14.07.2025 Справа №607/9008/25 Провадження №3/607/3810/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 63 від 04 березня 2025 року, ОСОБА_1 , який 04 березня 2025 року прибув із військової частини НОМЕР_2 у пункті постійної дислокації АДРЕСА_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) № 14-РС від 16 лютого 2025 року на посаду солдата резерву 302 запасної роти ВЧ НОМЕР_1 вважати таким, що з 04 березня 2025 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків.
01 травня 2025 року близько 09 год. 10 хв. на території військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , начальником патруля ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенантом ОСОБА_2 , був виявлений солдат ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
01 травня 2025 о 09 год. 15 хв. солдат ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ), де йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів - аналізатору вмісту парів алкоголю «Алконт-М» № 00239-15, результат тесту № 781 від 01 травня 2025 року - 2,07 проміле.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тобто поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані та виконання ним обов'язків військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, хоча повідомлявся про час, дату та місце судового засідання належним чином.
07 липня 2025 року на адресу суду поштовим відправленням надійшла заява ОСОБА_1 в якій він повідомив, що обізнаний про судовий розгляд справи стосовно нього за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, однак у зв'язку з тим, що на даний час він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та перебуває в районі виконання бойових завдань, тому просить розгляд справи проводити за його відсутності. Свою вину у вчиненому ОСОБА_1 визнає, щиро кається та просить його суворо не карати.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення доводиться матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
протоколом ЛВТ № 42 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 01 травня 2025 року;
актом № 34 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
результатом тесту на алкоголь «Алконт-М» № 781 від 01 травня 2025 року з результатом 2,07 проміле;
копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 63 від 04 березня 2025 року;
рапортом начальника патруля від ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенанта ОСОБА_3 від 01 травня 2025 року;
копією військового білета НОМЕР_4 .
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тобто поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані та виконання ним обов'язків військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Верховний Суд однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період» у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17). У постанові зазначено, що особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Обираючи адміністративне стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та дійшов до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, тому, у відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 40-1, 172-20, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч),00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять),60 грн в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі),00 грн в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Тернопільського
міськрайонного суду Герчаківська О. Я.