Справа № 457/1086/25
провадження №3/457/492/25
28 липня 2025 року м. Трускавець
Суддя Трускавецького міського суду Львівської області Василюк Т.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
05.07.2025 року о 17 год 04 хв у м. Трускавець по вул. Сагайдачного, 6 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом Isegway, без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому порядку з застосуванням приладу газоаналізатору Drager Alkotest 6810 на місці зупинки транспортного засобу, тест позитивний (0,65‰). Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху.
Правопорушник у судове засідання з'явився, та підтвердив факт вчинення ним правопорушення. Пояснив, що він не знав, що електросамокат є транспортним засобом. Перед поїздкою на самокаті того дня він випив пиво і поїхав шукати дитину.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, долучені до протоколу матеріали, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративним правопорушенням згідно з ч. 1 ст. 130 КпАП України визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 382209 від 05.07.2025 року, відеозаписом, результатом тесту Drager, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп'яніння 0,65‰; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 05.07.2025 року, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 05.07.2025 року, рапортом поліцейської СРПП ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Коваль І. від 05.07.2025 року, довідкою про повторність № 219197 від 08.07.2025 року, складеною т.в.о. начальника ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області , згідно з якою ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності не притягався, що знаходяться в матеріалах справи.
Процесуальна форма та зміст протоколу ЕПР1 № 382209 від 05.07.2025 року відповідають вимогам ст. 256 КУпАП. Такий складений уповноваженою на те особою - працівником поліції, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою.
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з п. 7 розділу 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Суд вбачає, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, навіть з огляду на те, що він керував електросамокатом, а не авто, з огляду на те, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Однак норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Наявним у матеріалах справи відеозаписом з камер спостереження патрульних підтверджується, що працівники поліції вказали ОСОБА_1 , що він, керуючи електросамокатом, маневрував на дорозі. В ході спілкування із ОСОБА_1 працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння, тому запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, або проїхати в медичний заклад.
З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2025 року о 17 год. 15 хв. ОСОБА_1 пройшов огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу «Drager Alkotest 6810». З огляду на викладене суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п 2.9а Правил дорожнього руху знайшла своє підтвердження, а його неправомірні дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що повністю доведено в суді.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Інші доводи правопорушника наведені у клопотанні, жодним чином не спростовують доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не дають підстав для висновку про безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності. Дана позиція узгоджується з практикою Львівського апеляційного суду (справа № 457/2055/24 від 27.03.2025 року).
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, тому відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП необхідно стягнути з правопорушника на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 23,40-1, 130,256,268, 283-287 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що в разі несплати штрафу впродовж 15 днів з дня вручення копії постанови, у ході примусового виконання постанови суду штраф буде стягуватися у подвійному розмірі.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Т. В. Василюк