Справа №635/3387/25
Провадження №3/635/1762/2025
28 липня 2025 року с-ще Покотилівка
Суддя Харківського районного суду Харківської області Назаренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №1 Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч.1ст.130 КУпАП,
суд визнає доведеним, що 30 квітня 2025 року о 14.19 год. водій 12 червня 2025 року о 00:20 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Fabia державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Роганська у с.Степанки Харківського району Харківської області в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом продуття спеціального технічного засобу газоаналізатора «DragerАlcotest 6820», результат якого був позитивний - 2.43‰, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.9«а» ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, до суду викликався належним чином шляхом направлення судової повістки на зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення адресу, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
У відповідності до п. 7 ч. 2ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд враховує, що інкримінована ОСОБА_1 ч. 1 ст.130 КУпАП не відноситься до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов'язковою (ч.3 ст.268 КУпАП).
За таких обставин, виходячи з положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розгляд справи про адміністративне правопорушення провести у відсутність ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Системний аналіз вищезазначених положень КУпАП дає підстави вважати, що, керуючись законом, суддя зобов'язаний оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, жоден доказ не має наперед встановленої сили.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом п.2.9. «а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Так, частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:
-змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №316108 від 30.04.2025, який складений компетентною особою та відповідає вимогам ст. 254, 256 КУпАП;
-результатами проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «DragerАlcotest 6820», зафіксованими у роздруківці дослідження та відповідному акті, якими зафіксовано позитивний результат огляду 2.43 ‰, та з якими ОСОБА_1 був згоден, проставивши відповідний підпис в зазначених документах, в тому числі в графі щодо згоди з результатами огляду;
-відеозаписом від 30.04.2025, з якого вбачається дотримання працівниками поліції законодавства, яким регламентовано порядок виявлення, фіксації адміністративного правопорушення та складання відповідного адміністративного матеріалу, та факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Skoda Fabia державний номерний знак НОМЕР_1 ;
-направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 30.04.2025;
-постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА1 №4619437 від 30.04.2025;
-розпискою про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом Skoda Fabia державний номерний знак НОМЕР_1 .
Перевіркою наявних обліків встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами в органах МВС України серія НОМЕР_2 від 16.03.2011, що підтверджується довідкою поліцейського СРПП відділення поліції №1 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області Олександра Бабак.
З матеріалів справи вбачається, що огляд на стан алкогольного, (наркотичного) сп'яніння був проведений у відповідності до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.
При цьому, правопорушником до суду не надано належних та допустимих доказів, які б виключали наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1ст.130 КУпАП, а також не надано до суду будь-яких доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 оскаржувались дії працівників поліції під час виявлення адміністративного правопорушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення в порядку КАС України або до керівництва патрульної поліції з метою проведення службової перевірки.
Отже, надавши оцінку зазначеним доказам на предмет належності, допустимості, достовірності, а в сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку приходжу до висновку, що цими доказами доведено скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , передбачених ст. 34,35 КУпАП, під час судового розгляду не встановлено.
Відповідно до вимогст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, у зв'язку з чим вважаю можливим призначити порушнику адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Крім цього згідно п.5 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись вимогами ст. ст.130, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накласти на неї стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Суддя О.В. Назаренко