Справа № 462/5808/24
(заочне)
28 липня 2025 року Залізничний районний суд м.Львова в складі:
головуючого - судді Колодяжного С.Ю.
з участю секретаря судового засідання Чайко А.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , про визнання батьківства,
встановив:
ОСОБА_1 через свого представника 16.07.2024 року звернувся в Залізничний районний суд м.Львова із позовною заявою до ОСОБА_4 , в якій просить визнати його батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; виключити з актового запису №230 від 07.02.2019 року про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про ОСОБА_4 , як батька дитини; внести відомості до актового запису №230 від 07.02.2019 року про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши його батьком дитини та видати нове свідоцтво про народження дитини.
В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 народила дитину, а саме ОСОБА_5 . Оскільки дитину було народжено ОСОБА_3 під час перебування у шлюбі із ОСОБА_4 , останнього було записано батьком дитини у свідоцтві про народження. Проте, позивач стверджує, що в квітні 2024 року йому стало відомо, що ОСОБА_5 може бути його сином. Оскільки позивач на даний час проживає із ОСОБА_3 та перебуває із нею у відносинах, а також повністю утримує ОСОБА_5 , вважає за необхідне визнати його батьком ОСОБА_5 та внести відповідні зміни до актового запису про нього як батька дитини. У зв'язку з наведеним, просять позов задовольнити.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 04.09.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення такої ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 03.10.2024 року ухвалою суду було залучено до справи у якості третьої особи також мати дитини - ОСОБА_3 та надано їй 15-денний строк із дня отримання відповідного повідомлення для подання суду пояснень щодо позову або відзиву.
18.10.2024 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи - ОСОБА_3 у яких остання просить позовну заяву задовольнити повністю. При цьому, вказала на те, що відповідач не визнає дитину своєю через зовнішню схожість сина із позивачем через що у їх сімейному житті виник розлад та в результаті чого у 2024 році за рішенням суду вони із відповідачем розлучилися. Окрім цього, підтвердила, що на даний час проживає разом із позивачем, який піклується та утримує її сина ОСОБА_5 .
17.07.2025 року в порядку ст.200 ЦПК України судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 25.07.2025 року позивач та його представник позов підтримали, покликаючись на мотиви такого, який просять задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення суду не заперечили та просили суд додатково внести зміни до актового запису про народження дитини також у частині прізвища та по-батькові дитини, замінивши їх на дані позивача.
Третя особа - ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердила обставини викладені нею у письмових поясненнях щодо позову, вказала, що просить позов задовольнити повністю та не заперечила проти ухвалення заочного рішення суду у даній справі.
Третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, не забезпечила явку у судове засідання свого уповноваженого представника, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, при цьому, 24.09.2024 року подала заяву про розгляд справи у відсутності такого.
Відповідач, якого належним чином було повідомлено про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив.
За таких обставин, відповідно до ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, його представника та третьої особи ОСОБА_3 , перевіривши доводи сторін, дослідивши докази та з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.
Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Згідно з ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зі змісту ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області зроблено відповідний актовий запис за №230, в якому батьком дитини записаний ОСОБА_4 , а матір'ю - ОСОБА_3 (а.с.7).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 06.10.2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 06.10.2007 року уклали шлюб у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції (а.с.8).
При цьому, відповідно до рішення Залізничного районного суду м.Львова від 20.09.2024 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було розірвано (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121765289).
Згідно з ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.
Відповідно до роз'яснень п.9 вказаної постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Ухвалою суду від 26.02.2025 року у даній справі призначено молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, в зв'язку з чим зупинено провадження у справі.
Згідно висновку експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру№СЕ-19/114-25/6421-БД від 27.05.2025 року, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірність даної події складає 99, 999999999% (а.с.121-129).
Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2, з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Відповідно до п.2.16.4 Розділу ІІ Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 99,9999%, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання батьківства підлягають задоволенню.
З огляду на те, що позивач просив усі судові витрати залишити за ним, суд, виходячи з принципу диспозитивності, закріпленого ст.13 ЦПК України, вважає за можливе не стягувати при задоволенні позову з відповідачів судові витрати.
Керуючись ст. 3, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни в актовий запис за №230 від 07 лютого 2019 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, а саме:
-у графі «батько» змінити з « ОСОБА_4 , громадянин України» на « ОСОБА_1 , громадянин України»;
-у графі «по батькові» дитини змінити з « ОСОБА_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 »;
-у графі «прізвище» дитини змінити з « ОСОБА_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 »;
-анулювати свідоцтво про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області,актовий запис №230,та видати нове свідоцтво про народження дитини з урахуванням внесених змін.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем та третьою особою в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення.
Позивач і треті особи, яким повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ;
треті особи - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 ;
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: м.Львів, вул.І.Франка, 157.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя: С.Ю. Колодяжний