Справа № 444/132/25
Провадження № 2/444/609/2025
28 липня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Ясиновський Р. Б.
секретар судового засідання Стець М.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Великомостівської міської ради Шептицького району Львівської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на нерухоме майно , в тому числі в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Позивачі звернулися до суду із вищевказаним позовом та просять визнати за ОСОБА_1 право власності на 2\3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в тому числі і 1\3 частина в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_4 залишилося наступне спадкове майно 1\3 частина житлового будинок АДРЕСА_1 , що стверджується свідоцтвом про право особистої власності на будівлі від 30.09.1988р., довідкою від 10.11.2023р.№ 296, довідкою від 16.10.2024р. № 110. ОСОБА_5 20 травня 2002 року скалала заповіт в Купичвільській сільській раді та зареєстрований за № 22. Оригінал заповіту знаходиться в спадковій справі після смерті ОСОБА_4 , яка знаходиться в Жовківській ДНК. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла її донька ОСОБА_1 що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13.12.2013 року, довідкою від 10.11.2023 року № 295 та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Свідоцтвом про народження НОМЕР_1 стверджується, що ОСОБА_6 являється донькою ОСОБА_4 . Свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 стверджується, що ОСОБА_6 змінила своє прізвище на « ОСОБА_7 » у зв'язку з одруженням. ОСОБА_5 була власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право особистої власності на будівлі від 30.09.1988р. на праві колгоспного двору. Згідно довідки від 10.11.2023р. № 296 станом на 30.06.1990р. в господарському дворі АДРЕСА_1 членами двору були: ОСОБА_5 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 . Згідно довідки від 16.10.2024р. № 110 станом на 15.04.1991р. в господарському дворі АДРЕСА_1 членами двору були: ОСОБА_5 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 втратила право частку в колгоспному дворі оскільки станом на 15.04.1991 року не проживала в колгоспному дворі.Таким чином всі вище перелічені особи, являються співвласниками даного будинковолодіння в рівних частинах тобто по 1\3 частині. ОСОБА_1 зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак нотаріус в письмовій формі мені відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, оскільки мій батько та мати такого права належним чином не зареєстрували.
Позивачі в підготовче судове засідання не з'явилися, однак подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять такі задоволити.
Відповідачі в підготовче судове засідання не з'явилися, однак подали на адресу суду заяви про визнання позовних вимог та клопотання про розгляд справи у їх відсутності.
Представник третьої особи Жовківської державної нотаріальної контори в підготовче судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним. На вимогу суду третя особа надала копію спадкової справи, а також звернулася із заяву про розгляд справи у відсутності представника нотаріальної контори. Не заперечив проти задоволення позову.
Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без учасників, які не з'явилися, зважаючи на подані ними письмові заяви.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Так як відповідачі не заперечують проти задоволення позовних вимог, фактично визнали їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно із статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 .
Після смерті ОСОБА_4 залишилося наступне спадкове майно: 1\3 частина житлового будинок АДРЕСА_1 , що стверджується свідоцтвом про право особистої власності на будівлі від 30.09.1988р., довідкою від 10.11.2023р.№ 296, довідкою від 16.10.2024р. № 110.
ОСОБА_5 20 травня 2002 року скалала заповіт в Купичвільській сільській раді та зареєстрований за № 22.
Оригінал заповіту знаходиться в спадковій справі після смерті ОСОБА_4 , яка знаходиться в Жовківській ДНК.
Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла її донька ОСОБА_1 що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13.12.2013 року, довідкою від 10.11.2023 року № 295 та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.
Свідоцтвом про народження НОМЕР_1 стверджується, що ОСОБА_6 являється донькою ОСОБА_4 .
Свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 стверджується, що ОСОБА_6 змінила своє прізвище на « ОСОБА_7 » у зв'язку з одруженням.
ОСОБА_5 була власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право особистої власності на будівлі від 30.09.1988р. на праві колгоспного двору.
Згідно довідки від 10.11.2023р. № 296 станом на 30.06.1990р. в господарському дворі АДРЕСА_1 членами двору були: ОСОБА_5 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 .
Згідно довідки від 16.10.2024р. № 110 станом на 15.04.1991р. в господарському дворі АДРЕСА_1 членами двору були: ОСОБА_5 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 .
ОСОБА_3 втратила право частку в колгоспному дворі оскільки станом на 15.04.1991 року не проживала в колгоспному дворі.
Відповідно до ст.120 Цивільного кодексу Української РСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Таким чином всі вище перелічені особи, являються співвласниками даного будинковолодіння в рівних частинах тобто по 1\3 частині.
Відповідно п.6 до постанови Пленуми Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 р. до правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберіглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.
Розмір частки члени двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та не працездатних.
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 01.07.2004р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсним у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрації, передбаченої цим Законом, за таким умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.
ОСОБА_1 зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак нотаріус в письмовій формі їй відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, оскільки мій батько та мати такого права належним чином не зареєстрували.
Відповідно до п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22.02.12 № 296\5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1233 ЦК заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок смерті.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття такого права власності не встановлена судом.
Згідно ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
З врахуванням того, що відповідачі не заперечують проти задоволення позовних вимог, а також з врахуванням встановленого під час розгляду справи, суд приходить до висновку що право позивачів підлягає захисту в судовому порядку і у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачів.
Керуючись ст. ст. 23, 141, 200, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2\3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в тому числі і 1\3 частина в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач 1: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка села Купичволя Жовківського району Львівської області, місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , телефон НОМЕР_5 , адреса електронної пошти відсутня, електронний кабінет відсутній)
Позивач 2: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець села Купичволя Жовківського району Львівської області, місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , телефон НОМЕР_8 , адреса електронної пошти відсутня, електронний кабінет відсутній)
Відповідач 1: Великомостівська міська рада Львівської області (адреса місцезнаходження: 80074, вулиця Шевченка, буд. 6, м. Великі Мости, Шептицький (раніше Червоноградський) район, Львівська область, код ЄДРПОУ 04056316, телефон 032 576-41-86, електронна пошта: mostyrada@i.ua, info@vmgromada.gov.ua).
Відповідач 2 : ОСОБА_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП не встановлено, телефон НОМЕР_9 , адреса електронної пошти відсутня).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, юридична адреса: вулиця Воїнів УПА, 1, місто Жовква, Львівський (колишній Жовківський) район, Львівська область, 80300, код ЄДРПОУ: 02899469, телефон: 03252 22434, електронна пошта, адреса: info@gv.lv.notary.gov.ua.
Повне рішення складено 28 липня 2025 року.
Суддя: Ясиновський Р. Б.