Справа № 199/2503/24
(2-др/199/58/24)
Іменем України
28.07.2025
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Спаї В.В.,
секретаря судового засідання Запара О.В.,
у відсутності учасників справи,
розглянувши заяву представника позивача Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради Ляшенко Анни Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернулася до суду з даною заявою, в якій просила суд ухвалити додаткове рішення, яким повернути з державного бюджету надмірно сплачений судовий збір у зв'язку зі зменшенням позовних вимог та стягнути з відповідача додатково поштові витрати (в сумі 35,00 грн.).
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 270 ЦПК України).
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).
Як встановлено судом, ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2024 р. затверджено мирову угоду між позивачем - Комунальним підприємством «Теплоенерго» Дніпровської міської ради та відповідачем ОСОБА_1 .
При затвердженні мирової угоди судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат: при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (а.с. 95) та були понесені поштові витрати в сумі 35,00 грн.
Позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 146 110,77 грн. - заборгованість за послуги з постачання теплової енергії (а.с. 1 - 9).
До затвердження мирової угоди позивачем було зменшено позовні вимоги, про що 07.05.2024 р. подану відповідну заяву через електронний суд (а.с. 103 - 104) та позивач просив стягнути з відповідача 87 414,02 грн., а також вирішити питання про повернення судового збору на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені у Законі України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Як встановлено судом, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи з розрахунку 3028.00 грн. х 0,8 = 2 422,40 грн. (позов поданий в електронній формі, тому застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору). Отже, судовий збір сплачений в розмірі, який не може бути меншим.
Порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду врегульований ч. 1 ст. 142 ЦПК України: у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, з державного бюджету позивачу підлягає поверненню 50 відсотків від суми сплаченого судового збору, тобто 1 514 грн. 00 коп., оскільки судом у справі затверджено мирову угоду, а не у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.
Щодо стягнення 35,00 грн. поштових витрат, то частина друга статті 141 ЦПК України передбачає, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, витрати на пошту, пов'язані з розглядом справи, відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи, які входять до складу судових витрат. Вони можуть включати витрати на пересилання документів, позовних заяв, клопотань та інших матеріалів до суду та між сторонами.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Як встановлено судом, позивач поніс поштові витрати в сумі 35,00 грн., які пов'язані з направленням на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками (а.с. 19), що підтверджується описом вкладення до цінного листа та чеком АТ «Укрпошта» (а.с. 20).
Відповідно до ч. 4 ст. 142 ЦПК України, якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.
Отже, оскільки під час укладання мирової угоди сторони не передбачили порядку розподілу судових витрат, зокрема, судового збору та поштових витрат, а також враховуючи, що п'ятдесят відсотків судового збору підлягають поверненню позивачу з державного бюджету, решта сума половини судового збору та половини поштових витрат підлягають віднесенню на рахунок позивача (757,00 грн. судового збору та 17,50 грн. поштових витрат) та відповідача (757,00 грн. судового збору та 17,50 грн. поштових витрат).
Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст. 270 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради про ухвалення додатково рішення у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Доповнити резолютивну частину ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2024 р. в цивільній справі №199/2503/24 за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості наступним абзацом: «Повернути Комунальному підприємству «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 32688148, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 29, офіс 504) з державного бюджету п'ятдесят відсотків судового збору в розмірі 1 514 (одна тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп., сплачені відповідно до платіжної інструкції кредитового перерахунку коштів №4425 від 27 березня 2024 р.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 757,00 грн. та поштові витрати в розмірі 17,50 грн., усього судових витрат в розмірі 774 (сімсот сімдесят чотири) грн. 50 коп.
Додаткове судове рішення складене та підписане 28.07.2025 р.
Додаткове рішення може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Спаї