СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1571/25
ун. № 759/9285/22
22 липня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання захисника ОСОБА_3 про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, під час здійснення у відкритому судовому засіданні в залі суду підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102080000037 від 24.05.2021, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тбілісі, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України;
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
потерпілий Київська міська рада (представник ОСОБА_6 ),
захисники: ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ,
обвинувачена ОСОБА_4 ,
Захисник ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні подав письмове клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. Клопотання обґрунтоване тим, що обвинувачена у 2019 році припинила протиправне володіння, користування майном та земельною ділянкою, на якій воно розміщене.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання, просили його задовольнити.
Представник Київської міської ради заперечував проти задоволення клопотання.
Прокурор в судовому засідання висловив заперечення проти задоволення клопотання захисника та зазначив, що на даний час земельна ділянка не звільнена, об'єкт самовільного будівництва на ній знаходиться. Перехід права власності не є обставинами, які впливають на перебіг строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 197-1 КК України.
Заслухавши думку учасників судового провадження, при вирішенні клопотання суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 4 ст. 197-1 КК України в тому, що вона вчинила протиправні дії з самовільного будівництва будівлі на самовільно зайнятій частині земельної ділянки площею 0,0406 га, у межах земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:282:0004, що має загальну площу 0,512 га і знаходиться в зоні санітарної охорони.
Санкція ч. 4 ст. 197-1 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від одного до трьох років.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Як зазначила Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 09.09.2024 у справі № 353/999/23 (провадження № 51- 523 кмо 24), кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК, є триваючим злочином. Склад вказаного кримінального правопорушення є закінченим з початку ведення самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці і з цього часу особа безперервно перебуває в злочинному стані до моменту припинення або переривання кримінального правопорушення.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, полягає у самовільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині другій цієї статті. Відтак припиненням чи перериванням цього кримінального правопорушення є вчинення дій щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки від об'єктів самовільного будівництва.
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що обвинувачена ОСОБА_4 чи інша особа звільнила від об'єктів самовільного будівництва самовільно зайняту частину земельної ділянки площею 0,0406 га, у межах земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:282:0004, що має загальну площу 0,512 га і знаходиться в зоні санітарної охорони.
Відтак, суду не надано доказів, на підставі яких можна дійти висновку, що триваюче кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 197-1 КК України, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , було припинене чи перерване. У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що клопотання захисника про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись 314, 369-372 КПК України, суд,
Відмовити захиснику ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 28 липня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1