21.08.2024 по 26.12.2024: 8000х127х1% =10160 грн. 00 коп. Загальна заборгованість: 12480,00+10160,00+ 8000,00= 30640 грн. 00 коп. Крім того, 06.02.2025 року позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог. Однак, вказані вимоги позивача не ґрунтуються на законі, та не дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які можуть слугувати підставами для задоволення позовних вимог, оскільки умовами договору від 08.05.2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 визначено строк кредиту (360 днів), розмір процентної ставки, яка є незмінною протягом усього строку дії договору, порядок внесення змін та доповнень до цього договору, то зміна умов договору одноособово позивачем, який є стороною договору, не передбачена ні умовами самого договору, ні законом, а тому, зміна одноособово позивачем умов зобов'язання за спірним договором щодо розрахунків процентної ставки з 1,5% до 1% за певні періоди поза договором є безпідставною та такою, що суперечить загальним нормам договірного законодавства і точно не може бути підставою для нарахування відсотків у сумі 27840 грн. 00 коп. як про це вказує позивач у відповіді на відзив. Окрім того, Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 року. Пунктом 5 розділу І цього Закону внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1% (вказана редакція статті діє з 24.12.2023 року). Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%. Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Так, спірний договір був укладений сторонами 08.05.2024 року, тобто після набрання законної сили Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та набрання ним чинності, а тому Позивач не мав законних підстав визначати у договорі розмір стандартної процентна ставки у 1,5%, так як така умова договору суперечить статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Таким чином, з огляду на зазначене, умови договору позики (пункт 2.6.1. та пункт 2.10.3.1. договору) про нарахування відсотків за користування кредитними коштами з використанням процентної ставки в розмірі 1,5 % за день у конкретному випадку, є нікчемними, оскільки ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає максимальну денну процентну ставку в розмірі 1%. Тож, позовні вимоги ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» відповідач визнає частково, а саме щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором надання грошових коштів у позику № 3922500524 від 08.05.2024 року у сумі 8000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту. Позовні вимоги в решті вимог щодо стягнення заборгованості за процентами відповідач вважає необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підтверджені належними та допустимими доказами.
Також, 11.06.2025 року представник відповідача Побережна І.В. подала до суду заяву, в якій просила стягнути з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги у сумі 3000 грн. 00 коп.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 08.05.2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір надання грошових коштів у позику № 3922500524, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором: fnokvpnvh. У додатку № 1 до договору сторонами узгоджено графік та види платежів (а.с. 9-21).
Відповідно до умов п.п. 2.2.-2.5. договору грошові кошти надаються кредитодавцем позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума кредиту - 8000 грн. 00 коп. Строк кредиту (строк дії договору) - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів, останній платіж з періодом внесення 10 днів. Мета отримання кредиту :споживчі (особисті) потреби (п. 2.7. договору).
Відповідно до п. 2.6.1. стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 цього договору.
У розділі 11 «Реквізити та підписи сторін» відповідачем ОСОБА_1 зазначено електронний платіжний засіб : НОМЕР_1 . Такі ж реквізити платіжної картки зазначено і у п. 3.1. договору.
На підставі укладеного позивачем з ТОВ «ФК «Контрактовий дім» договору № 160523/1 від 16.05.2023 року про надання послуг з приймання та переказу платежів (а.с. 22-25), ТОВ «ФК «Контрактовий дім» здійснило 08.05.2024 року о 16:03:21 від ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» переказ коштів у сумі 8000 грн. 00 коп. на платіжну картку НОМЕР_2 , що підтверджується відповідною квитанцією до платіжної інструкції № 19851-1354-106479163 (а.с. 27).
Зазначені обставини підтверджують отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 8000 грн. 00 коп., за укладеним з позивачем кредитним договором №3922500524.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» вказало, що внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору, станом на 26.12.2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 30640 грн. 00 коп., з яких: 8000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 22640 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами (а.с. 75).
Так, згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1, ч. 3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Оскільки відповідач з власної волі уклав договір позики на визначених умовах кредитування, отримав кошти, однак в порушення умов договору зобов'язання за вказаним договором не виконав належним чином, заборгованість не погасив, звідповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8000 грн. 00 коп.
Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, суд зазначає наступне.
Звертаючись до суду з позовом, представник позивача просить стягнути з відповідача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) заборгованість за процентами, яка розрахована наступним чином:
-з 08.05.2024 по 20.08.2024: 8000х104х1,5% = 12480 грн. 00 коп.;
-з 21.08.2024 по 26.12.2024: 8000х127х1% = 10160 грн. 00 коп.
Суд звертає увагу, що кредитний договір було укладено сторонами 08.05.2024 року, а тому при його укладенні мають бути застосовані норми законодавства, чинні на дату його укладення.
Із заяви про зменшення позовних вимог вбачається, що заборгованість по процентах нарахована ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» з 08.05.2024 року по 20.08.2024 року і встановлено розмір денної процентної ставки - 1,5%. З урахуванням законодавчих обмежень з 21.08.2024 року по 26.12.2024 року денну процентну ставку змінено на - 1%.
Проте, умови договору в частині нарахування процентів за такими ставками за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані оскільки є нікчемними.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 498-IX та набрала чинності 24.12.2023 року.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про споживче кредитування» законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.
Згідно із ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до цієї статті набрав чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Натомість відповідачу, всупереч вище наведених норм права нараховувалися проценти за користування кредитом понад 1% в день (1,5%).
Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Частиною 2 ст. 627 ЦК України також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Укладений 08.05.2024 кредитний договір №3922500524 за своєю суттю є договором споживчого кредитування, тому ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» не мало права визначати проценту ставку у розмірі 1,5% в день, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% в день.
Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Кредитний договір укладено 08.05.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,5% є нікчемною, в силу положень ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що по зазначеному кредитному договору розмір заборгованості по процентах необхідно розраховувати за процентною ставкою 1% в день за заявлений у позові період (231 день), а саме з 08.05.2024 року по 26.12.2024 року.
Оскільки позивачем заявлено до стягнення заборгованість по тілу кредиту у розмірі 8000 грн. 00 коп., то 1% в день становить 80 грн. 00 коп., у зв'язку із чим розмір заборгованості по процентах за 231 день становить 18480 грн. 00 коп. (80,00 х 231), який і підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано, а відтак суд вважає доведеною наявність заборгованості відповідача перед ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», у зв'язку із чим відповідно до вимог наведеного чинного законодавства позивач вправі ставити вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 3922500524 в розмірі 8000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, а також 18480 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами, а всього разом - 26480 грн. 00 коп.
Щодо вирішення питання про судові витрати та витрати пов'язані із правничою допомогою, суд виходить з наступного.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп. (а.с. 1).
У зв'язку із тим, що позов задоволено частково - 86,42%, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог слід стягнути 2093 грн. 44 коп. сплаченого судового збору.
Разом з тим, відповідно ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті (щодо розміру витрат) суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Оцінивши надані відповідачем докази, суд дійшов висновку, що витрати відповідача на правничу допомогу, які вже сплачені, є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критеріям реальності та розумності їхнього розміру.
Позивачем не було подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Тож, позов ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було заявлено на суму 30640 грн. 00 коп., проте позовні вимоги задоволено частково на суму 26480 грн. 00 коп., тобто на 86,42%.
Таким чином, у зв'язку із частковим задоволенням позову, суд, з врахування пропорційності, дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 407 грн. 40 коп. (3000 грн. х 13,58%).
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 128, 133, 137, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 610, 1048-1050, 1054 ч.1 ЦК України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 3922500524 від 08.05.2024 року в розмірі 26480 грн. 00 коп. (8000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту; 18480 грн. 00 коп. - сума заборгованості за процентами), а також судові витрати в розмірі 2093 грн. 44 коп. судового збору,а всього - 28573 грн. 44 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 407 грн. 40 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІННОВА ФІНАНС» (01104, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9; код ЄДРПОУ 44127243).
Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складено 28 липня 2025 року.
Суддя О.М.Бабій