Провадження №2/760/3127/25
Справа №760/27918/23
25 липня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі
головуючої судді - Усатової І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Омельяненко С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику0 сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про розірвання договору,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про розірвання договору.
Позов мотивує тим, що 04.03.2023 відбулася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_1 під його керуванням. ПрАТ «СК «Провідна» здійснили виплату страхового відшкодування в розмірі 135 000 грн.
16.08.2023 між ним та ПрАТ «СК «Провідна» укладено договір №2300389937 про добровільне відшкодування шкоди в порядку регресу. Предметом договору була грошова сума яку відповідач вважає сумою заборгованості по страховому випадку.
23.03.2023 Національним банком України анульована ліцензія ПрАТ «СК «Провідна». Відсутність у ПрАТ «СК «Провідна» права на зайняття страховою діяльністю виключає добровільну згоду позивача на укладання спірного договору, оскільки він не мав та не має наміру вступати у будь-які правовідносини з нестраховою компанією, тобто з компанією, яка не має права проводити страхову діяльність.
Оскільки спірний договір №2300389937 про добровільне відшкодування шкоди в порядку регресу був укладений ним не з суб'єктом страхової дільності (страховиком), просив розірвати укладений договір на підставі ч.1 ст. 652 ЦУК України, посилаючись на істотну зміну обставин.
23.11.2023 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Усатовій І.А.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29.11.2023 відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін по справі.
Від представника відповідача ПрАТ «СК «Провідна» надійшло клопотання про надання позовної заяви та продовження строку на подання відзиву на позов.
Представник відповідача ПрАТ «СК «Провідна» подав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_1 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР212229744. Забезпеченим тз за полісом є «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_1 . 04.03.2023 у м. Києві по пр. Гагаріна, 13 відбулася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_1 та автомобілем «Ford Fusion» д.н.з. НОМЕР_2 . У результаті зазначеного ДТП було пошкоджено автомобіль «Ford Fusion» д.н.з. НОМЕР_2 .
Постановами Дніпровського районного суду м. Києва у справі №755/3253/23 та №755/3984/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП, а також встановлено факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наявність у ОСОБА_1 полісу у ПрАТ «СК «Провідна» власнику пошкодженого транспортного засобу було виплачено страхове відшкодування в розмірі 135000,00 грн.
Також зазначив, що у зв'язку з наявністю підстав для відшкодування в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування, ПрАТ «СК «Провідна» звернулося до ОСОБА_1 з пропозицією відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі 135000,00 грн.
ОСОБА_1 погодився на пропозицію та зважаючи на те, що сума для нього надто велика йому було запропоновано укласти договір про добровільне відшкодування шкоди в порядку регресу шляхом розстрочення боргу на 24 місяці.
Згідно умов Договору №2300389937 про відшкодування шкоди в порядку регресу ОСОБА_1 був забов'язаний, починаючи з вересня 2023 до 25 числа кожного місяця сплачувати частину боргу до повного погашення. Однак, на виконання вказаного договору позивач здійснив лише два платежі по 6000,00грн , а саме: 27.09.2023 та 27.10.2023, і надалі припинив виконання умов договору.
Щодо анулювання ліцензії зазначили, що 23.03.2023 правління Національного банку України прийнято рішення «Про анулювання ПрАТ «СК «Провідна» ліцензії з провадження діяльності з надання фінансових послуг», яке набрало чинності 24.03.2023.
З огляду на вказане рішення ПрАТ «СК «Провідна» втратило право:
1) укладати договори (продовжувати строк діючих договорів) страхування;
2) укладати договори (вносити зміни до діючих договорів) страхування, які призводять до збільшення забовязань ПрАТ «СК «Провідна» перед клієнтами, включаючи договори перестрахування.
Однак, не зважаючи на прийняте рішення НБУ, ПрАТ «СК «Провідна» продовжує виконувати свої забовязання за договорами страхування до закінчення строку їх дії. Зазначена інформація була оприлюднена на офіційному сайті ПрАТ «СК «Провідна» та НБУ.
Звернули увагу суду на те, що анулювання ліцензії призвело до неможливості укладення саме нових договорів страхування, а не усіх видів договорів. ПрАТ «СК «Провідна» виконало своє забовязання за полісом ОСЦПВ ЕР212229744 по страховому випадку, який відбувся 04.03.2023 за участю ОСОБА_1 , ще до анулювання ліцензії, виплатило потерпілому страхове відшкодування за завдану боржником шкоду та має право звернутися до нього з регресним позовом. Факт якого не заперечується позивачем, і те, що саме відповідач як його страховик відшкодував потерпілому шкоду завдану діями позивача. Вважають, що розірвавши договір позивач таким чином намагається уникнути відповідальності за свої протиправні дії.
Стосовно витрат на правову допомогу зазначили, що сторони домовились (п.8.1. Договору), що усі спори, що пов'язані з цим Договором, його укладанням або такі, що виникають в процес виконання умов цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін. Якщо спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується у судовому порядку у відповідності з чинним законодавством України. Однак, в порушення умов Договору, позивач не звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» з жодним звененням. Також як вбачається з наданих документів, долучених до позовної заяви, договір про надання правової допомоги підписаний директором Центру Дзісь М.Р., який жодним документом не підтверджує наявність статусу адвоката. Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокатом особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодованні в порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України,тому у задоволені цих вимог також необхідно відмовити.
Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.
Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)
Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.
Перш за все, необхідно зазначити, що свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.
Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.
У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть стати будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона. Істотні умови договору відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обов'язки, які покладаються на них за договором.
Кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 ЦК України).
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також визначено необхідність виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.
Судом встановлено, що 29.11.2022 між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_1 укладено договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР212229744. Забезпеченим тз за полісом є «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_1 .
04.03.2023 у м. Києві по пр. Гагаріна, 13 відбулася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_1 та автомобілем «Ford Fusion» д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті зазначеного ДТП було пошкоджено автомобіль «Ford Fusion» д.н.з. НОМЕР_2 .
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва справа №755/3253/23 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладене аміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Постанова набрала законної сили.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва справа №755/3984/23 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладене аміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постанова набрала законної сили.
Цивільна відповідальність ОСОБА_1 застрахована в ПрАТ «СК «Провідна», відповідач здійснив виплату страхового відшкодування потерпілому в розмірі 135000 грн.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
16.08.2023 між позивачем та ПрАТ «СК «Провідна» укладено договір №2300389937 про добровільне відшкодування шкоди в порядку регресу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на те, що 23.03.2023 Національним банком України анульована ліцензія ПрАТ «СК «Провідна». Позивач, укладаючи спірний договір, виходив з того, що ПрАТ «СК «Провідна» є страховиком і має відповідну ліцензію на здійснення страхової діяльності і визначив це як істотну умову договору, тому вважав за необхідне укласти відповідний договір. Відсутність у ПрАТ «СК «Провідна» права на зайняття страховою діяльністю виключає його добровільну згоду на укладання спірного договору, оскільки він не має та не мав наміру вступати у будь - які правовідносини з нестраховою компанією.
З наведеного убачається, що на момент укладання договору відповідач статусу страхувальника не мав, а тому позивач просить розірвати вказаний договір.
На що суд зазначає, що 23.03.2023 правлінням Національного банку України прийнято рішення «Про анулювання ПрАТ «СК «Провідна» ліцензії з провадження діяльності з надання фінансових послуг», яке набрало чинності 24.03.2023.
З огляду на вказане рішення ПрАТ «СК «Провідна» втратило право:
1) укладати договори (продовжувати строк діючих договорів) страхування;
2) укладати договори (вносити зміни до діючих договорів) страхування, які призводять до збільшення забов'язань ПрАТ «СК «Провідна» перед клієнтами, включаючи договори перестрахування.
Згідно ж п. 1.1. спірного договору, предметом є визначення розміру суми та порядку відшкодування боржником шкоди в порядку регресу, у зв'язку з виплатою ПрАТ «СК «Провідна» страхового відшкодування на користь постраждалої особи за договором обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності ЕР212229744, внаслідок страхового випадку (ДТП), що стався 04.03.2023 в м. Києві по пр. Гагаріна, 13 за участю автомобіля «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_1 , з вини ОСОБА_1 , внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «Ford Fusion» д.н.з. НОМЕР_2 .
Так відповідно до п.1.3 договору боржник не заперечує факт того, що він є винуватцем ДТП і відповідно до абзацу «а» пл.38.1.1. п.38.1. ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.»
Тобто спірний договір не є договором страхування та предметом його є визначення розміру суми та порядку відшкодування боржником шкоди в порядку регресу.
Судом не встановлено істотного порушення договору відповідачем та інших випадків, встановлених договором або законом за яких би спірний договір підлягав розірванню, не наведено таких і позивачем, анулювання ПрАТ «СК «Провідна» ліцензії з провадження діяльності з надання фінансових послуг», яке набрало чинності 24.03.2023 жодним чином не впливає на можливість укладання відповідачем будь- яких інших договорів під час здійснення його господарської діяльності.
Виходячи з вимог закону, добровільності при укладенні договору, добросовістності, свободи договору суд приходить до висновку про відмову у позові.
Враховуючи повну відмову у задоволенні позову, у суду відсутні підстави для розподілу між сторонами судових витрат у порядку ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 6, 26 Закону «;України «Про страхування», ст.ст. 1-9 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 6, 11, 14, 626, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У задоволені позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про розірвання договору відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.А. Усатова