Справа № 444/1255/25
Провадження № 2-о/444/154/2025
28 липня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Ясиновський Р. Б.
секретар судового засідання Стець М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів особі, -
Заявники звернувся в суд із заявою, у якій просить встановити факт належності документа особі, а саме, що державний акт на право приватної власності на землю виданий громадянину України ОСОБА_1 серія ІІ- ЛВ № 084702 виданому на підставі рішення Зашківської сільської Ради народних депутатів від 01 березня 1996 року зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 40 належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Свої вимоги мотивую наступним.
Зазначає, що він, ОСОБА_1 , являєся власником земельної ділянки площею 0,309 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку на підставі державного акту на право приватної власності н землю серія ІІ-ЛВ №084702 виданого на підставі рішення Зашківської сільської Ради народних депутатів від 1 березня 1996 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 40.
Однак, в даному державному акті його прізвище ім'я по батькові записано як, ОСОБА_1 , що не відповідає його паспортним даним.
Згідно з даними паспорта громадянина України НОМЕР_2 виданого Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 15 вересня 2000 року його прізвище ім'я по батькові записано, як ОСОБА_1 .
Таким чином, його прізвище ім'я по батькові, які зазначені в державному акті на право приватної власності на землю серія ІІ- ЛВ № 084702 виданому на підставі рішення Зашківської сільської Ради народних депутатів від 01 березня 1996 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 40 не відповідають паспортним даним зазначеним в паспорті громадянина України НОМЕР_2 виданого Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 15 вересня 2000 року та моєму свідоцтву про народження.
Довідкою Львівської міської ради від 23.01.2025 року № 2401-вих-10121 стверджується, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 .
Через таку невідповідність у нього виникли проблеми при присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці та доказуванні того що даний державний акт належить саме йому.
Заявник в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, однак подав на адресу суду заяви про розгляд справи у його відсутності. Зазначив, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи, в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином.
Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності заявника та представника заінтересованої особи, які не з'явилися в судове засідання, зважаючи на їх належне повідомлення про дату, час та місце судового засідання, подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку .
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік фактів, що мають юридичне значення та які встановлюються в судовому порядку, передбачений у частинах першій та другій статті 315 ЦПК України.
Відповідно до п. 1, 6 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення: родинних відносин між фізичними особами; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті,
Згідно з статтею 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підстава.
Як роз'яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (зі змінами і доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року, тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
З точки зору закону, під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість.
Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року (справа №640/10329/16).
Враховуючи наведене, а тому суд розглядає справи в порядку окремого провадження.
Встановити іншим способом наведений факт інакше як рішенням суду неможливо.
При цьому суд звертає увагу, що документи не втрачені, а лише у таких є розбіжності, які неможливо виправити.
Відповідно до вимог п. 1, 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , являється власником земельної ділянки площею 0,309 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку на підставі державного акту на право приватної власності н землю серія ІІ-ЛВ №084702 виданого на підставі рішення Зашківської сільської Ради народних депутатів від 1 березня 1996 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 40.
В даному державному акті його прізвище ім'я по батькові записано як, ОСОБА_1 , що не відповідає його паспортним даним.
Згідно з даними паспорта громадянина України НОМЕР_2 виданого Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 15 вересня 2000 року його прізвище ім'я по батькові записано, як ОСОБА_1 .
Таким чином, його прізвище ім'я по батькові, які зазначені в державному акті на право приватної власності на землю серія ІІ- ЛВ № 084702 виданому на підставі рішення Зашківської сільської Ради народних депутатів від 01 березня 1996 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 40 не відповідають паспортним даним зазначеним в паспорті громадянина України НОМЕР_2 виданого Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 15 вересня 2000 року та моєму свідоцтву про народження.
Довідкою Львівської міської ради від 23.01.2025 року № 2401-вих-10121 стверджується, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 .
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення вимог заявників.
Керуючись ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 315-318, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву задовольнити.
Встановити факт належності документа особі, а саме, що державний акт на право приватної власності на землю виданий громадянину України ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 виданому на підставі рішення Зашківської сільської Ради народних депутатів від 01 березня 1996 року зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 40 належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 28 липня 2025 року.
Суддя: Ясиновський Р. Б.