Провадження №2/760/297/25
Справа №760/18825/20
24 липня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Усатової І.А.
за участю секретаря Омельяненко С.В.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло Комфорт Сервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
01 вересня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Житло Комфорт Сервіс" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що відповідач є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проте не виконує взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, зокрема, несвоєчасно вносить плату за спожиті житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість за житлово-комунальні послуги , яка становить 26920,26 грн.
Крім того просять стягнути індекс інфляції у сумі 863,96 грн та 3% річних за користування чужими коштами у сумі 708,37 грн.
01 вересня 2020 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Усатову І.А.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Направлений відповідачу пакет документів було повернуто до суду без вручення з відміткою поштового відділення про повернення у зв'язку закінченням терміну зберігання.
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.
Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подавав.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло Комфорт Сервіс» виконує функції експлуатуючої організації, а саме: забезпечує організацію комплексу заходів з технічного, адміністративного супроводження і належного управління та утримання житлового будинку АДРЕСА_2 .
Рішенням Солом'янської районної у місті Києві Ради №530 від 08.08.2014 ТОВ «Житло Комфорт Сервіс» було визначено балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується договором купівлі продажу квартири від 09.09.2011, номер витягу з Державного реєстру правочинів 10362769, дата видачі 09.09.2011.Загальна площа квартири 66,40 кв.м.
Вбачається, що 15.09.2011 позивач уклав з відповідачем ОСОБА_1 . Договір N 3У-1-120 про надання послуг з утримання та управління будинком та прибудинковою територією.
Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 24.06.2004 року (діяв на момент виникнення заборгованості):
- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
- утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством».
Відповідно до п. 2 вказаного Рішення ТОВ «Житло Комфорт Сервіс» повинне забезпечити належне утримання та управління житловими будинками та об'єктів комунального призначення у відповідності до існуючого законодавства.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення заборгованості):
- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
- утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території. санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
У свою чергу Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 09.11.2017 (діє з 11.06.2018 щодо надання послуг з управління багатоквартирним будинком та з 01.05.2019 щодо надання комунальних послуг), визначає:
- житлово-комунальні послуги як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово- комунальних послуг;
- послугу з управління багатоквартирним будинком як результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (ст. 1 Закону), а до самих послуг з управління будинком Закон відносить:
- житлову послугу - послуга з управління багатоквартирним будинком, що включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку, а також окремо виділяє комунальні послуги, до яких відносить: послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення. поводження з побутовими відходами.
З огляду на наведені положення вищевказаних Законів можна сказати, що для послуг з управління багатоквартирним будинком, що повинні надаватись сьогодні управителем співвласникам багатоквартирного будинку, характерним є те, що до їх складу фактично входять послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначені в законі, що втратив чинність.
Згідно з п. 3-1 розділу VI прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що діє на сьогоднішній день визначено, що договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі вивезення побутових відходів за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо згідно з такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
Таким чином, відповідно до Договору позивач надає відповідачу послуги з утримання та управління будинком та прибудинковою територією (житлово-комунальні послуги) та організовує розміщення та утримання консьєржів в під'їзді будинку (послуги з обслуговування під'їзду).
Відповідно до статей 156, 162 ЖК України власник та члени його сім'ї зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власники квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
Згідно з пунктами 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.
У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом безспірно встановлено, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачу як власнику квартири. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
На підтвердження своїх доводів позивач надав суду розрахунок заборгованості, згідно якого з 01.02.2018 по 01.08.2020 заборгованість становить 26920,26 грн.
Крім того просять стягнути індекс інфляції у сумі 863,96 грн та 3% річних за користування чужими коштами у сумі 708,37 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням, та на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості не надав.
Оцінивши наданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що позивач обґрунтовано нарахував зазначені суми і вважає за можливе покласти їх в основу рішення суду.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, з урахуванням задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2102 грн.
Керуючись статтями 322, 526, 610 ЦК України, статтями 66, 67, 156, 162, 179 ЖК України, статтями 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити
Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло Комфорт Сервіс» (м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, ЄДРПОУ 35932425) заборгованість в сумі - 26920,26 грн., індекс інфляції у сумі 863,96 грн та 3% річних у сумі 708,37 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло Комфорт Сервіс» (м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, ЄДРПОУ 35932425) 2102 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І.А Усатова