Провадження №2-а/760/1133/25
Справа №760/8602/25
24 липня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Омельяненко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ДПП у якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 4318708 від 21.03.2025, винесену поліцейським 2 взводу 6 роти 2 бат. 1 полк УПП місті Києві Паламарчуком С.М., про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 680 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а провадження в справі закрити внаслідок відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги мотивує тим, що 21.03.2025 приблизно о 10 год. 15 хв. нею було здійснено зупинку та увімкнено аварійні ліхтарі по пр. Берестейському, 47, не доїжджаючи до повороту праворуч на пров. Польовий для посадки пасажира, її чоловіка ОСОБА_2 , якого потрібно було відвезти до лікаря-хірурга у військовий шпиталь згідно направлення.
Вказує, що вони завчасно домовились про місце посадки на першій зупинці після з'їзду з Шулявського мосту, проте чоловіка там не було і вона зателефонувала йому щоб перепитати його місцезнаходження, на що він відповів, що чекає на наступній зупинці навпроти зоопарку.
Зазначає, що саме під час телефонної розмови до неї підійшов працівник патрульної поліції, який чув цю розмову на штатній мультимедійній системі автомобіля, та якому вона пояснила причину короткочасної зупинки, яка не зайняла більше однієї хвилини.
На її заперечення, що однохвилинна зупинка спричинена необхідністю посадки пасажира, працівник поліції не взяв до уваги та виніс постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 680 грн.
Посилається, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4318708 від 21.03.2025 зазначено наступне: в м. Києві Солом'янський район, по пр. Берестейський 47, поліцейський 2 взводу 6 роти 2 бат. полк 1 УПП в місті Києві, старший сержант поліції Паламарчук С.М. розглянув справу щодо ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом «Infinity QX50», д.н.з. НОМЕР_1 , та 21.03.2025 о 10 год. 19 хв. по пр. Берестейському, 47, здійснила зупинку (рух) на смузі для маршрутних ТЗ, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим порушила п. 17.1 ПДР на дорозі із смугою для маршрутних ТЗ, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка ін. ТЗ на цій смузі, чим порушено ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Стверджує, що працівником поліції абсолютно не було враховано п. 17.2 ПДР України який передбачає винятки з п.17.1, а саме про те, що водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини".
Вказує, що під час зупинки для посадки пасажира нею було дотримано вимоги п.17.2 ПДР України, а саме вона зупинилась біля правого краю проїзної частини перед поворотом праворуч на пров. Польовий, а суцільна лінія для руху маршрутних транспортних засобів мала додаткову переривчасту лінію дорожньої розмітки для повороту праворуч.
Тому вважає, що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.04.2025 було відкрито провадження у справі та розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
07.05.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому остання проти позовних вимог заперечувала.
Свої заперечення мотивувала тим, що 21.03.2025 о 10 год. 19 хв. за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 47, екіпажом УПП у місті Києві був помічений ТЗ, котрий здійснив зупинку на смузі для маршрутних ТЗ, позначених дорожнім знаком 5.8, чим порушив п. 17.1. ПДР України.
Після чого поліцейський підійшовши до водія представився та повідомив про причину зупинки, а саме: зупинка на смузі для маршрутних ТЗ позначених дорожнім знаком 5.8., чим порушено п. 17.1. ПДР України.
Вказує, що поліцейським було висунуто вимогу пред'явити реєстраційні документи. Після перевірки документів позивачу було роз'яснено ст. 63 Конституції України та ст. 268, 251 КУпАП та за сукупними проявами об'єктивного складу, що визначені ч. 3 ст. 122 КУпАП, оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, поліцейський, керуючись законом та правосвідомістю, статтями 268, 278, 279 КУпАП та пункту 9 Розділу ІІІ Інструкції, постановив визнати винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн, що в межах санкції даної статті.
Після чого позивача було ознайомлено з винесеною постановою та повідомлено порядок її оскарження, наслідки її невиконання, передбачені ст. ст. 307, 308 КУпАП.
Зазначає, що в позовній заяві позивач не заперечує той факт, що здійснив зупинку транспортного засобу на смузі громадського транспорту для посадки пасажира, що не є вимушеною зупинкою.
Окрім цього, під час розгляду справи інші особи, які могли підтвердити вищезазначені твердження позивача були відсутні, як до розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності так і під час, а тому доказів того, що позивач здійснив саме вимушену зупинку у розумінні пункту 1.10 Правил, останнім не надано суду.
З огляду на це, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Оскільки розгляд справи відбувається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, то сторони у судове засідання не викликалися.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 21.03.2025 поліцейським 2 взводу 6 роти 2 бат. 1 полк УПП місті Києві Паламарчуком С.М. щодо ОСОБА_1 складено постанову серії ЕНА № 4318708, відповідно до якої її було притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн за те, що вона 21.03.2025 о 10 год 19 хв в м. Києві по пр. Берестейському, 47, керувала транспортним засобом «Infinity QX50», д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснила зупинку (рух) на смузі для маршрутних ТЗ, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим порушила п. 17.1 ПДР на дорозі із смугою для маршрутних ТЗ, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка ін. ТЗ на цій смузі.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 17.1 ПДР визначено, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі, мопедів, мотоциклів (за винятком мотоциклів з боковим причепом, мотоколясок, триколісних транспортних засобів) та велосипедистів) на цій смузі.
Диспозиція ч. 3 ст. 122 КУпАП визначає відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Згідно зі ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, перевірка документів особи; опитування особи; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1)попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ст.252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина 2 ст.77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 17.2 ПДР, водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.
Таким чином встановлено, що транспортним засобам дозволено заїжджати на смугу для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, зокрема, для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.
Позивач дійсно визнає виїзд нею на смугу для маршрутних транспортних засобів, проте вказує, що такий виїзд був здійснений з метою посадки пасажира.
Не ставить під сумнів такі підстави для зупинки позивача на смузі для громадських транспортних засобів і представник відповідача у відзиві на позовну заяву, проте стверджує, що такі підстави не вказують на вимушеність цієї зупинки.
Однак суд зазначає, що будь- яких доказів того, що позивачкою здійснювалася посадка пасажира суду не надано, як і не надано доказів, того, що нею здійснено виїзд та зупинку на смугу для маршрутних транспортних засобів .
Отже, з наявних у суду матеріалів, окрім постанови про адміністративне правопорушення, не вбачається сукупності доказів, передбачених ст. 251 КУпАП України, які б свідчили про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, всупереч вимогам ст.77 КАС України суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, за яке її притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові від ЕНА № 4318708 від 21.03.2025, та не підтверджується жодними іншими доказами.
У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст.286 КАС України.
Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова ЕНА № 4318708 від 21.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 гривень підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду із позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ДПП на користь позивача понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА № 4318708 від 21.03.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108616, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Усатова І.А.